ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Дата: 30.03.2021 11:00

Кількість переглядів: 2259

Зупинка реєстрації податкових накладних СМКОР:

як подати документи та на що звернути увагу

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що з 1 лютого 2020 року діє порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019р  «Про затвердження порядків з питань зупинення ПН/РК в ЄРПН» №1165. Вказаною постановою визначено механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а також організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК.

Що стосується дій платників у разі зупинення реєстрації ПН/РК, то така робота регламентується наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019р «Про порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН» від 12.12.2019 №520, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК.

У разі зупинення податкової накладної або розрахунку коригування платник має право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, по такій ПН/РК подати Повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій у електронному вигляді.

Перелік необхідних документів визначено п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, а саме: договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг, прийому передачі, довіреності, оплата товару/послуги (банківські виписки), складські документи щодо зберігання, навантаження/розвантаження, списання на виробництво, транспортування (ТТН, CMR), інвентаризаційні описи залишків. Не будуть зайвими форми кб2, кб3, 4СГ, 37СГ, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції, її походження та виробника (декларації про відповідність, сертифікати відповідносі, поспорти якості, техпаспорти), якщо це передбачено законом або умовами договору. Копії документів необхідно надати як на реалізацію товарів/послуг та і на їх придбання або основні складові процесу виробництва.

Складіть та надайте разом з повідомленням пояснення у довільній формі, у якому зазначте інформацію про здійснену господарську операцію та загальну інформацію про роботу вашого бізнесу (вид діяльності, кількість найманого персоналу (штатний розпис), середня заробітна плата, наявність основних фондів, засобів виробництва, залишків).

Основними причинами відмови у реєстрації комісією Головне управління ДПС у Черкаській області є не дотримання платниками вимог щодо повноти надання підтверджуючих документів (не повний пакет документів) – відсутнє пояснення щодо здійсненої господарської операції, відсутні копії документів що підтверджують транспортування, зберігання продукції, трудових ресурсів, засобів виробництва, надання копій документів, оформлення яких не відповідає вимогам чинного законодавства. У випадку сільгоспвиробників – відсутність копій документів щодо наявності земельних ділянок, структури посівних площ та показників врожайності.

Регіональна комісія має 5 робочих днів для розгляду зазначених копій документів та прийняти рішення щодо реєстрації ПН/РК. Подавати Повідомлення на зупинену ПН/РК платник може одноразово. Рішення про відмову у реєстрації може бути оскаржено або в адміністративному або у судовому порядку.

Що стосується Таблиць даних платника податків. Платник податку має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку щодо кодів видів економічної діяльності, кодів УКТЗЕД та ДКПП за встановленою формою у електронному вигляді із поясненнями та копіями підтверджуючих документів. Рекомендовану форму пояснення додаємо.

Якщо Таблиця прийнята, то ПН за відповідними кодами УКТЗЕД/ДКПП зупинятися не буде, та відповідає ознаці безумовної реєстрації. Такі Таблиці теж розглядає комісію Головне управління ДПС у Черкаській області але вони контролюються комісією центрального рівня і можуть бути скасовані за наявності негативної податкової інформації.

Основними причинами не врахування Таблиць даних платника в даному випадку є:

• некоректно заповнено дані Таблиці;

• відсутнє пояснення до Таблиці або не повне пояснення (відсутня інформація щодо основних постачальників/покупців, інформація щодо трудових ресурсів, засобів виробництва, земельних ділянок, структури посівних площ тощо).;

• не подання платником форми 20-ОПП – інформація щодо наявних об’єктів оподаткування (земельні ділянки, транспорт, сільгосптехніка, місця зберігання, виробничі споруди тощо).

Подавати Таблицю на розгляд регіональної комісії ви можете неодноразово. Розглядається Таблиця так само 5 робочих днів.

Якщо у майбутньому будуть виявлені ризики у діяльності підприємства, таблиця може бути скасована, як на регіональному так і на центральному рівні.

У разі виникнення додаткових питань з приводу зупинення реєстрації ПН/РК, ви завжди можете отримати консультацію у спеціалістів Головне управління ДПС у Черкаській області за номером (0472) 33-91-97.

_________________________________________________________________________________________

Найменування платника

податковий номер_________________________________________________________________

«__» _________ 2020 р. №___                                                                                  

ГУ ДПС в ______________________________ області                                      

Пояснення до таблиці даних платника податку

ТОВ/ФОП повна назва платника податків (далі – Суб'єкт господарювання (при заповнені інформації у довідці вказувати назву платника податків замість «Суб'єкт господарювання»)):

Створено ____________________ (дата створення). ;

Дата реєстрації в ДПС ______________________;

Юридична адреса:__________________________________________________________.

Фактична адреса: __________________________________________________________.

Фактичний вид діяльності платника (вказати відомості стосовно реального роду занять суб'єкта господарювання в описовій формі з розкриттям суті виробничого процесу (наприклад: виробництво взуття з імпортованих матеріалів на власних/орендованих станках, випічка хлібобулочних виробів на власних потужностях, надання послуг з прибирання готелів тощо): ________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Допоміжні (неосновні/фактичні види діяльності з розкриттям суті технологічного процесу) види діяльності: ______________________________________________________________________

Основний вид діяльності зазначений у реєстраційних документах _____________

______________________________________________________________________

Основні фонди, які використовуються у виробничій діяльності, джерела їх походження та документальне підтвердження придбання /оренди (документальне підтвердження прав власності на майно у орендодавця).

Для здійснення  своєї господарської діяльності Суб'єкт господарювання має достатньо технічних ресурсів.

Так станом на ___________, що підтверджено фінансовою звітністю на балансі обліковується основних засобів залишковою вартістю _____ тис. гривень. 

Інформація про наявні основні засоби власні та орендовані підтверджується
 

Повідомленнями  про об’єкти оподаткування за формою 20-ОПП:

1. _________________________________________________________________

2. _________________________________________________________________

3. _________________________________________________________________

4. ….

Також Суб'єкт господарювання  орендує (навести інформацію щодо орендованих основних засобів, майна, устаткування тощо, договора оренди, документальне підтвердження прав власності на майно у орендодавця):

1. _________________________________________________________________

2. _________________________________________________________________

3. _________________________________________________________________

4. ….

Відповідальна особа за здійснення господарської діяльності (дата призначення останні діючі на посаді):

Директор:  Наказ № ___ від ______ 

Бухгалтер: Наказ № ___ від ______ 

Статутний фонд підприємства відповідно до установчих документів становить ___ грн та станом на ______ року сформовано повністю/не повністю (вказати)

Остання зміна у складі засновників «___» (дата) протягом останніх ___ років не відбувалось.

Станом на дату подання інформації засновниками є:

1. (ПІБ, код)____________________внесок до статутного фонду __ грн., __% у статутному фонді; 

2. (ПІБ, код)____________________внесок до статутного фонду __ грн., __% у статутному фонді;

3. (ПІБ, код)____________________внесок до статутного фонду __ грн., __% у статутному фонді;

4. ….

Суб'єкт господарювання є платником податку на додану вартість та (у разі наявності) платником єдиного податку _____ групи (у разі наявності).

Для здійснення господарської діяльності Суб'єкт господарювання використовує основні фонди (вказати власні чи орендовані, надати перелік виробничих потужностей, приміщень, устаткування, техніки тощо, які задіяні у технологічних процесах підприємства з документальним підтвердженням власності/оренди):

1. _________________, _______________, ______________________________,

        (назва устаткування)               (форма власності)              (документи, які підтверджують придбання/оренду)

2. _________________, _______________, ______________________________,

3. _________________, _______________, ______________________________,

4. ……

Станом на ______ відповідно до даних електронного кабінету платника недоїмка відсутня або складає ____ гривень.

Орієнтовна торгова націнка на реалізовані товари/послуги складає _ відсотка (ів).

У випадку наявності значних нереалізованих залишків ТМЦ вказати місця зберігання та документальне підтвердження їх придбання /оренди.

1. _________________________________________________________________

2. _________________________________________________________________

3. _________________________________________________________________

4. ……

У разі зупинення реєстрації ПН/РК вказати товари/послуги, які були зупинені (назва товару/послуги, код УКТЗЕД, фізичний обсяг товару (к-сть, т, кг тощо) та сума реалізації).

Вказати перелік залишків нереалізованих товарів (назва товару, код УКТЗЕД, фізичний обсяг товару, та сума у грошовому еквіваленті)

В таблиці, що подана Суб'єктом господарювання зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяці, а саме товари за кодами.

Обсяг постачання продукції за останній рік, або з дати реєстрації платником ПДВ, якщо з моменту реєстрації пройшло менше року  ___ гривень.

Загальна сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування ___ гривень, у т.ч. ПДВ сплачений у попередньому місяці ___ гривень.

Відсоток задекларованого ПДВ за період ______________ становить _____% (ПДВ зобов’язання сплата  _____ тис. грн та обсяги оподаткованих операцій ______ тис. грн).

__________________________________________________________________________________________

Чи потрібно СГ для здійснення роздрібної торгівлі виключно столовимивинами придбавати ліцензію?

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до преамбули Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) Закон № 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Звертаємо увагу, що дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми ст. 15 прим. 2 та прим. 3 Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

 _____________________________________________________________________________________________

Строки реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних

Головне управління ДПСу Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодексу),при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 12011 ст. 1201Кодексу.

Разом з цим, пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Тобто, не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з датою складання з 16 лютого 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у яких граничний строк реєстрації припадає на період з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

 _____________________________________________________________________________________________

Здійснення скасування реєстрації РРО

      Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 3 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції за ф. № 4-РРО, наведену у додатку 4 до Порядку (далі – заява про скасування реєстрації) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за ідентифікатором форми J/F1313603 за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО).

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
       Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за ф. № 6-РРО, наведеною у додатку 6 до Порядку за ідентифікатором форми J/F1413703 (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою), в Електронному кабінеті.

Згідно з п. 4 глави 4 розд. II Порядку посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 – 10, 13 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними (п. 5 розд. глави 4 розд. II Порядку).

Відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

Згідно з п. 7 глави 4 розд. II Порядку документи, визначені у главі 4 розд. ІІ Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі.

Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (п. 8 глави 4 розд. ІІ Порядку).

______________________________________________________________________________________________

Особливості адміністрування у 2021 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що положеннями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в редакції Закону України 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), а також Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) у редакції Закону України від 17 вересня 2020 року №907-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», що набрали чинності з 14 жовтня 2020 року, передбачені особливості адміністрування у 2021 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата).

Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256,257 та 258 Кодексу.

Платниками Рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (п.256.1 ст.256 Кодексу).

Відповідно до пункту 256.3 статті 256 Кодексу скасовано диференціації ставок Рентної плати за розрядами.

Водночас, умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», із змінами та доповненнями, згідно з якими спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №761.

Згідно абзацу другого п.257.5 ст.257 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 256.11.6  п.256.11 ст.256 Кодексу, а саме:

а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;

б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Відповідно до статтей 29 та 64 Бюджетного кодексу дохід загального фонду державного бюджету та бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить Рентна плата, яка перераховується платниками Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 17 вересня 2020 року №907-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:

37 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;

37 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів;

26 відсотків Рентної плати – до спеціального фонду державного бюджету.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2017 року № 545).

______________________________________________________________________________________________

Алгоритм отримання податкової знижкидля тих, хто здійснив переобладнання транспортного засобу на біопаливо

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з   п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання).

За результатами такого оцінювання видається:

сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

______________________________________________________________________________________________

Особливості заповнення форми №20-ОПП

Головне управління ДПС в Черкаській області нагадує, що згідно п.63.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за формою № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

• при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

• при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

     1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

     3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

     6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об'єкт оподаткування у графу 2 "Код ознаки надання інформації" вноситься значення "1 - первинне надання інформації про об'єкти оподаткування".

У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 "Код ознаки надання інформації" вноситься значення "3 - зміна відомостей про об'єкт оподаткування".

При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення "6 - закриття об'єкта оподаткування"), у другому - оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення "1 - первинне надання інформації про об'єкти оподаткування"), при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків. У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.   

 Наприклад:

для кафе ідентифікатор об'єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 - код типу об'єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об'єктів оподаткування, 00001 - внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;

для кіоску - 00200010, де 002 - код типа об'єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об'єктів оподаткування, 00010 - внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному вебпорталі Державної служби статистики України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Також інформуємоплатників податків, що в приватній частині Електронного кабінету платника надано можливість заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП (ідентифікатор форми J/F1312002) та подачі йогов електронному вигляді після накладення електронно цифрового підпису. Дана процедура скорочує термін взяття об’єкта на податковий облік.

Так, при подачі Повідомлення за ф. № 20-ОППчерез електронний кабінет протягом першої години ви отримуєте першу квитанцію щодо отримання даного повідомлення, протягом наступної години (але не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за формою N 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі) ви отримуєте другу квитанцію щодо обробки відомостей в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб ДПС, в якій зазначено, що об’єкт взято на податковий облік, або зазначено код помилки з її описом.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.

Звертаємо увагу платників податків!

За неподання Повідомлення за формою № 20-ОПП накладається штраф на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, – 1020 грн.

За повторне порушення протягом року накладається штраф на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, – 2040 грн (п. 117.1 ПКУ).

Роз’яснення щодо подачі Повідомлення за ф.№20-ОПП надано на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 116.11).

______________________________________________________________________________________________

Право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

______________________________________________________________________________________________

Застосування РРО та/або ПРРО суб’єктом господарювання,

який має декілька об’єктів господарювання

       Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Так, згідно з статтею 2 Закону № 265 місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
       Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО на кожному місці проведення розрахунків.

 _____________________________________________________________________________________________

Особливості заповнення акцизних накладних

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).

Так, відповідно до пункту 19 розділу ІІ Порядку № 729 в акцизних накладних, які складено на операції з реалізації пального, в яких зазначено код операції для складання в одному примірнику:

«1» – власне споживання пального;

«2» – пальне, втрачене у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсоване, знищене, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України);

«5» – вивезення (експорт) пального за межі митної території України;

«6» – реалізація пального отримувачу, який не є суб’єктом господарювання;

«8» – промислова переробка пального;

«9» – облікова різниця внаслідок врахування обсягів пального, реалізованого з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, як обсягів пального у літрах, приведених до температури 15° C, у рядку «Особа - отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

Пунктом 18 розділу ІІІ Порядку № 729 передбачено, що в акцизних накладних у рядку «Особа - отримувач спирту етилового» зазначається «Неплатник», а до рядка «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000», якщо такі акцизні накладні складено на операції з реалізації спирту етилового, в яких зазначено код операції для складання в одному примірнику:

«1» – власне споживання спирту етилового;

«2» – спирт етиловий, втрачений у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсований, знищений, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України);

«5» – вивезення (експорт) спирту етилового за межі митної території України;

«6» – реалізація спирту етилового отримувачу, який не є суб’єктом господарювання;

«8» – промислова переробка спирту етилового.

У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 розд. І Порядку № 729).

Отже, в акцизних накладних, в яких у графі «Найменування, прізвище, ім’я, по батькові - для фізичної особи підприємця» зазначається «Неплатник» та у графі «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта» умовний код «1000000000» графа «Ознака джерела податкового номера» особи - отримувача пального не заповнюється.

______________________________________________________________________________________________

Врегулювання податкового боргу

Головне управління ДПСу Черкаській області інформує, що з 10 грудня 2020 року запроваджено механізм прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу протягом шести місяців від набрання чинності закону платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Звертаємо увагу, що Порядок оформлення та подання платниками заяв для участі у процедурі, визначеній пунктом 23підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України (з доповненнями Законом №1072 від 10.12.2020 року).

Згідно з пунктом 23 штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

До заяви платник має додати докази виконання ним вимог пункту 23 з 01.11.2020 по дату подання заяви (включно).

Заява платником має бути подана датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).

Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 23 протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

З метою надання платникам податків можливості скористатися процедурою, передбаченою пунктом 23, лише по одному чи декількох обраних ним платежах та у межах достатньої суми коштів, яку має платник податків, заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів окремо.

При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 23, приймають лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).

Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 23.

Заяви подаються платником до Головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу. У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23, по декількох платежах, які адмініструються у різних Головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.

Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають.

 _____________________________________________________________________________________________

Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя (недержавного пенсійного забезпечення)

      Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Звертаємо увагу, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Так, підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 = 2940 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 х 50 відсотків = 1470 гривень).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн. (з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14700 грн. (2940 грн. х 5 місяців).

При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 7350 грн. (2940 грн. х 5 місяців х 50 відсотків).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п.п. «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

______________________________________________________________________________________________

Чи передбачено обмеження щодо кількості створення (друку РРО) та/або ПРРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів)?

     Головне управління ДПС у Черкаській областіповідомляє, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до ПРРО).

Так, згідно з пп. 24 і 28 Вимог до РРО конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту РРО. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

Відповідно до п. 17 Вимог до ПРРО фіскальний звітний чек ПРРО може створюватися на підставі даних розрахункових документів, що збережені в пам’яті пристрою, на який встановлено ПРРО, та/або на підставі даних фіскального сервера за запитом ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері контролюючого органу.

Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (не менш як 1095 днів).
      Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Враховуючи викладене, чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості створення (друку) РРО та/або ПРРО щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

______________________________________________________________________________________________

До уваги податкових агентів: відображення у звітності доходів

у негрошовій формі

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).     

 Так, згідно з п.4 розд. IV до Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – розд. І додатка 4ДФ) до Розрахунку, зокрема, передбачений рядок 06, де:

• у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць)

дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).   У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.      

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);    

• у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого

доходу платнику податку податковим агентом.      

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).      

Згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:      

К = 100 : (100 - Сп), де      

К – коефіцієнт;      

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.      

До наведеної формули застосовується ставка податку 18 відсотків (для ставки податку 18 відсотків – коефіцієнт 1,21951).      

Враховуючи викладене, податковий агент у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» рядка 06 розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку відображає суми наданих платнику податку доходів у негрошовій формі, з урахуванням коефіцієнту передбаченого п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

« повернутися