ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Дата: 23.02.2022 08:04

Кількість переглядів: 864

Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?

Згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.

Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Термін подання платниками ЄП першої і другої груп декларації платника ЄП та строки сплати податку

  Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс., обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 295.1 ст. 295 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками, зокрема, першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

• Погашення податкового боргу

За повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Юрія Байбуза, протягом січня 2022 року в цілому по Черкаській області податковий борг до зведеного бюджету скоротився на 1,1 млн грн (з 1 214 млн грн до 1 212,9 млн гривень).

У загальній сумі податкового боргу 798,7 млн грн, або 65,8 відс., – податковий борг підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства, та борг, стягнення якого призупинено рішеннями судових органів.

За рахунок вжитих органами Головного управління ДПС у Черкаській області заходів із погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 19 млн  гривень. До державного бюджету в рахунок погашення боргу надійшло 16,3 млн грн, до місцевого – 2,7 млн гривень.

Надходження забезпечені за рахунок направлення податкових вимог та опису майна в податкову заставу – 6,7 млн грн, сплачено розстрочених платежів, в тому числі з урахуванням розстрочень наданих за рішенням суду в сумі 0,3 тис. гривень, стягнення з банківських рахунків боржників – 4,6 тис грн, стягнення через органи державної виконавчої служби – 92,8 тис гривень.

За січень 2022 року відкрито провадження у справах про банкрутство відносно 2 підприємств, загальна сума податкового боргу яких складає           438 тис гривень.

Грошовими коштами від підприємств-банкрутів за січень 2022 року до бюджету надійшло 12,1 млн гривень.

У якому порядку контролюючі органи можуть перевірити дотримання платниками податків вимог щодо повноти нарахування та своєчасності сплати податку при виплаті нерезидентам дивідендів у контрольованих операціях?

Дотримання платниками податків вимог підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи нерезидента з доходів, які прирівняні до дивідендів відповідно до абзаців четвертого - шостого підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу, може бути перевірено контролюючим органом виключно під час спеціальної документальної позапланової перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", проведення якої передбачено підпунктом 39.5 статті 39 розділу I Кодексу. При цьому, до того як розпочати перевірку повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи нерезидента з суми доходів, які прирівнюються до дивідендів та виплачуються у контрольованих операціях, контролюючий орган спочатку перевіряє відповідність умов операції принципу "витягнутої руки".

Згідно із абзацом третім підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 глави 8 розділу II Кодексу не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5 1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу.

Водночас, згідно із підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу, податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій, опитування з питань трансфертного ціноутворення та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Перевірка дотримання принципу "витягнутої руки" проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II Кодексу з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 Кодексу. Зокрема, перевірка дотримання принципу "витягнутої руки" проводиться за наявності підстав, визначених підпунктом 39.5.2.1 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 розділу I та підпунктами 78.1.14 - 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу II Кодексу.

Якщо за результатами перевірки дотримання принципу "витягнутої руки" виявлено, що умови контрольованої операції відрізняються від умов, які відповідають принципу "витягнутої руки", в результаті чого платником податку здійснено на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому - шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу, контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків з урахуванням строків, встановлених пунктом 102.1 статті 102 глави 9 розділу III Кодексу, тобто не пізніше закінчення 2555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації з податку на прибуток за відповідний звітний рік.

Разом з цим, у випадку самостійного встановлення платником податків невідповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" та здійснення ним самостійного коригування, передбаченого підпунктом 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу, контролюючий орган під час проведення камеральної та/або документальної перевірки перевіряє:

- повноту нарахування податку на доходи нерезидента (чи правильну ставку застосовано, чи мав нерезидент право на застосування міжнародного договору);

- своєчасність сплати податку на доходи нерезидента.

За результатами перевірки цих питань під час камеральної та/або документальної перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків з урахуванням строків, встановлених пунктом 102.1 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, тобто, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації з податку на прибуток за відповідний звітний рік. Предметом звичайної камеральної та/або документальної перевірки не може бути питання правильності розрахунку платником податку суми коригування у контрольованій операції.

Депутати місцевих рад і державні службовці можуть бути декларантами одноразового (спеціального) добровільного декларування

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу, що з 22 грудня 2021 року значно розширено перелік осіб, які можуть бути декларантами одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Тепер прийняти участь у «податковій амністії» та задекларувати неоподатковані раніше доходи можуть депутати місцевих рад, державні службовці (крім категорії «А») та інші особи.

Змінами, внесеними до пункту 3 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон №1914), розширено перелік осіб, які можуть бути декларантами одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Декларантами можуть бути: резиденти України, у тому числі самозайняті особи, а також особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків (пункт 3 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Не можуть бути декларантами одноразового (спеціального) добровільного декларування особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Такими особами є національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції, а саме:

• Президент України, Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники;

• керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники;

• керівник та заступники керівника Державного управління справами;

• керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії "А";

• Секретар та заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;

• народні депутати України;

• Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України;

• голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;

• члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

• Генеральний прокурор та його заступники;

• Голова Служби безпеки України та його заступники;

• Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники;

• Директор Державного бюро розслідувань та його заступники;

• Директор Бюро економічної безпеки України та його заступники;

• Голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Антимонопольного комітету України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів;

• надзвичайні і повноважні посли;

• начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

• державні службовці, посади яких належать до категорії "А";

• керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;

• керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків;

• члени керівних органів політичних партій.

Крім того, декларантами одноразового (спеціального) добровільного декларування не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду декларування є:

• малолітніми/неповнолітніми;

• недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави;

• особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;

• особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції".

Таким чином, після введення в дію Закону №1914 перелік осіб, які можуть бути декларантами значно розширено.

Нагадуємо, що особи, які мають право бути декларантами одноразового (спеціального) добровільного декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності активів, одержаних за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Щодо отримання даних, необхідних для заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області наголошує, що до 31 березня 2022 року (включно) триває деклараційна кампанія за 2021 рік, в рамках якої суб’єктам декларування необхідно на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції заповнити та подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Більшість необхідної вам інформації, що потрібна для заповнення декларації, можна знайти в електронних реєстрах та на порталах органів влади, а саме: 

• Портал “Децентралізація” (https://bit.ly/3HVmpIa) – містить відомості про нові назви районів та назви територіальних громад, які вони отримали після адміністративно-територіальної реформи. Ця інформація допоможе вам коректно заповнити адресні блоки;

• Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України  (https://bit.ly/3fhGIDq)  – містить відомості про доходи; 

• Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://bit.ly/3Feb4RK)  – інформація до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації;

• Електронний кабінет водія (https://bit.ly/2YyQsSw) – інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;

• Портал електронних послуг Пенсійного фонду України (https://bit.ly/3qfB2jv) – містить інформацію про нараховану заробітну плату та пенсію; 

• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (https://bit.ly/3th6xM4) – містить інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації; 

• Офіційний електронний портал Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/) – містить відомості про власників та користувачів земельних ділянок, які потрібно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації; 

• Укрпатент (https://bit.ly/3K1gVNT)  – інформація щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисних моделей, промислових знаків, яка необхідна для заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи».

• Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://cabinet.smida.gov.ua/) – інформація про номінальну вартість цінних паперів, яка необхідна для заповнення розділу 7 «Цінні папери». 

Зверніть увагу, що інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися.

Важливо пам’ятати, що у декларації необхідно вказати майно, належне вам та членам вашої сім’ї (на праві власності, володіння та/або користування), а також його вартість. Якщо така інформація не вказана, Національне агентство з питань запобігання корупції може виявити це завдяки ІТ-інструментам, після чого може розпочати перевірку вашої декларації.

До уваги податкових агентів-роботодавців: хто виступає податковим агентом при виплаті грошової компенсації, у разі звільнення найманого працівника за переводом на інше підприємство, за не використанні дні щорічних відпусток, якщо такакомпенсація перераховується на рахунок підприємства, на яке переводиться найманий працівник

Податковим агентом виступає працедавець, який повинен оподаткувати суми компенсації за невикористану відпустку на загальних підставах у тому місяці, коли були вони нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення), так як сума компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором розглядається як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника (пп.14.1.48  п.14.1 ст.48 та пп.164.2.1 п.164.1 ст.164 ПКУ).

Оскільки суму грошової компенсації оподатковано роботодавцем за попереднім місцем роботи та відображено ним у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), підприємство, на яке перейшов працівник, не є податковим агентом в частині оподаткування компенсації та відображення інформації про у Розрахунку про виплату.

Пільгу щодо незастосування РРО надано і селищам

Звертаємо увагу, що фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку дозволено здійснювати торгівлю товарами (крім підакцизних) без РРО як на території села, так і на території селища.

Такі зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 № 95 «Про внесення змін до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», яку оприлюднено на Урядовому порталі за посиланням https://www.kmu.gov.ua/.../pro-vnesennya-zmin-do-pereliku...

Нагадуємо, що зазначений Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336.

Чи може бути зменшений дохід, отриманий ФО – платником ПДФО від продажу (відчуження) майнових прав, якщо такі майнові права були задекларовані нею як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Згідно з п. 19 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями дохід, отриманий платником податку від продажу (відчуження) майнових прав чи отриманий у результаті виконання зобов’язання, право вимоги за яким було посвідчено відповідними майновими правами, може бути зменшений на вартість таких майнових прав, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Закон України 1946: єдиний внесок для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС в Черкаській області нагадує, що з 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Звертаємо увагу, що єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті встановлюється:

на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати);

на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг – контрактами – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що з 01.01.2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2021 року.

Так, граничними строками сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік є:

протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування); 

до 01 серпня 2022 (включно)  – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. 

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». 

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці«Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 126 Кодексу.

Чи є базою нарахування ЄВ дохід, який отриманий ФО за межами території України?

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – ЮО та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Враховуючи положення частини першої ст. 7 Закону № 2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, дохід, отриманий ФО за межами України, не є базою нарахування ЄВ. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Щодо відповідей на запити контролюючого органу

Згідно зі змінами, внесеними до пункту 73.3 статі 73 розділу ІІ КодексуЗаконом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» платник податків звільняється від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження на запит контролюючого органу, якщо такі документи вже надавались такому контролюючому органу.

Такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими раніше надавалася зазначена інформація та її документальне підтвердження.

Особливостінарахування земельного податку у 2022 році

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу (далі - Кодекс) визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 286.4 ст. 286 Кодексу, за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 Кодексу).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).

В зв'язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема, передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є:

- дані державного земельного кадастру;

- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 становить:

- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічних насаджень, сіножатей,пасовищ та перелогів) -1,0;

- для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення -1,1.

Також, слід зазначити, що порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» ( у редакції постанови КМУ «Про внесення змін до деяких актів КМУ» від 28.07.2021 № 821), який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548 (далі - Наказ № 548). Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548 припинив свою дію з 11.08.2021.

У формі податкової декларації з плати за землю, також, передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.

З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов'язань слід користуватися інформацією Додатку 59 в якому наведено порівняльну таблицю з відповідних кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ.

Закон України №1525: відповідальність за неправильне визначення отримувача електронних послугплатником ПДВ

Чи буде особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, нести відповідальність за неправильне визначення отримувача електронних послуг (наприклад, якщо надана йому інформація виявилась недостовірною або не була надана зовсім)?

Відповідно до Закону України від 3 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», якщо податковий орган доведе вину,особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених Кодексом.

Особанерезидент вважатиметься винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Закон України №1525: порядок надсилання податкового повідомлення особі нерезиденту

Який порядок надсилання податкового повідомлення особінерезиденту, який постачає фізичним особам електронні послуги, про обов’язок такої особи зареєструватися як платник ПДВ або сплатити суму грошового зобов’язання з ПДВ?

Відповідно до Закону України від 3 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ, надсилається податковим органом, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник ПДВ у випадках та порядку, передбачених статтею 208 Податкового кодексу України.

Довідково: Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ, – повідомлення в електронній формі, надіслане податковим органом, про обов’язок особинерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з ПДВ, визначену відповідно до Кодексу.

Податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ,– письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник ПДВ відповідно до статті 208 Податкового кодексу України, яке надсилається податковим органом до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента.

Проекти відповідних форм повідомлень розміщені на сайті Міністерства фінансів України(https://mof.gov.ua/uk/vat_taxation_of_supply_transactions_nonresidents_of_electronic_services_to_individuals-547).

« повернутися