ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Дата: 21.12.2021 15:01

Кількість переглядів: 550

До уваги податкових агентів: оподаткування доходів, виплачених на користь фізичних осіб-підприємцівмісцезнаходження або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з пп.38.9 п.38 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України, під час нарахування (виплати) фізичним особам-підприємцям, місцезнаходження або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язанні утримати податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати.

При цьому на таких осіб не поширюється дія п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України та пп.2п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України.

Уточнююча звітність після отримання повідомлення та копії наказу

про проведення перевірки

Головне управління ДПС у Черкаській області  інформує, що пунктом 50.2 ст.50 Податкового  кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) по поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст.50 ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п.50.1 ст. 5 ПКУ у разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня  року наступного за звітним.

Згідно п. 77.4 ст.77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки курівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, платник податку може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про проведення перевірки.

Чи переносяться терміни проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб ЮО?

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Чинним законодавством передбачено, що призначення на посаду, звільнення, відпустка працівника або призначення до виконання функцій тимчасово відсутнього працівника оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Якщо установчими документами не передбачено покладання на іншу особу організаційно – розпорядчих або адміністративно – господарських обов’язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо) відповідними організаційно – розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено ст. 81 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями. При цьому перенесення термінів проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи ПКУ не передбачено.

Які СГ зобов’язані вести облік товарних запасів?

Міністерство фінансів України Наказом від 03.09.2021р. №496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, який набув чинності з 26 листопада 2021 року.

Даним Наказом передбачено, що облік товарних запасів здійснює фізична особа-підприємець шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів. При цьому заборонено продаж товарів, на які в місцях продажів таких товарів відсутні первинні документи і записи у формі обліку про такі первинні документи.

Вести облік товарних запасів фізична особа – підприємець може на власний вибір у паперовій або електронній формі.

Зокрема, товарний облік зобов’язані вести фізичні особи-підприємці, які реалізують товари та здійснюють розрахункові операції на загальній системі оподаткування, платники єдиного податку 3-ї групи – платники ПДВ та підприємці платники єдиного податку крім першої групи, які здійснюють реалізацію:

• технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

• лікарських засобів та виробів медичного призначення;

• ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

За порушення порядку ведення та/або у разі не ведення товарного обліку запасів,відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбаченафінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім того,передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 155 прим. 1 КУпАП.

До уваги роботодавців – страхувальників: щодо подання звітності, при виході працівника на пенсію або для отримання лікарняних, якщо така подія відбулася в середині кварталу

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 (зі змінами та доповненнями наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року№773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу,  нарахованого (сплаченого) користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені (далі – Порядок).

З метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплатбуло запроваджено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».

У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий п.1 розд. ІІІ Порядку).

Отже, відповідно до норм Порядку Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платниками єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу. Грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам Додаток 1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

Відповідно такий принцип застосовується до інших додатків Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».

При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

Особливості реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день

Чи може платник ПДВ зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день, якщо такий день є граничним днем реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Погашення податкового боргу

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, протягом січня-листопада 2021 року в цілому по Черкаській області податковий борг до зведеного бюджету скоротився на    168,3 млн грн, або на 12,2 відс. (з 1 383,5 млн грн до 1 215,2 млн гривень).

У загальній сумі податкового боргу 812,4 млн грн, або 66,9 відс., – податковий борг підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства, стягнення якого зупинено рішеннями судових органів.

За рахунок вжитих органами Головного управління ДПС у Черкаській області заходів із погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 246,1 млн грн, що на 11,1 відс. більше, ніж за відповідний період 2020 року.  До державного бюджету в рахунок погашення боргу надійшло            220,6 млн грн, до місцевого – 25,5 млн гривень.

Зокрема, надходження забезпечені за рахунок направлення податкових вимог та опису майна в податкову заставу – 108,6 млн грн, стягнення з банківських рахунків боржників – 4,2 млн грн, надходжень від реалізації заставного майна – 0,4 млн грн, стягнення через органи державної виконавчої служби – 1,5 млн грн, стягнення за рахунок вилучення готівки –                        0,3 млн гривень. 

За січень-листопад 2021 року відкрито провадження у справах про банкрутство відносно 17 підприємств, загальна сума податкового боргу яких складає 105,5 млн гривень. Грошовими коштами від підприємств-банкрутів за одинадцять місяців 2021 року до бюджету надійшло 131,1 млн гривень.

Повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно із п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При цьому у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200 прим.1.5 ст. 200 прим.1. ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).

На виконання абзацу першого п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІІ Порядку заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пунктом 2 розд. ІІІ Порядку визначено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Державної казначейської служби (далі – Казначейство), на ім’я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на єдиний рахунок (у разі його використання);

на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

На виконання положень абзацу другого п. 7 розд. ІІІ Порядку інформація про повернення, правомірність якого підтверджено, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Згідно із положеннями абзацу четвертого п. 7 розд. ІІІ Порядку опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до Порядку, які у подальшому передаються до Казначейства для виконання.

З метою забезпечення виконання вимог Порядку Державною податковою службою України реалізовано електронний сервіс щодо подання платником податків Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документу (ідентифікатор форми J/F 1302001).

Так, заява у формі електронного документу може бути подана до територіального органу ДПС з використанням засобів програмного забезпечення приватної частини Електронного кабінету та ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?

 Головне управління у Черкаській області  інформує, що згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено п.п. 164.2.1–164.2.18п.164.2ст.164ПКУ.

Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.

• Чи можливо повернути надміру сплачену суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до абзацу першого п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації. 

У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). 

Згідно з абзацом четвертим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі подання декларантом уточнюючої Декларації якщо сума Збору, визначена в уточнюючій Декларації, є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ. 

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Які доходи з метою поданняодноразової (спеціальної) добровільноїдеклараціївважаються доходами з яких не булисплаченіабосплачені не в повномуобсязіподатки і збори?

Пунктом 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Доходи, підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).
 
 Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).

Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.

Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?

Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:

1) довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;

2) середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;

3) короткостроковими – із строком обігу до одного року.

Пунктом 2 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Таким чином, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5 відсотка.

Чи є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування доходи ФО отримані від здійснення підприємницької діяльності, без державної реєстрації її як ФОП та відповідно без сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), у тому числі внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення та/або стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження?

Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено підрозд. 9 прим. 4. 

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. 

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація. 

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант) (п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації. 

Разом з цим, п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема: 

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із: 

• ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); 

• ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; 

• порушеннями у сфері валютного законодавства; 

• порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями; 

б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – ККУ); 

Враховуючи викладене, не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим.1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ. 

Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання Декларації. 

Отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

До якого контролюючого органу СГ подає документи для отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, внесення змін до ліцензії чи проставлення відмітки про внесення плати за ліцензію на наступний рік, у тому числі, якщо СГ здійснює діяльність через філію (яка не є юридичною особою)?

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон No 481) оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального.

Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року N 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» із змінами та доповненнями органом ліцензування щодо діяльності з оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах визначено територіальні органи ДПС.

Отже, для отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, внесення змін до ліцензії чи проставлення відмітки про внесення плати за ліцензію на наступний рік, у тому числі, якщо діяльність здійснюється через філію (яка не є юридичною особою) суб’єкт господарювання подає документи до територіальних органів ДПС (ГУ ДПС у областях та м. Києві) за основним місцем реєстрації.

У разі якщо суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії.

Додаток видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається копія довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування (ст. 18 Закону №481)

До уваги платників плати за землю!

ГУ ДПС у Черкаській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 року №821«Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» введений в дію Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, у зв’язку з чим з 11.08.2021 припинена чинність Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 р. №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306 (далі - Наказ № 548).

Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 28.07.2021 №821)  (далі - Порядок), доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок», який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від Класифікації, затвердженої Наказом № 548.

Разом з цим, у формі типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. №483, передбачено, що код виду цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом № 548.

У формі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 р. №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2017 року №9) також передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.

Тому з метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань на 2022 рік слід користуватися інформацією з Додатку 59, в якому наведено порівняльну таблицю з відповідністю кодів виду цільового призначення земельних ділянок до КВЦПЗ (Наказ №548).

На даний час ДПС вживає заходів щодо приведення форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) у відповідність до положень Порядку.

Додаток: Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку  ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМ України  від 17.10.2012,  № 1051).

Платникам податків Черкащини за одинадцять місяців 2021 року відшкодовано 935,5  млн гривень податку на додану вартість

Протягом січня – листопада 2021 року платниками Черкаської області заявлено  до відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки майже  1,1 млрд грн, що на 402,8  млн грн більше, порівняно з показником за відповідний період минулого року.

В цілому протягом одинадцяти місяців 2021 року платники Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 935,5 млн грн, в аналогічному періоді 2020 року бюджетне відшкодування було отримано на загальну суму 605,6 млн гривень.

З початку 2021 року в цілому по області загальний залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.12.2021 складає 135,6  млн грн (104,0 млн грн - поточна заявка сум бюджетного відшкодування за звітний період - жовтень 2021 року, 31,6 млн грн – суми, по яких тривають документальні позапланові перевірки за попередні та звітний податкові періоди).

Антон Царюк відмітив, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.

Виправлення помилок у реквізиті «Призначення платежу»  розрахункового документа для зарахування коштів на єдиний рахунок

Головне управління ДПС у Черкаській області у зв’язку із надходженням звернень про надання роз’яснень щодо алгоритму дій у процесі визначення в ITC «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок без визначення у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа одержувача/одержувачів коштів, повідомляє таке.

Відповідно до п. 35 '.8 статті 35 1 Податкового кодексу України платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.

З метою забезпечення своєчасного і в повному обсязі перерахування сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки направляємо покроковий опис процесу визначення платниками в ITC «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки):

Покроковий опис процесу визначення платниками

в ITC «Електронний кабінет» напряму використання коштів,

сплачених на єдиний рахунок (залишки)

1 КРОК

Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua.

Увійти у вкладку «Єдиний рахунок»/«Визначення напряму використання коштів». На екран надається перелік розрахункових документів на сплату коштів на єдиний рахунок, за якими наявні залишки на єдиному рахунку.

2 КРОК

Здійснити вибір напряму спрямування коштів на бюджетні/небюджетні рахунки (за даними ІТС «Податковий блок») у документі «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402.

3 КРОК

Підписати документ «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 та відправити до ДПС.

4 КРОК

Отримати квитанцію № 2 до документу «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

Як визначається два послідовних квартали з метою переходу ФОП – платника ЄП (першої – третьої груп) на сплату інших податків і зборів, якщо у такої особи виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 гривень?

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Підпунктом 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.

Отже, якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (першої – третьої груп) (далі – ФОП) виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн., то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. У такої ФОП протягом шести місяців перевіряється наявність боргу на кожне 01 число місяця.
      Якщо у ФОП обліковується податковий борг в сумі понад 3060 грн. на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то така особа зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

« повернутися