Центр соціальних служб Звенигородської міської ради інформує: Стоп буллінг: що робити, якщо дитину ображають у школі?
Якщо ви запідозрили, що ваша дитина страждає від цькування, головне — не панікувати й діяти виважено. Ваша підтримка та правильні кроки є вирішальними. Заспокойте і підтримайте свою дитину. Це – найголовніше. Якщо ви залишите дитину там, де над нею знущаються, це може мати для неї дуже негативні наслідки. Тому докладайте всіх зусиль, щоб або припинити знущання, або забрати дитину з місця проблеми. Не варто вважати, що булінг припиниться без вашого втручання. І в жодному разі не очікуйте, що ваша дитина самостійно все здолає і все буде добре.
Крок 1: Поговоріть з дитиною.
Створіть безпечну та довірливу атмосферу. Поговоріть зі своєю дитиною про те, що відбувається у школі. Будьте прихильні і справді слухайте. Переконайтеся, що випадок булінгу дійсно мав місце. Запитайте дитину про її бачення вирішення ситуації. Для батьків найважливіше – допомогти дитині захиститися від знущань. Тому не соромтеся звернутися за консультацією до нас (Центру соціальних служб) чи до шкільного психолога. Крім того, попросіть педіатра перевірити у дитини ознаки депресії, тривожності та чи є в неї проблеми зі сном. Тим часом вивчіть інші варіанти вирішення ситуації: наприклад, переведення в іншу школу, приватну школу, домашнє навчання та дистанційне навчання.
Дайте дитині зрозуміти, що ви на її боці, що б не трапилося. Не тисніть, а м’яко ставте запитання. Важливо наголосити, що її провини в тому, що відбувається, немає.
Крок 2: Зберіть докази.
Зафіксуйте всі факти: скріншоти повідомлень (якщо це кібербулінг), фотографії зіпсованих речей чи травм, запишіть імена учасників та свідків. Це допоможе у подальшому спілкуванні зі школою.
Крок 3: Зверніться до школи.
Ваш перший контакт — класний керівник. Підготуйтеся до розмови, викладіть факти спокійно та конструктивно. Якщо вчитель йде на контакт – поспілкуйте з ним: вічливо, але твердо попросіть пояснити його дії. Досить часто такого спілкування вистачає, щоб або припинити булінг, або з’ясувати, що булінгу як систематичного приниження дитини не було, а був якийсь інцидент у школі, який цілком можна владнати через спокійне спілкування.. Якщо ситуація не покращується, знущання продовжується, а розмова з вчителем не дала очікуваних результатів, обов’язково зверніться до адміністрації школи. Розкажіть директору про проблему та надайте для обговорення задокументовані факти. Запитайте, які саме дії керівництво школи планує зробити, щоб припинити знущання над дитиною. Пам’ятайте, що після Вашого звернення щодо можливого випадку булінгу директор школи має створити комісію для розгляду ситуації – і повідомити правоохоронні органи про факт вашого звернення. А за результатами засідання комісії – вжити необхідних заходів, щоб захистити дитину. Варіантів вирішення може бути достатньо багато: від зміни ставлення вчителя до дитини до – у разі крайньої необхідності – переведення дитини до іншого закладу. Це не завжди можливо, але, зазвичай, керівники школи йдуть назустріч такому проханню, оскільки зацікавлені, щоб у школі не було конфліктів. Кожна школа повинна мати розроблений алгоритм дій вчителя при булінгу та антибулінгову політику.
Крок 4: Куди звертатися при булінгу в школі в Україні, якщо школа не діє?
Якщо адміністрація школи ігнорує ваші звернення, ви маєте право звернутися до вищих інстанцій:
-
Центри соціальних служб
-
Відділ освіти вашої громади
-
Ювенальна поліція України:
-
Національна дитяча гаряча лінія: 0 800 500 225 (безкоштовно, анонімно).
Відповідальність за булінг: що каже закон України
Важливо знати, що булінг в школах — це не просто погана поведінка, а правопорушення. З 2019 року в Україні діє Закон № 2657-VIII, який вніс зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідальність за булінг (стаття 173-4 КУпАП):Цей закон є потужним інструментом для захисту прав вашої дитини. Не бійтеся ним користуватися.
Висновок: Булінг в школах — це серйозна проблема, але не вирок. Головне — не замовчувати її. Уважне ставлення до дитини, вчасне розпізнавання ознак цькування, знання своїх прав та чіткий алгоритм дій допоможуть вам захистити найдорожче. Пам’ятайте, що спільні зусилля батьків, відповідних служб здатні створити безпечне середовище, де кожна дитина зможе розвиватися без страху та приниження .
Не припиняйте боротися за свою дитину, навіть якщо ви не отримаєте негайних результатів. Власною наполегливістю ви зробите ситуацію кращою для дитини і захистите її право на безпеку.
