ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Дата: 11.02.2022 12:02

Кількість переглядів: 556

Фото без опису

Платниками податків Черкащини (юридичними особами)

за січень 2022 року сплачено 85,8 млн гривень місцевих податків і зборів

За інформацією в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Юрія Байбуза протягом січня 2022 року до місцевих бюджетів Черкаської області юридичними особами сплачено 85,8 млн грн місцевих податків і зборів. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на 12,1 млн грн або на 16,4 відсотки.

Із загальної суми надходжень 59,4 млн грн – це плата за землю, 25,6 млн грн – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 0,4 млн грн – місцеві збори та 0,4 млн грн – транспортний податок.

Найбільше, а саме - 21,4 відсотки від загальної суми надходжень, перерахували до бюджету суб'єкти господарювання міста Черкаси – 12,7 млн гривень.

Мінімальне податкове зобов’язання

Мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання зі сплати податків, зборів, платежів, які контролюються ДПС, пов’язана з:

виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або
з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь за межами населених пунктів.

Розрахунок МПЗ

Правила розрахунку суми МПЗ наведені у новій ст. 38-1 ПКУ. Розрахунок проводиться за формулою:

МПЗ = НГОд або (НГО або x S) x К x М / 12,

де:

НГОд – НГО відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

НГО – НГО 1 гектара ріллі по АРК або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, в гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05 (для 2022 р. і 2023 р. – 0,04 згідно з п. 67 підр. 10 розд. ХХ ПКУ);

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Для ФОП - ФГ, які перебувають на ЄП групи 4, коефіцієнт застосовується у половинному розмірі. Тобто протягом 2022 – 2023 року для них розмір коефіцієнта буде 2%, а далі – 2,5%.

Розраховують МПЗ:

платники податку на прибуток (див. п. 141.9 ПКУ);
фізособи-резиденти, які володіють та/або користуються (орендують (суборендують), на умовах емфітевзису, постійно користуються) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь, якщо такі ділянки не передані в користування іншим особам, які є платниками ПДФО (пп. 162.1.1-1, п. 170.14 ПКУ);
ФОП на загальній системі оподаткування, які сплачують ПДФО (див. п. 177.14 – п. 177.20 ПКУ);
платники ЄП груп 2, 3, 4 (див. ст. 297-1 ПКУ).

Платники всіх цих податків (крім фізосіб–резидентів, які не є ФОП) у складі річної декларації з відповідного податку подаватимуть і додаток з розрахунком МПЗ. Поки що форми таких додатків немає.

Особливості визначення різниць і сплати їх до бюджету для фізосіб.

Фізособі надсилається до 1 липня року, наступного за звітним, ППР разом з детальним розрахунком суми ПДФО, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків (пп. 170.14.3 ПКУ).

Вперше такі ППР надсилатимуться до 01.07.2023 р. за 2022 рік.

До загальної суми сплачених протягом року податків включаються (пп. 170.14.5 ПКУ):

ПДФО та ВЗ з доходів від продажу власної сільгосппродукції;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь.

Механізм запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу, статей 283 і 2892 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», відповідно до яких запроваджується тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Механізм запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України передбачає:

- звернення до суду щодо підтвердження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України у разі невиконання податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такого платника податків податкового боргу;

- не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду;

- інформування про це центральний орган виконавчої влади, шо реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

- розміщення відповідної інформації в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

З метою інформування керівника платника податків - боржника про застосування щодо нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України передбачається формування і ведення Реєстру керівників платників податків - боржників.

Інформація щодо застосування до керівника платника податків - юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника буде розміщуватись в такому Реєстрі, який буде оприлюднюватись на вебпорталі ДПС України, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до контролюючого органу рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлюється таке тимчасове обмеження.

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Подання декларації особою після звільнення з державної служби або іншої посади, яка передбачала обов’язок декларування!

Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області наголошує, що у випадку, якщо минулого року ви звільнилися з державної служби або іншої посади, яка передбачала обов’язок декларування, тоді у 2022 році вам потрібно подати ще одну декларацію.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» колишні посадовці зобов’язані подати декларацію типу “після звільнення” за минулий рік, у період з 1 січня до 31 березня включно, наступного року після того, як припинили займати посаду, яка передбачає обов’язок декларування.

Зверніть увагу, що у новій формі декларації для того, щоб подати декларацію після звільнення, у розділі «Вид декларації та звітний період» потрібно обрати вид декларації “щорічна”, а потім обрати позначку “я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)”.

Проте, є кілька випадків, коли декларацію після звільнення подавати не потрібно:

якщо до 1 квітня 2022 року ви знову влаштовуєтесь на роботу, яка передбачає обов’язок декларування;
якщо ваша декларація при звільненні охопила період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно. У такому разі вам не потрібно подавати щорічну декларацію за 2021 рік, бо вказана декларація вже є річною;
якщо ваша посада більше не передбачає обов’язок декларування. Наприклад, згідно зі змінами, внесеними до закону, чи у зв’язку зі зміною статусу юридичної особи публічного права на юридичну особу приватного права. У цьому випадку ви втрачаєте статус суб’єкта декларування, і вимоги фінансового контролю більше не поширюються на вас, а отже, вам більше не потрібно подавати декларації будь-якого виду.

Важливо пам’ятати, що у декларації необхідно вказати майно, належне вам та членам вашої сім’ї (на праві власності, володіння та/або користування), а також його вартість. Якщо така інформація не вказана, Національне агентство з питань запобігання корупції може виявити це завдяки ІТ-інструментам, після чого може розпочати перевірку вашої декларації.

Також, якщо у вас єзапитання щодо заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ви можете звернутисьза допомогою та роз’ясненнямибезпосередньо до працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, каб. 404-406) або за телефоном: 0472 – 33-91-27.

Інформація

для розповсюдження в засобах масової інформації на території Черкаської області, на субсайті ГУ ДПС у Черкаській областіта у соцмережіFacebook

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляєпро збільшеннявипадків шахрайства з боку невстановлених осіб, які представляютьсяяк посадовими особами, так і безпосередньо керівництвом Головного управління ДПС у Черкаській області, або довіреними особами керівництва.

Злочинці телефонують та надсилають повідомлення через месенджеридо керівників суб’єктів господарської діяльності області,здійснюючи психологічний тиск на підприємців,з метою незаконно заволодіти грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо).Зазначені особи пропонують перераховувати грошові кошти на карткові рахунки різних банківських установ України.

Особливо активізувались шахраї на території міста Черкаси та загалом по Черкаській області. Останні спроби ошукати платників податківзафіксовано з телефонного номеру мобільного оператора України
(095) 156-79-59.

Головне управління ДПС у Черкаській області наголошує, що посадові особи органів ДПС діють виключно в межах повноважень та не можуть звертатися до платників з подібними проханнями.

Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

У разі виявлення фактів шахрайських дій з боку невідомих осіб, намагайтесь зібрати всю можливу інформацію(прізвища, імя, номери телефонів, номери карткових рахунків тощо).

Якщо ви постраждали від дій аферистів або маєте інформацію про подібні випадки, просимо негайно повідомляти про це підрозділи Національної поліції у Черкаській області за номером телефону – 102, або Головне управління ДПС у Черкаській області будь-яким зручним способом:

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;

- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;

- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27

- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції ck.szvk@tax.gov.ua;

- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

Закон України №1914: ПДФО-зміни у 2022 році

Змінено перелік неоподатковуваних доходів, правила надання податкової знижки, порядок сплати ПДФО в окремих випадках. А також змінено оподаткування доходу від продажу рухомого та нерухомого майна, доходу підприємців.

1. Оподаткування продажу нерухомості

Під звільнення від оподаткування (як ПДФО, так і ВЗ) першого протягом року продажу у 2022 році потраплять такі об’єкти нерухомості:

житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельна ділянка, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутова споруда та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 ЗКУ, залежно від її призначення;
земельна ділянка сільськогосподарського призначення, безпосередньо отримана платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також така земельна ділянка, отримана платником податку у спадщину.

Таке звільнення від оподаткування, як і сьогодні, застосовуватиметься за умови перебування майна у власності платника податку понад три роки (крім спадщини).

При цьому дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначатиметься.

Другий продаж такого об’єкта або продаж об’єкта нерухомості, не зазначеного у переліку вище, підлягатиме оподаткуванню за ставкою ПДФО 5% та ВЗ 1.5%.

Третій та наступний продаж таких об’єктів або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у переліку вище, підлягатиме оподаткуванню за ставкою 18% ПДФО та 1.5% ВЗ.

Але при цьому передбачається, що оподаткований за ставкою 18% дохід від продажу об’єктів нерухомості може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України.

Під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміються:

кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);
кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;
витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;
вартість об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;
вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;
витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;
вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX ПКУ;
вартість об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);
витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості.

Якщо ж об’єкт нерухомості було подаровано платникові податку, то він вважається придбаним ним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита, реєстраційного збору чи інших аналогічних платежів, податків та зборів, сплачених у зв’язку з таким даруванням.

При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа.

Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією.

Такий розрахунок зменшення доходу від продажу об’єктів нерухомості на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно. Проте, якщо придбаває таку нерухомість юридична чи самозайнята особа, то такий розрахунок має бути проведено саме покупцем (як податковим агентом).

2. Дохід від продажу рухомого майна

З 2022 року дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна.

Але тільки у випадку, якщо це майно було задекларовано продавцем як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування) відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX ПКУ. Інших варіантів для зменшення суми оподатковуваного доходу від продажу рухомого майна не передбачено.

3. Пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власно вирощеної продукції відтепер залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (78 тис. грн.). (пп. 165.1.24 ПКУ).

4.Зміни в оподаткуванні доходу фізосіб-підприємців

З 01.01.2022 року підприємці-«загальносистемники» зможуть зменшити базу оподаткування на витрати на роялті за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав (п. 177.4.3 ПКУ).

5. Порядок сплати ПДФО

Суми податку, нараховані податковим агентом з доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, які належать фізичним особам - платникам податку, сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких генеруючих установок.

Ця зміна почала діяти вже з 22 грудня 2021 року, тобто з дня, наступного за днем опублікування Закону №1914, яке відбулось 21.12.2021 року.

6. Перелік неоподатковуваних доходів доповнено.

Пункт 165.1 ПКУ, який визначає перелік доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, доповнили такими видами доходів:

вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги - 22.12.2021 р.;
вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону «Про соціальні послуги» - з 01.01.2021 р.;
сума доходу, отриманого платником податку у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту - з 22.12.2021 р.

Крім цього, підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ доповнили пунктом 18, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми доходів у вигляді:

часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених КМУ;
суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

Ці винятки з переліку оподатковуваних доходів також застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

7. Зміни у податковій знижці.

Змінами в частині податкової знижки передбачається, що контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ.

Встановлюється, що до документально підтверджених витрат можуть включатись витрати на сплату за навчання (п. 166.3.3 ПКУ) та лікування (п. 166.3.4 ПКУ) особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

У підрозділі І перехідних положень установлюється, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19 (в тому числі і придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення), витрати на вакцинування від COVID-19, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на COVID-19 платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.

Випадки, у яких фізичні особи зобов’язані повідомляти контролюючі органи про зміну облікових даних

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР або заяви за ф.№5ДРП (для осіб, які відмовились від податкового номера).

Наприклад, при зміні прізвища, ім’я, по батькові, адреси проживання, нумерації будинків, перейменування вулиць, заміни документа, що посвідчує особу, платник податків зобов‘язаний подати до відповідної податкової інспекції заяву про внесення змін за ф. №5ДР або ф. №5ДРП.

Звертаємо увагу, якщо громадяни не повідомляють податкові органи про внесені зміни, у подальшому такі платники податків можуть зіштовхнутися з неможливістю вчасно отримати листи, податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, земельного податку тощо.

Здійснення скасування реєстрації ПРРО

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Заповнення графи 3 «Ідентифікатор ключа суб’єкта»

Яким чином заповнюється графа 3 «Ідентифікатор ключа суб’єкта» Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО), якщо використовується кваліфікований електронний підпис на захищеному носії?

Ідентифікатор ключа суб’єкта – це унікальне значення сертифіката безпеки сформованого до кожного кваліфікованого електронного підпису. Вказане значення відображається в параметрах самого сертифіката безпеки у вкладці «Докладно» – «Ідентифікатор ключа суб’єкта».

В Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391802 (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО)), вказується значення, яке обирається із параметрів сертифіката безпеки, що складається з набору цифр та букв латинського алфавіту.

Інструкція шодо заповнення графи 3 «Ідентифікатор ключа суб’єкта» Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) розмішена на офіційному вебпорталі ДПС на банері «Програмні РРО»/«Форми ПРРО»/«Інструкції щодо заповнення форм»/Інструкції щодо заповнення форм (за посиланням (https://tax.gov.ua/data/material/000/335/427160/_dentif_kator_klyucha_sub_kta.docx).

Чи є платниками екологічного податку СГ, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Особливості проведення документальної невиїзної
перевірки у 2022 році

Головне управління ДПС у Черкаській інформує, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (далі - ПКУ) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПКУ. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКУ документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 ПКУ платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цьогоКодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п. 79.3 ст. 79 ПКУ).

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 ПКУ).

Таким чином, виконання умов ст. 79 ПКУ надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Які дії СГ якщо був змінений кваліфікований електронний підпис касира для використання в ПРРО?

При зміні кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.

Платниками податків Черкащини за січень 2022 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 1,3 млрд гривень податків, зборів та платежів

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Юрій Байбуз, платниками Черкаської області за січень 2022 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 1,3 млрд грн податків, зборів та платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року до бюджетів спрямовано на на 241 млн грн, або на 22 відсотки більше податків, зборів та платежів.

До державного бюджету України сплачено 0,6 млрд грн, що на 114 млн грн, або на 23 відсотки більше порівняно з показником за відповідний період минулого року.

Місцеві бюджети Черкаської області отримали 0,7 млрд грн, що на 128 млн грн, або на 21 відсоток більше податків, зборів та платежів.

Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат 0,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з показником за відповідний період 2021 року внеску перераховано на 82 млн грн більше.

Юрій Байбуз висловив подяку сумлінним платникам за вчасно сплачені податки.

Подання Декларації по активам, що розміщенні за межами території України

Чи може ФО, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, надати документи, які є обов’язковими при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації, наступного дня після подання такої Декларації?

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування визначено п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування передбачено п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Разом з тим, для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування (п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, та виявила бажання подати Декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням Декларації.