Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Культура і туризм

 

      Звенигородщина гостинно запрошує до відвідин у будь-яку пору року. Завітайте до Шевченкового краю, гостей тут завжди чекають експозиції музеїв, чудові місця відпочинку, історичні пам’ятки.  До краю, що має історію освячену шаблями Вільних козаків, до міста, що дзвенить, до шляхів, де кожна верста, кожне перехрестя – то пам'ять історії.

Основні туристичні маршрути Звенигородської громади Шевченків край, що об’єднаний   туристичним маршрутом:  м. Звенигородка,  с. Хлипнівка, с. Майданівка, с. Моринці, с. Будище, с. Шевченкове, с.Тарасівка -  стежини, якими вперше ступив у світ малий Тарас.

Зустріч  гостей починаємо в  м. Звенигородка,  «лагідної столиці кобзаревих сіл». Є змога пройти  історичними місцями міста  або промайнути їх за склом авто. Основний об’єкт відвідання: Звенигородський  краєзнавчий музей ім.. Т.Г. Шевченка. Знаходиться за адресою вул.. В.Чорновола, 41.  Для відвідувачів  тематична екскурсія «Постав пророк із серця України». Огляд музейних залів.

В музеї багатий розділ археологічних знахідок. Тут зібрано знаряддя праці, предмети побутового вжитку перших поселенців Звенигородщини. Експонати музею розповідають про визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького, окремий розділ про історію міста,  нова експозиція «Вільне козацтво Шевченкового краю», є кімната Агатангела Кримського. На замовлення проводяться екскурсійні супроводи містом та до садиби видатного вченого сходознавця А.Ю. Кримського, яка знаходиться неподалік музею. Музей здійснює екскурсійні  супроводи Шевченковим  краєм.

Особливу увагу в краєзнавчому  музеї присвячено етнографічним особливостям регіону. Працівники районного краєзнавчого музею організовують експедиції в села району з метою  збору експонатів, в тому числі і робіт  майстрів декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва для поповнення фондів музею.

Можна також побувати в Звенигородській дитячій художній школі ім. С.М. Терещенко, де відроджуються давні традиції художнього мистецтва нашого краю та відвідати парк в центрі міста. В ньому часто проводяться культурно-мистецькі заходи, огляди конкурси районного та обласного значення.  Традиційно їх супроводжують виставки виробів декоративно - прикладного мистецтва, ставши своєрідною окрасою кожного такого заходу. Вишивки, гончарні вироби, живопис, лозоплетіння, різьблення по дереву, аплікації з природного матеріалу, в’язання та гаптування – кожний виріб в єдиному екземплярі, несе таїну та неповторність.

Звенигородка. Про походження назви міста, що дзвенить туристи дізнаються, заслухавшись місцевих легенд. У селі Гудзівка височіла   Звенигора – 140 метрів заввишки та десь 280 метрів у обводі. Із трьох боків гора прикривалася болотами, а з четвертого – сполучалася вузьким перешийком з пасмом узгір’їв, що тягнуться в різних напрямках майже всією Звенигородщиною та сусідніми краями. На  горі стояв замок, на вежі висів величезний дзвін.

На підході до Гнилого Тікича степ покрився курявою, кочовики, мчать на місто. Закалатав дзвін, ніби вигукуючи: “Хто може – здіймай зброю !..”  Життя і смерть злилися в герці. І здається людям, що геть уся гора з давнім замком на верховині,  і величезним дзвоном на вежі,  калатає, підіймаючи русичів на відсіч ворогові ! Від  дзвону названо гору Звенигорою, а місто Звенигородом

Існує й інше твердження виникнення топоніму “Звенигородки” : Звенигород з’явився відтоді, коли з появою на Русі християнства, в містах споруджували церкви із дзвонами. Така незвична подія, як калатання перших дзвонів у донедавна поганських осадах, не могла не впасти у вічі мешканцям міста і дала, мабуть, привід назвати його містом , що дзвенить.”

Звенигородщина назавжди залишає незабутні враження у всіх, хто хоч раз побував на благословенній землі Шевченкового краю. Природні, історико-культурні та етнографічні об'єкти, які знаходяться на території району мають туристичну привабливість і гостинно зустрічають усіх бажаючих відвідати наш край.  Це такі історико-культурні  об’єкти як   Національний заповідник „Батьківщина Тараса Шевченка”, Звенигородський краєзнавчий музей, громадський музей історії єврейської культури Звенигородщини, громадський музей історії Звенигородської медицини, музей-садибаГероя України В.Чорновола в с.Вільховець.

Етнографічні об’єкти -  «Садиба Козака» с.Козацьке О.П.Голуба, етнографічна музейна кімната історії с. Вільховець при Будинку культури, приватний музей історії села Стебне, приватного підприємця С.М Лебединця.

Через район смерчем пройшли запеклі бої Великої Вітчизняної війни. У Звенигородці було замкнуто кільце Корсунь-Шевченківської операції, відбулося з’єднання військ 1-го-та 2-го Українських фронтів. В м. Звенигородка на перехресті проспекту  Шевченка  та вул. Шевченка  на честь цієї знаменної події встановлено пам’ятні знаки: на постаменті височіє танк Т-34, навпроти - стела «Кільце зімкнуте», виконана кольоровою мозаїкою з зображенням зустрічі воїнів в день визволення міста 28.І.1944р.- встановлена 1967р. Автор - художник П. Козін, архітектор С. Рец.

  На  перетині вулиць Шевченка і  А. Кримського в м.Звенигородка до 1975 р. був пам’ятник мармурове погруддя Тараса Шевченка.. Потім бюст перенесено на територію Звенигородського краєзнавчого музею (автор Я.Д. Красножон).

На привокзальній площі бронзовий  пам’ятник молодому  Тарасу (скульптори П.П. Остапенко, П.Ф. Кальніцький  та архітектор  Ю.В. Кисличенко)

Є ще один цікавий пам’ятний знак при в’їзді в місто з боку Черкас - на постаменті з бетону кольорова мозаїка, роботи художника А.Ю. Студені і архітектора С.К. Реца. Стела  споруджена в 1967 році. Митці вдало використали елементи давнього герба Звенигородки, що відображав легенду про древній Звенигород. Могутня фігура древньоруського воїна ще раз нагадує про славні ратні подвиги народу, що героїчно боронили землю від ворожих навал. 

Звенигородщина пишається ще одним світовим ім’ям – тут тривалий час жив Агатангел Кримський. Поліглот, історик, письменник, сходознавець, філолог, перекладач – ким він тільки не був і як його тільки не називали. В свій час він чимало зробив для популяризації спадщини Тараса Шевченка. Ця людина була одним із засновників Академії Наук України та її першим секретарем. Незважаючи на кримськотатарське походження Агатангел займався не лише глибоким вивченням тюркських мов, але й української. Він був активним членом українського національного життя й писав твори українською мовою під псевдонімом Хванько. Крім того, він писав й іншими мовами, адже знав їх більше десятка. 1917 року Агатангел повернувся в Україну з багато чисельних командировок в арабські країни й оселився у Києві. Часто він приїздив до Звенигородки, де жив у батьківському будинку. З 1918 року Кримський – професор Київського університету, з 1918 до 1929 – секретар Академії наук та голова її історико-філологічного відділу. В ці ж роки Агатангел Кримський був директором Київського інституту сходознавства. У 1929 році Кримського в черговий раз переобрали секретарем Академії Наук, але більшовицький уряд не затвердив його на цій посаді. Тоді ж було ліквідовано всі установи, якими керував Кримський, а у 1930-му році його усунули від викладацької діяльності. 1941-го року 70-річного вченого звинуватили у антирадянській діяльності й заарештували. 25 січня 1942 року він помер у в’язниці НКВС у Кустанаї (Казахстан). У місті розпочато реконструкцію будинку  Кримських. Споруда із башточкою, яка  належала родині Кримських це в майбутньому садиба музей. Вже сьогодні сюди  приїздять чисельні туристичні делегації, цікавляться краєзнавчою спадщиною Шевченкового краю. Цікава як історія садиби так і самої родини Кримських. Батько Юхим Кримський у свій час зробив надзвичайно багато для нашого міста. Педагог був викладачем, а потім директором двокласного міського училища, видавцем, мав власну друкарню, автор шкільних підручників.  А ще чого тільки варта подарована місту особиста бібліотека, що налічувала 2636 книг. Ім’я  Юхима Кримського носить центральна районна бібліотека. На старому кладовищі встановлено хрест на ймовірному місці поховання Юхима Кримського.

Відповідно до Постанови  Кабінету міністрів України, №878 “Про затвердження Списку історичних населених місць України” від 26 липня 2001 року,  Звенигородку включено в Список історичних населених місць України.

 

 

 

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь