ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ
Заповнення розрахункового документа при сплаті податків, зборів на бюджетні рахунки
Щодо заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті податків, зборів на бюджетні рахунки (крім платників, включених до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок)
При сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки платник податків заповнює реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог розділу І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 розд. І Порядку № 666 передбачено, що реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюються таким чином:
поле № 1:
друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле № 2:
друкується розділовий знак «;»;
друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку 1 Порядку № 666 (п. 10 розд. І Порядку № 666);
поле № 3:
друкується розділовий знак «;»;
друкується податковий номер;
для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії друкується серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України.
Облік надходжень за податками, зборами, платежами, сплачених на бюджетні рахунки, в інтегрованій картці платника здійснюється автоматично відповідно до заповнених реквізитів «Призначення платежу» платіжного доручення;
поле № 4:
друкується розділовий знак «;»;
друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання тільки символу «;» не допускається.
поля № 5 та № 6:
друкується розділовий знак ";";
поле № 7:
друкується розділовий знак «;».
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.
Приклад заповнення реквізиту "Призначення платежу" в розрахунковому документі під час сплати податків, зборів, платежів до бюджету:
сплата підприємством "Прилад" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що має податковий номер 30110239:
|
* |
;101 |
;30110239 |
;податок на прибуток за 2 кв. |
; |
; |
; |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 - службовий код ("*");
2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);
3 - податковий номер платника податків, за якого здійснюється сплата (підприємство "Прилад", що має податковий номер 30110239);
4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 - не заповнюється;
6 - не заповнюється;
7 - не заповнюється
Пунктом 8 розд. І Порядку № 666 передбачено, що у разі наявності, зокрема, у платника податків податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
У разі виникнення будь-яких питань за довідками слід звертатися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації (п. 9 розд. І Порядку № 666).
Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування громадянами України своїх активів
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що наразі триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Звертаємо увагу, що об’єктами, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню є:
Нерухоме майно: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; об’єкти нежитлової нерухомості
Рухоме майно: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо)
Валютні цінності: банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках; національна валюта (гривня); іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі; права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи
Інші об’єкти: частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи; інші корпоративні права; майнові права на об'єкти інтелектуальної власності; цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом; права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи; інші активи фізичної особи, у тому числі: майно; банківські метали, що не розміщені на рахунках; пам'ятні банкноти та монети; майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Довідково: подання одноразової добровільної декларації передбачено Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Щодо сплати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів
на митну територію України
Чи зобов’язані СГ – платники ЄП, не зареєстровані як платники ПДВ, сплачувати ПДВ та реєструватися платниками ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України?
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Згідно із п. 181.2 ст. 181 р. V ПКУ якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Результати роботи відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області
протягом січня – жовтня 2021 року
Відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області постійно проводиться роз’яснювальна робота, яка спрямована на формування всебічних знань з антикорупційного законодавства, неухильного дотримання і виконання працівниками вимог та обмежень, передбачених чинним законодавством, зокрема в частині дотримання вимог фінансового контролю, запобіганні та врегулюванні конфлікту інтересів, а також дотримання правил етичної поведінки.
З метою проведення профілактичної освітньої роботи щодо дотримання антикорупційного законодавства з початку 2021 року організовано та проведено 1770 організаційно - роз’яснювальних заходів (розміщення публікацій у засобах масової інформації, мережі Інтернет, вебпорталі та субсайтах вербпорталу ДПС, соціальних мережах, організовано виступи на радіо та телебаченні, лекційні заняття, семінари тощо).
Проведено 481 захід з надання методичної та консультативної допомоги працівникам Головного управління ДПС у Черкаській області з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства, правильності та повноти заповнення е-декларації тощо.
При здійсненні контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів опрацьовано 134 повідомлення працівників. За результатами розгляду повідомлень застосовано заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.
Розглянуто 9 повідомлень, отриманих від фізичних осіб щодо причетності службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області до вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України “Про запобігання корупції” (із змінами та доповненнями) від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ, за результатами розгляду яких інформація щодо вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень не знайшла свого підтвердження.
Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області наголошує, що пріоритетним напрямком роботи підрозділу є саме профілактика та своєчасне попередження вчинення працівниками ДПС корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.
З цією метою підрозділом постійно вживаються вичерпні заходи щодо упередження та профілактики корупційних проявів, виявлення та ліквідації причин та умов їх існування, а також дотриманні антикорупційного законодавства відповідно до вимог Закону України “Про запобігання корупції”.
Також у Головному управлінні ДПС у Черкаській області нагадують, що у разі наявності інформації щодо протиправних дій посадових та службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області, Ви завжди можете повідомити про вказані факти будь-яким зручним способом:
- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;
- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області: ck.official@tax.gov.ua;
- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном: 0472 – 33-91-27
- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції: ck.szvk@tax.gov.ua;
- через поштову скриньку, розміщену в холі адміністративної будівлі Головного управління ДПС у Черкаській області, за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси;
- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.
Щодо сплати суми податку ПДВ
Чи може особа, яка не подала своєчасно Заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ?
Головне управління у Черкаській області роз’яснює, що згідно з п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.
Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.
-
Результати проведеної
-
позовної роботи податкової служби Черкащини:
-
за десять місяців 2021 року до бюджету надійшло 144,7 млн гривень
-
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня-жовтня поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1 654 справи, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 2,3 млрд гривень.
Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 1144 справи на суму 1,5 млрд грн; за позовами органів ДПС області – 510 справ на загальну суму 0,8 млрд гривень.
За десять місяців 2021 року розглянуто 745 справ на суму 847 млн грн та вирішено: на користь органів ДПС – 507 справ на суму 735 млн грн, на користь платників – 238 справ на суму 112 млн гривень.
За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 144,7 млн гривень.
Повернення коштів з електронного рахунку платника податку
на додану вартість ПДВ
Відповідно до п. 200 1.5. ст. 200 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Відповідно до п.21 Порядку № 569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
Сума податку, визначена відповідно до п. 9 Порядку № 569, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах). Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до п. 9 Порядку № 569 (S Накл).
Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Згідно з п.п. 4 п. 10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до декларації з ПДВ додаток 4 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)».
До уваги податкових агентів-роботодавців: правомірність застосування податкової соціальної пільги при нарахуванні ПДФО з авансу по заробітній платі?
Головне управління у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України, платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює сумі розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2021 році це розмір становить 3180,00 грн.).
Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.
Особливості отримання ІПК: в якій формі подавати запит?
Платник податків може звернутися до податкової служби для отримання індивідуальної податкової консультації, сформувавши звернення у паперовій або електронній формі.
Порядок надання податкової консультації регламентується ст. 52-53 гл. 3 ПКУ.
Так, платник податків може звернутися до податкової служби для отримання індивідуальної податкової консультації, сформувавши звернення у паперовій або електронній формі.
Індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства надаються протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення контролюючим органом. Надання таких консультацій – безоплатне.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (в певних випадках);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає цим вимогам, індивідуальна податкова консультація не надається.
Уповноважена особа податкової служби може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку.
-
Залучення працівників до виконання робіт по цивільно-правових договорах (договорах підряду)
-
-
Чи враховує ФОП – платник ЄП до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах, працівників, яких залучає до виконання робіт по цивільно-правових договорах (договорах підряду)?
Головне управління у Черкаській області повідомляє , що відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємець є:
для платників єдиного податку першої групи – не використання праці найманих осіб;
для платників єдиного податку другої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
для платників єдиного податку третьої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;
для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – не використання праці найманих осіб. Членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями.
У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів (п.п. 6 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Статтею 46 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.
Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.
Згідно з абзацом першим ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша ст. 837 ЦКУ).
Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:
один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.
Особи, які не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням
Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: збір щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору таких ставок:
9% – щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України (абз. другий п.п. 8.2 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).
як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абз. п’ятий п.п. 8.2 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).
тимчасово з 01.09.2021 року по 01.03.2022 року ставка Збору застосовується у розмірі 7%. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (п. 19 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.
За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої груп з 01.01.2021?
Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 01.01.2021 внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо визначення річного обсягу доходу.
Крім того, з 01.01.2021 Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» внесено зміни, зокрема, до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо збільшення загальної площі житлових приміщень та/або їх частин, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, яку фізична особа – підприємець платник єдиного податку може надавати в оренду.
Так, згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим, підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:
суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів;
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
фізичні особи – нерезиденти;
платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Щодо подання декларації акцизного податку
Чи зобов’язані СГ, які не здійснюють реалізацію пального та не зареєстровані платником акцизного податку згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України, але мають діючі ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним, подавати декларацію акцизного податку?
Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Пунктом 49.2¹ ст. 49 ПКУ передбачено, зокрема, що платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п. п. 212.3.1¹ п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з підакцизними товарами, але не почав здійснювати господарську діяльність, в такому випадку у суб’єкта господарювання не виникатиме обов’язку з реєстрації ним платником акцизного податку, а отже і не виникатиме обов’язок з подачі декларації акцизного податку, оскільки пунктом 49.2¹ ст. 49 ПКУ передбачено подання декларації лише для зареєстрованих платників.
Платникам податків Черкащини за десять місяців 2021 року відшкодовано 853,7 млн гривень податку на додану вартість
Протягом січня–жовтня 2021 року заявлено платниками Черкаської області до відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку 933 млн грн, що на 349,2 млн грн більше, ніж у анологічному періоді минулого року.
В цілому протягом десяти місяців 2021 року платники Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 853,7 млн грн, в аналогічному періоді 2020 року бюджетне відшкодування було отримано на загальну суму 536,9 млн гривень.
З початку 2021 року в цілому по області загальний залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.11.2021 складає 113,9 млн грн (110,6 млн грн - поточна заявка сум бюджетного відшкодування за звітний період - вересень 2021 року, 3,3 млн грн – суми, по яких тривають документальні позапланові перевірки за попередні та звітні податкові періоди).
Антон Царюк також відмітив, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.
Чи підлягають виправленню помилки уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ?
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс).
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 6 розд. І Порядку №21 до податкової звітності з ПДВ, зокрема, належить уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок з ПДВ).
Подання уточнюючого розрахунку з ПДВ (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Податкового кодексу)) передбачено п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу.
Порядок внесення змін до податкової звітності з ПДВ та заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділами IV та VI Порядку №21.
Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку (п. 7 розд. VI Порядку №21).
Отже, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається до податкової декларації з метою уточнення (виправлення) показників такої декларації. Тому виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку до декларації (з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку).
Таким чином, Податковим кодексом не передбачено можливості скасування чи виправлення нарахованої штрафної санкції з ПДВ, що відображена у рядку 18.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, оскільки:
1) сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки, не є показником декларації;
2) платник самостійно обчислив та нарахував таку суму відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, отже, сума штрафної санкції вважається узгодженою платником.
Платниками податків Черкащини за десять місяців 2021 року
сплачено 259,1 млн гривень акцизного податку
За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, за січень – жовтень 2021 року платники Черкаської області до загального фонду державного бюджету сплатили 81,5 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених підакцизних товарів.
До місцевих бюджетів платниками роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплачено 177,6 млн грн акцизного податку.
Станом на 01.11.2021 року в Черкаській області зареєстровано 2436 платників акцизного податку, зокрема 15 – виробників алкогольних напоїв, 124 платника акцизного податку з пального, 23 платники з електричної енергії та 2280 платників з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
