Державна реєстрація розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя, яке не має дітей
Відповідно до статті 106 Сімейного кодексу України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу, зразок якої затверджений Міністерством юстиції України.
Дана норма закону стосується подружжя, яке взагалі не має спільних дітей, або їхні діти досягли повноліття, тобто - 18 років. При цьому наявність майнового спору між подружжям до уваги не береться.
Обов’язковою умовою подання такої заяви є спільне бажання подружжя припинити свій шлюб.
Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання подружжя або одного з них.
Якщо один із подружжя через поважну причину (у зв’язку із тяжкою хворобою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості) не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, від його імені може подати другий із подружжя.
Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться після закінчення одного місяця від дня подання заяви, якщо вона не була відкликана. Якщо подружжя через поважну причину не може з’явитись до відділу ДРАЦС в установлений для них день, то строк такої реєстрації, на письмове прохання подружжя, може бути перенесений на інший день. У цьому випадку строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може з’явитись для державної реєстрації розірвання шлюбу, то він може при подачі заяви чи впродовж місяця письмово повідомити орган ДРАЦС про свою згоду на здійснення реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності. Якщо така заява надіслана до відділу ДРАЦС поштою, то підпис на ній повинен бути нотаріально засвідченим.
Датою припинення шлюбу в даному випадку є дата складання актового запису про розірвання шлюбу.
У день державної реєстрації розірвання шлюбу чоловікові та дружині видаються свідоцтва про розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище при державній реєстрації шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Про це вона має зазначити в заяві про розірвання шлюбу.
Подружжя для подання такої заяви повинне надати свої паспорти, свідоцтво про шлюб та квитанцію про сплату державного мита у сумі 8,50 грн.
Посилання: стаття 106 Сімейного кодексу України, стаття 113 Сімейного кодексу України.
