Використання РРО – правила та строки початку дії
Липень 29, 2020
Міська рада продовжує звітувати про роботи з благоустрою міста
Серпень 5, 2020

Законодавчі зміни щодо трансфертного ціноутворення

Повідомлення Звенигородського управління Головного управління ДПС у Черкаської області:

“Законодавчі зміни щодо трансфертного ціноутворення”

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує інформувати платників податків, щодо змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі –Закон № 466-IX) до Податкового кодексу України. Зміни стосуютьсяподаткового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Внесення змін та доповнень до вітчизняних правил трансфертного ціноутворення є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкту оподаткування української компанії.

Так з 23.05.2020 для суб’єктів господарювання, які приймають участь у контрольованих операціях Законом № 466IX вводиться термінологія, яку введено для цілей трансфертного ціноутворення, а саме:

  • «котирувальні ціни» (пп. 14.1.941пп.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс);
  • «материнська компанія міжнародної групи компаній» (пп. 14.1.1031п.14.1.103 п.14.1 ст.14 Кодексу);
  • «міжнародна група компаній» (пп. 14.1.1133п.14.1.113 п.14.1 ст.14 Кодексу);
  • «уповноважений учасник (для цілей статті 39 цього Кодексу)» (пп. 14.1.2541 п.14.1.254 п.14.1 ст.14 Кодексу);
  • «великий платник податків» (пп. 14.1.24. п. 14.1ст.14 Кодексу);
  • «дивіденди» (пп. 14.1.49п. 14.1ст.14 Кодексу, в редакції, яка набирає чинності з 1 січня 2021 року);
  • «дохід з джерелом їх походження з України» (пп. 14.1.54 п. 14.1ст.14 Кодексу, в редакції, яканабире чинності з 1 липня 2020року);
  • «пов’язані особи» (пп. 14.1.159п. 14.1ст.14 Кодексу);
  • «постійне представництво» (пп 14.1.193п. 14.1ст.14 Кодексу);
  • «розумна економічна причина (ділова мета)» (пп. 14.1.231п. 14.1ст.14 Кодексу);
  • «пасивні доходи» (пп. 14.1.268 п. 14.1ст.14 Кодексу).

Також вносяться зміни та доповнення до визначення терміну «пов’язана особа» (пп. 14.1.159 п.14.1 ст.14 Кодексу):

  • доповнено поняттям «утворення без статусу юридичної особи» (на додачу до юридичних та/або фізичних осіб);
  • збільшено критерій безпосереднього та/або опосередкованого володіння корпоративними правами з 20 до 25 і більше відсотків та встановлено, що такий критерій не стосується міжнародних фінансових організацій та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі організації;
  • встановлено, що пороговий критерій суми всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи, має перевищувати суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більше ніж у 10 разів) та не стосується банків та міжнародних фінансових організацій та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі організації;
  • частково змінено умови визначення володіння фізичною особою
  • безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у юридичній особі, та доповнено, що таке володіння може бути й опосередкованим;
  • доповнено, що у разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов’язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) та така пов’язана особа будь-якого з учасників такого договору.

Щодо деталізації терміну «розумна економічна причина (ділова мета)», то Законом № 466IX:

  • деталізовано тлумачення терміну «розумна економічна причина (ділова мета)» (пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Кодексу);
  • визначено обов’язок платника податків при підготовці та поданні документації з трансфертного ціноутворення надавати обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети для операцій з придбання (доповнено другим абзацом підпункт «е» пп. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 Кодексу);
  • впроваджено положення щодо необхідності проведення коригувань ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань, якщо контролюючим органом доведено, що умови операцій не відповідають розумній економічній причині (операції не проходять тесту «ділової мети») (змінена редакція першого пп. 39.5.4.1 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу);
  • визначено, що якщо операції платника податків не мають ділової мети, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду має бути збільшеним на суму витрат, понесеним таких платником податків при здійсненні цих операцій з нерезидентами (п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено пп. 140.5.15).

Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20

Залишити відповідь