Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Дата: 13.08.2021 15:27
Кількість переглядів: 78

 

Чи має право платник податку – ФО подати нову податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) для реалізації свого права на податкову знижку, якщо виявлені (уточнені) документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій Декларації?

  Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).  Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
       Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи, для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Чи звільняються від сплати ЄВ ФОП у зв’язку із призовом на строкову військову службу?

 

Правові та організаційні засади забезпечення збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної з веденням обліку, умовами та порядком нарахування та сплати ЄВ. Дія інших нормативно – правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є фізичні особи – підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, ЄВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 ЄВ для фізичних осіб – підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, то він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники ЄВ, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону      № 2464, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник ЄВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ.
       Таким чином, фізичні особи – підприємці, призвані на строкову військову службу, сплачують ЄВ на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону № 2464

Термін подачі повідомлення за ф. № 20-ОПП

 

В які терміни подається повідомлення за ф. № 20-ОПП та з якої дати визначається 10-денний строк для подання повідомлення: з дати державної реєстрації (взяття на облік) ЮО, ФОП або ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, чи дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди (тощо) або іншої дати?

 

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
       У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається цифровий код країни місцезнаходження підрозділу, відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, що затверджений наказом Державної служби статистики України 08.01.2020 № 32, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.
       Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
       Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

 

Стан роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеня ризиків

 

 

За січень-липень 2021 року на розгляд комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія) подано 12480 Повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування 995 суб’єктами господарювання на загальну суму 151,5 млн  гривень.

За результатами розгляду Повідомлень щодо подання пояснень та копій документів:

  • по 11564 прийнято рішення про реєстрацію (873 СГ) ПН/РК на загальну суму ПДВ 117,8 млн грн (або 77,8 відсотків); 

  • по 916 прийнято рішення про відмову (329 СГ) в реєстрації ПН/РК на загальну суму ПДВ 33,7 млн  грн (або 22,2 відсотка).

Крім того, Комісією враховано 367 Таблиці даних платника податку з інформацією щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з ДКПП.

Якщо у майбутньому будуть виявлені ризики у діяльності підприємства, таблиця може бути скасована, як на регіональному так і на центральному рівні.

З метою усунення недоліків, які мають місце при подані Таблиці, пропонуємо платникам надавати до такої Таблиці уніфіковану форму пояснення. Зразок для заповнення такої форми додається (https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/491504.html ).

У разі виникнення додаткових питань з приводу зупинення реєстрації ПН/РК, ви завжди можете отримати консультацію у спеціалістів Головного управління ДПС у Черкаській області за номером (0472) 33-91-97.

 Послідовність дій, яка має бути здійснена СГ для реєстрації ПРРО

 Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

  • Результати проведеної 

  • позовної роботи податкової служби Черкащини:

  •  за сім місяців 2021 року до бюджету надійшло 112,1 млн гривень

  •  

За повідомленням начальника Головного управління ДПС Черкаській області Антона Царюка, протягом січня-липня поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1494 справи, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 2,2 млрд гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 1050 справ на суму           1,4 млрд грн; за позовами органів ДПС області – 444 справ на загальну суму    0,8 млрд гривень.

За сім місяців 2021 року розглянуто 583 справи на суму 790 млн грн та вирішено: на користь органів ДПС – 388 справ на суму 684 млн грн, на користь платників – 195 справ на суму 106 млн гривень.

За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 112,1 млн гривень.

 

Отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого платником ПДВ.

Чи можливе бюджетне відшкодування ПДВ?

 

До 01 січня 2015 року п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) передбачав бюджетне відшкодування частини від’ємного значення в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України в сумі, яка дорівнювала сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, п. 200.4 ст. 200 ПКУ було викладено в новій редакції, якою не передбачено бюджетного відшкодування за такої обставини.

Чинною редакцією п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Виходячи з норм п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.

За якою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та які операції з вивезення звільняються від оподаткування ПДВ?

     Відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

     Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розд. V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

     Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції визначені ст. 197 ПКУ.

     При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема:

до операцій з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);

операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту (п. 210.7 ст. 210 ПКУ).

Тимчасово до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виробничі будівлі, що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні)?

 

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.

До групи «Будівлі офісні» (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.

Тобто адміністративно-побутові (офісні) приміщення не підпадають під дію п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

      Враховуючи зазначене, будівлі що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
      Водночас, визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором, ведення якого здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України.

Чи включено до складу активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, об'єкти незавершеного будівництва?

Звертаємо увагу, що до активів у формі нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію. Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

  • Платникам податків Черкащини у січні - липня 2021 року

  • відшкодовано 541,4 млн гривень податку на додану вартість

  •  

За повідомленням начальника Головного управління ДПС  Черкаській області Антона Царюка, протягом січня-липня 2021 року платниками Черкаської області заявлено до відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку 586,8 млн грн, що на 178,8 млн грн більше порівняно з показником за відповідний період минулого року.

В цілому протягом січня-липня 2021 року платники Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 541,4млн грн, в аналогічному періоді 2020 року бюджетне відшкодування було отримано на загальну суму 386,9млн гривень.

Залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.08.2021 складає 85,9  млн грн (83,3 млн грн - поточна заявка сум бюджетного відшкодування за звітний період - червень 2021 року, 2,6 млн грн – суми, по яких тривають документальні позапланові перевірки за попередні та звітні податкові періоди).

У січні-липні 2021 року надходження ПДВ у співставних умовах в порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшились на                178,1 млн  грн та склали 2 млн грн (або 110 відсотків).

Антон Царюк також відмітив, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість  незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування:

Чи передбачені будь-які особливості для визначення ліквідних активів?

 

Законом України від 15.06.2021 №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» запроваджується визначення для грошових активів фізичної особи, це:

кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках; грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ;

права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи;

активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

У даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов'язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України. Визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження» – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, та яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей .

Заповнення додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий»

 

Яким чином заповнить рядок 02 додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий», де коригуються показники, відображені у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ за період до 01.01.2021?

        Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

У разі коригування показників, відображених у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ за періоди до 01.01.2021, реквізити додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку з типом «Уточнюючий» заповнюється наступним чином:

у рядку 01 відмічається відповідна клітинка 013 «Уточнюючий»;
      у рядку 02 відображаються:

навпроти напису «Звітний (податковий) період» зазначається рік, квартал;
      номер місяця у кварталі для додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий» за періоди до 01.01.2021 завжди приймає значення – «3»;
      номер Розрахунку, до якого додається додаток 4ДФ – проставляється «1»;
      номер додатка до Розрахунку – проставляється «1».
      При цьому, заповнюються всі необхідні реквізити, зокрема, рядки 031;032.

Де в приватній частині Електронного кабінету наявна інформація про всі коди видів економічної діяльності (КВЕД) платника податків та про основний КВЕД?

Відповідно до пп. 1 і 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу – підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

В ЄДР містяться дані, зокрема, згідно з п. 11 частини другої та п. 6 частини четвертої ст. 9 Закону № 755 про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).

Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (абзаци перший – другий частини другої ст. 13 Закону № 755).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».

Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо кодів видів економічної діяльності (КВЕД) платника.
      Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).

Найменування платника

податковий номер

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

«__» _________ 2020 р. №___                                                                                  

 

ГУ ДПС в ______________________________ області                                      

 

Пояснення до таблиці даних платника податку

 

ТОВ/ФОП повна назва платника податків (далі – Суб'єкт господарювання (при заповнені інформації у довідці вказувати назву платника податків замість «Суб'єкт господарювання»)):

Створено ____________________ (дата створення). ;

Дата реєстрації в ДПС ______________________;

Юридична адреса:__________________________________________________________.

Фактична адреса: __________________________________________________________.

Фактичний вид діяльності платника (вказати відомості стосовно реального роду занять суб'єкта господарювання в описовій формі з розкриттям суті виробничого процесу (наприклад: виробництво взуття з імпортованих матеріалів на власних/орендованих станках, випічка хлібобулочних виробів на власних потужностях, надання послуг з прибирання готелів тощо): ____________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Допоміжні (неосновні/фактичні види діяльності з розкриттям суті технологічного процесу) види діяльності: __________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основний вид діяльності зазначений у реєстраційних документах _____________

______________________________________________________________________

 

Основні фонди, які використовуються у виробничій діяльності, джерела їх походження та документальне підтвердження придбання /оренди (документальне підтвердження прав власності на майно у орендодавця).

 

Для здійснення  своєї господарської діяльності Суб'єкт господарювання має достатньо технічних ресурсів.

Так станом на ___________, що підтверджено фінансовою звітністю на балансі обліковується основних засобів залишковою вартістю _____ тис. гривень. 

Інформація про наявні основні засоби власні та орендовані підтверджується
 

Повідомленнями  про об’єкти оподаткування за формою 20-ОПП:

1. _________________________________________________________________

2. _________________________________________________________________

3. _________________________________________________________________

4. ….

Також Суб'єкт господарювання  орендує (навести інформацію щодо орендованих основних засобів, майна, устаткування тощо, договора оренди, документальне підтвердження прав власності на майно у орендодавця):

1. _________________________________________________________________

2. _________________________________________________________________

3. _________________________________________________________________

4. ….

Відповідальна особа за здійснення господарської діяльності (дата призначення останні діючі на посаді):

Директор:  Наказ № ___ від ______ 

Бухгалтер: Наказ № ___ від ______ 

 

Статутний фонд підприємства відповідно до установчих документів становить _____ грн та станом на ______ року сформовано повністю/не повністю (вказати).

 

Остання зміна у складі засновників «___» (дата) протягом останніх ___ років не відбувалось.

Станом на дату подання інформації засновниками є:

1. (ПІБ, код)____________________внесок до статутного фонду __ грн., __% у статутному фонді; 

2. (ПІБ, код)____________________внесок до статутного фонду __ грн., __% у статутному фонді;

3. (ПІБ, код)____________________внесок до статутного фонду __ грн., __% у статутному фонді;

4. ….

 

Суб'єкт господарювання є платником податку на додану вартість та (у разі наявності) платником єдиного податку _____ групи (у разі наявності).

 

Для здійснення господарської діяльності Суб'єкт господарювання використовує основні фонди (вказати власні чи орендовані, надати перелік виробничих потужностей, приміщень, устаткування, техніки тощо, які задіяні у технологічних процесах підприємства з документальним підтвердженням власності/оренди):

1. _________________, _______________, ______________________________,

        (назва устаткування)               (форма власності)              (документи, які підтверджують придбання/оренду)

2. _________________, _______________, ______________________________,

3. _________________, _______________, ______________________________,

4. ……


 

 

Станом на ______ відповідно до даних електронного кабінету платника недоїмка відсутня або складає ____ гривень.

 

Орієнтовна торгова націнка на реалізовані товари/послуги складає _ відсотка (ів).

У випадку наявності значних нереалізованих залишків ТМЦ вказати місця зберігання та документальне підтвердження їх придбання /оренди.

1. _________________________________________________________________

2. _________________________________________________________________

3. _________________________________________________________________

4. ……

 

У разі зупинення реєстрації ПН/РК вказати товари/послуги, які були зупинені (назва товару/послуги, код УКТЗЕД, фізичний обсяг товару (к-сть, т, кг тощо) та сума реалізації).

 

Вказати перелік залишків нереалізованих товарів (назва товару, код УКТЗЕД, фізичний обсяг товару, та сума у грошовому еквіваленті)

 

назва товару

УКТЗЕД

Обсяг постачання

одиниця вимірювання

(т, кг, м тощо)

тис.грн.

 

 

 

 

 

 

В таблиці, що подана Суб'єктом господарювання зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяці, а саме товари за кодами.

 

Обсяг постачання продукції за останній рік, або з дати реєстрації платником ПДВ, якщо з моменту реєстрації пройшло менше року  ___ гривень.

 

Загальна сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування ___ гривень, у т.ч. ПДВ сплачений у попередньому місяці ___ гривень.

 

Відсоток задекларованого ПДВ за період ______________ становить _____% (ПДВ зобов’язання сплата  _____ тис. грн та обсяги оподаткованих операцій ______ тис. грн).


 

 

При оцінці показника ПДВ  звернути увагу на наступні обставини:

1. Експорт власної продукції. Загальні обсяги експортних операцій становлять

____ гривень, _____% від загального обсягу продажів.

2. Експорт/реалізація по договорах комісії.

3. Імпорт. Загальні обсяги імпортних операцій становлять ____ гривень, _____% від загального обсягу придбання (імпорт + придбання на внутрішньому ринку).

4. Наявність кредитних договорів: на поповнення обігових коштів та інвестиції. Протягом 2020 року Суб'єктом господарювання було здійснено за рахунок кредитних коштів сплату постачальникам за придбання ТМЦ/послуг на суму _______ грн та отримано податковий кредит з ПДВ на _______ грн.

 

Для забезпечення виробничого процесу Суб'єкт господарювання закуповує (вказати основні товарні позиції), ______

Основні Постачальники Суб’єкта господарювання у 202__ році (назва СГ, код ЄДРПОУ):

1. ___________________________________________ (___________________);

2. ___________________________________________ (___________________);

3. ___________________________________________ (___________________);

4. ___________________________________________ (___________________);

5. ___________________________________________ (___________________);

 

Основні Покупці продукції (зокрема сільськогосподарської) Суб'єкта господарювання у 202__ році. (назва СГ, код ЄДРПОУ):

1. ____________________________________________ (___________________);

2. ____________________________________________ (___________________);

3. ____________________________________________ (___________________);

4. ____________________________________________ (___________________);

5. ____________________________________________ (___________________);

 

Для підприємств, що реалізують сільськогосподарську продукцію:

Суб'єкт господарювання здійснює реалізацію виключно власної сільськогосподарської продукції. Оплата за поставлену продукцію  та придбані товари, послуги здійснюється в безготівковій формі.

 

Інформація про формування податкових зобов’язань та формування податкового кредиту відповідно до господарської діяльності відображена в щомісячних Податкових деклараціях з податку на додану вартість.

 


 

 

Щодо залишків «ризикових товарів» (групи товарів відповідно до Постанови № 1165) повідомляємо наступне:

 

Назва товару

Код УКТЗЕД

Залишки

Обсяг фізичний

(шт, т, кг, тощо)

Обсяг без ПДВ,

(грн.)

 

 

 

 

 

 

Суб'єкта господарювання має у складі ризикові групи товарів

 

У Суб'єкта господарювання станом на _______ середньорічна кількість найманих працівників становить ______ робітників.

Посадові оклади визначено штатним розписом.

Середня заробітна плата складає _____ грн. на місяць.

 

Звертаємо увагу, що Суб'єкт господарювання залучає на умовах угод ГПХ залучає працівників до сезонних робіт, а також у період посилених карантинних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, окремі робітники брали відпустку за власний рахунок у 2020 року.

Кількість сезонних працівників ______ (за наявності);

Кількість працівників, що перебували у відпустках за власний рахунок _______.

 

Загальна сума сплачених у попередньому звітному, тобто у 2020 році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, становить _____ грн., у т.ч :

ПДВ – ___ гривень;

Податок на прибуток –  ___ гривень;

Єдиний податок –  ___ гривень;

ПДФО –  ___ гривень;

ЄСВ –  ___ гривень;

Податок на землю –  ___ гривень;

Середня урожайність на 1 га у 2020 році становить: ____ц (* для с/г підприємств).

 

Все вищенаведене свідчить про можливість та реальність здійснення господарських операцій за відповідними видами діяльності, тому переконливо просимо врахувати подану Таблицю даних платника податку. Діяльність за вказаними кодами згідно з КВЕД  є постійною, регулярною і впливає на фінансовий результат.

 

 

 

*** Інформацію за вказаною формою (бо іншою за рішенням платника) платник податків має право подати до таблиці даних платника податку на додану вартість разом із пакетом супровідних документів.

Вказана форма не є вичерпною, та залежить від специфіки ведення господарської діяльності суб’єкта господарювання і носить рекомендований характер.

Відпрацювання ймовірних вигодонабувачів

за переліками Тимчасової слідчої комісії

 

Постановою КМУ від 3 лютого 2021 року № 89 Уряд вирішив частково скасувати мораторій на податкові перевірки шляхом скорочення терміну дії обмежень, встановлених пунктом 52 2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області здійснюється відпрацювання 43 ймовірних вигодонабувачів із сумою ризикового ПДВ         324 млн  грн, визначених в межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.

Станом на 01.08.2021 року завершено відпрацювання 15 суб’єктів господарювання. За результатами вжитих контрольно-перевірочних заходів донараховано грошових зобов’язань та зменшено від’ємне значення на 13,9 млн грн,  встановлено нереальність операцій з продажу на 3,3 млн гривень.

Надання дозволу на проведення деяких видів перевірок - це не збільшення тиску на бізнес, а відновлення можливості забезпечити рівні умови ведення бізнесу для всіх.

Відповідальність за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що статтею 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), який введено в дію 07 лютого 2019 року, передбачено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою ст. 13 Закону № 2473, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою ст. 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (частина шоста ст. 13 Закону № 2473).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем (частина сьома ст. 13 Закону № 2473).

Довідково повідомляємо, що станом на серпень 2021 року, відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 2січня2019 року № 5граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Активи які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню

Активи фізичної особи-декларанта, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, згідно Податковому кодексу України – це грошові активи, майно, майнові права. Слід зазначити, що термін «майно» в Кодексі застосовується у широкому значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, згідно із яким майном як особливим об'єктом вважають окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Таким чином, спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи фізичної особи декларанта, які були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.  

Перелік таких активів:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості);

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Всі зазначені активи вважаються об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування).

Передбачається, що вони належать фізичній особі-декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Тобто декларується актуальний майновий стан фізичної особи-декларанта, а не «історія» набуття нею активів.

Скажімо, якщо об'єкт нерухомості було придбано за рахунок доходів, з яких не були сплачені податки у 2018 році та згодом продано за грошові кошти у 2019-му році, то декларуванню підлягає сума грошових коштів, що залишилася від продажу такого активу станом на дату подання одноразової (спеціальної декларації), незалежно від того де ці кошти фізично зберігаються на рахунках в банках – в Україні чи за кордоном.

Разом з тим, якщо виявиться, що до подання одноразової (спеціальної декларації) такі кошти перебувають у готівковій формі будь-де – їх можна буде задекларувати лише попередньо зарахувавши на банківський рахунок, де вони мають обліковуватися на дату подання декларації.

Норми, запроваджені Законом № 1539, містять застереження про те, що подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларація. Відповідно, такі юридичні факти та обставини регулюються іншим законодавством України (цивільним, господарським тощо).

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь