Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 25.01.2023 12:11
Кількість переглядів: 22

 

 

 

Чи можуть контролюючі органи надавати третім особам інформацію стосовно СГ та ФО (у т. ч. як «публічну інформацію»)?

Згідно з абзацом другим ст. 32 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2657) податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Статтею 20 Закону № 2657 визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з п.п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема:

не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи (абзац перший п.п. 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 ПКУ).

Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом та/або поширенням персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних надання контролюючим органом на користь органів місцевого самоврядування інформації, передбаченої абзацом сьомим п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту) (абзац другий п.п. 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 ПКУ);

надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом (п.п. 21.1.7 п. 21.1 ст. 21 ПКУ).

Згідно з п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право:

на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами (п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 ПКУ);

реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку (п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою згідно з додатком 5 до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу (абзац двадцять шостий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Платник податків через електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі (абзац двадцять сьомий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Частиною другою ст. 10 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939) визначено, що обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п. 1 частини третьої ст. 10 Закону № 2939).

Відповідно до частини першої ст. 21 Закону № 2657 інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (абзац перший частини другої ст. 21 Закону № 2657).

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження (абзац перший частини другої ст. 11 Закону № 2657).

Також, частиною другою ст. 14 Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» зі змінами та доповненнями передбачено, що поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних (абзац третій частини другої ст. 11 Закону № 2657).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

податків Черкащини в 2022 році відшкодовано  млн гривень податку на додану вартість

 

2022 року платниками Черкаської області заявлено до відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки 742,3 млн грн, що на 488,1  млн грн менше, порівняно з показником за відповідний період минулого року.

В цілому протягом 2022 року платники Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 540,4 млн грн, в 2021 році бюджетне відшкодування було отримано на загальну суму 1 013,1 млн гривень.

  • початку 2022 року в цілому по області загальний залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.01.2023 складає 250,4  млн грн (75,9 млн грн -  триває камеральна перевірка по поточній заявці сум бюджетного відшкодування за звітний період листопад 2022 року, 24,4 млн грн – тривають позапланові документальні перевірки по заявам поданим за жовтень 2022 року, 150,1 млн грн – узгоджені суми бюджетного відшкодування за результатами камеральних та документальних перевірок.
  • на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з урахуванням норм пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 №2755-VІ.

 

 

За який період вперше подається податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів за формою з урахуванням змін, внесених наказами Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 402 та від 20.12.2022 № 445?

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 402 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 445 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 402» (далі – Накази № 402, № 445) затверджено нову форму Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація).

Основні зміни, що містяться у новій формі Декларації:

на забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма Декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 2 додатка до Декларації);

відповідно до положень п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями для забезпечення можливості надання Декларації за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, що не співпадає з квартальними термінами подання податкової звітності, у Декларації передбачена відмітка про ліквідацію/реорганізацію платника збору.

Нова форма Декларації застосовується з 01.04.2023 та вперше подається за звітний період – І квартал 2023 року.

Накази № 403, № 446 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Збір за місця для паркування транспортних засобів/Нормативно-правові акти».

Форма Декларації у редакції Наказу № 402 зі змінами, внесеними Наказом № 445, розміщена у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Збір за місця для паркування транспортних засобів/Форми звітності».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Почалась кампанія декларування громадянами доходів,

одержаних протягом 2022 року

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 01.01.2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2022 року. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2023 року громадяни та самозайняті особи, які отримали доходи, що підлягають декларуванню (за новою формою, яка затверджена наказом МФУ від 17.05.2022 №143 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/77858.html)).

        Граничний термін сплати задекларованих зобов’язань до 1 серпня 2023 року.

        Звертаємо увагу, що згідно вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:

  • доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
  • спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
  • додаткове благо, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
  • доходи від продажу інвестиційних активів;
  • іноземні доходи;
  • частина прибутку контрольованої іноземної компанії.

В зазначених випадках громадяни, зобов’язані подавати податкові декларації про майновий стан і доходи.

Крім того, положеннями статті 166 Податкового кодексу визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема якщо громадяни сплачували протягом року:

  • суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку або члена його сім'ї І ступеня споріднення;
  • частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;
  • суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного Житла, визначеного законом, у т.ч. на погашення пільгового іпотечного Житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним;
  • суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
  • витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
  • оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;
  • суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу;
  • суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
  • суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту;
  • оплату вартості витрат на лікування СОVID-19 (за 2021 та 2022 роки) ;
  • суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.

Слід зазначити, що правом на податкову знижку громадяни можуть скористатися упродовж усього 2023 року.

Отже, громадянам, які отримували у 2022 році доходи, які підлягають декларуванню варто вже зараз спланувати своєчасне подання декларації про доходи.

Платник податків може подати декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Враховуючи карантинні обмеження, в податковій службі рекомендують декларацію про доходи подавати в електронному вигляді через Електронний кабінет платника (http://cabinet.tax.gov.ua), попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.

 

 

До уваги платників плати за землю!

 

          За інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії  та кадастру (лист №6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023) коефіцієнт індексації  нормативної грошової  оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:

          - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

          - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,15.

          Таким чином юридичним особам та ФОП при обчисленні податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку та /або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік необхідно нормативну грошову оцінку земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2022 рік проіндексувати на коефіцієнт 1,15.

          Звертаємо увагу, що витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру у період з 1 січня до 13 січня 2023 року, не містять коефіцієнтів  індексації за 2022 рік, відповідно, значення  нормативної грошової оцінки, зазначене у цих витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2022 рік.

 

         

За яких умов звільняються від відповідальності платники податків, які мають/не мають можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок (у т. ч. щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу) у період дії воєнного стану в Україні?

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі – Закон № 2836), який набрав чинності 03.01.2023, внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та встановлено, що такі зміни застосовуються починаючи з 27.05.2022.

Так, згідно з абзацами першим – десятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору – не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим – восьмим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим – восьмим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом № 2836.

За умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом шостим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац дванадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відс., звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відс. за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відс. (абзац тринадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац шістнадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які є виконавцями договорів, передбачених ст. 39 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» зі змінами та доповненнями, звільняються від відповідальності, визначеної ПКУ, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням таких договорів, з обов’язковим виконанням обов’язку щодо сплати таких податкових зобов’язань у сумі, пропорційній надходженню коштів за такими договорами, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем надходження таких коштів, але не пізніше останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України (п.п. 69.1 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

Яким чином в податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД при здійсненні операцій з постачання товарів в наборі (комплекті) та як в такому випадку заповнити графи 6 та 7 податкової накладної якщо ціну вказано за набор/комплект?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

При складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3.1 табличної частини податкової накладної.

При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару:

для підакцизних і імпортних товарів – 10 знаків,

для інших товарів – не менше 4 знаків.

У випадку постачання товару, ввезеного на митну територію України у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка «Х».

Номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.

Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».

В свою чергу, Митний тариф містить Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, примітки, додаткові примітки до розділів, груп і товарних підпозицій.

Тобто, класифікація товарів здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі – Правила), приміток, додаткових приміток до розділів, груп і товарних підпозицій.

Визначення коду УКТ ЗЕД набору товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції, та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції здійснюється з урахуванням Правила 3.

Операція з постачання набору товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції, та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для товарів, що поставляються в наборі/комплекті при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень) або науково – дослідного інституту судових експертиз.

Графи 6 та 7 податкової накладної щодо кількості та ціни постачання одиниці товару заповнюються у встановленому порядку (ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів)).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Застосування штрафних санкцій після припинення або скасування воєнного стану на території України

Відповідно до п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

 а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

в) фактичних перевірок.

 Разом з тим, абзацом сімнадцятим п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

 Поряд з цим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), який з врахуванням змін визначає, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Згідно з п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

  1. порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
  2. відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

3.    порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
  • здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Враховуючи викладене, контролюючі органи не позбавлені права проводити перевірки суб’єктів господарювання, як під час дії воєнного стану, так і після його завершення, при цьому, період їх господарської діяльності з 24 лютого 2022 року по день закінчення воєнного стану перевіряється у загальному порядку. У разі встановлення порушень Закону № 265 допущених в цей же період, ДПС буде застосовувати штрафні санкції після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Водночас, після закінчення воєнного стану штрафні (фінансові) санкції до платників податків будуть застосовуватись із врахуванням вимог п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 

Які особливості слід враховувати СГ з 01.01.2023 при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД версії 2022 року, запровадженої Законом України «Про митний тариф України»?

 З 01 січня 2023 року починають діяти нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) (версії 2022 року), запроваджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України». При цьому, коди УКТ ЗЕД, затверджені Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» втрачають чинність з 01.01.2023.

Оскільки окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року) зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), чинними до 31.12.2022 (включно), то наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, (набув чинності з 01.01.2023) затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року.

У зв’язку з вищенаведеним, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) під час торгівлі підакцизними товарами зобов’язані дотримуватись вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням в частині використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Cуб’єктам господарювання при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД слід враховувати інформацію, яка вказана у супровідному документі (податковій накладній) постачальника при придбанні такого товару.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Які особливості слід враховувати СГ з 01.01.2023 при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД версії 2022 року, запровадженої Законом України «Про митний тариф України»?

 З 01 січня 2023 року починають діяти нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) (версії 2022 року), запроваджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України». При цьому, коди УКТ ЗЕД, затверджені Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» втрачають чинність з 01.01.2023.

Оскільки окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року) зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), чинними до 31.12.2022 (включно), то наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, (набув чинності з 01.01.2023) затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року.

У зв’язку з вищенаведеним, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) під час торгівлі підакцизними товарами зобов’язані дотримуватись вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням в частині використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Cуб’єктам господарювання при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД слід враховувати інформацію, яка вказана у супровідному документі (податковій накладній) постачальника при придбанні такого товару.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Встановлені нові строки виконання податкових обов’язків, зокрема в частині дотримання термінів реєстрації ПН/РК

 

У зв’язку із набранням з 03 січня 2023 року чинності змін, внесених до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі - Закон № 2836) (опубліковано 31.12.2022 в «Голосі України», № 267), зокрема до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, повідомляємо про окремі питання застосування норм податкового законодавства.

Зазначеними змінами для платників податків, що мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому - травні 2022 року, встановлюються нові строки їх виконання, зокрема в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), подання податкової звітності, сплати податків.

Так, платники податків зобов’язані в термін не пізніше:

15 липня 2022 року - зареєструвати в ЄРПН ПН/РК, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року;

20 липня 2022 року - зареєструвати в ЄРПН зведені ПН/РК до таких зведених ПН, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, складені за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу;

20 липня 2022 року - подати звітність, у тому числі звітність, передбачену пунктом 46.2 статті 46 Кодексу за звітні (податкові) періоди - 2021 року (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період);

01 серпня 2022 року - сплатити податки та збори за звітні (податкові) періоди 2021 року (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду);

01 серпня 2022 року - сплатити грошові зобов’язання, визначені контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року.

Тобто 15 та 20 липня і 01 серпня ц. р. (включно) є остаточними граничними строками для платників податків, що мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому - травні 2022 року.

У разі дотримання платниками податків таких граничних строків, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, підлягають скасуванню (відкликанню) з дня набрання чинності Законом № 2836.

Звертаємо увагу, що за умови реєстрації платниками податків, що мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, 15 липня 2022 року в ЄРПН ПН/РК, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, такі ПН/РК є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до складу податкового кредиту.

Водночас Законом № 2836 передбачено, що у разі подання уточнюючого розрахунку при самостійному виправленні помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, платники податків не нараховують та не сплачують штрафні санкції та пеню.

При цьому згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2836 зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу застосовуються, починаючи з 27 травня 2022 року.

 

За якими ідентифікаторами форм в електронному вигляді подається Податкова декларація про майновий стан і доходи та додатки ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3 з типом «Звітна» («Звітна нова») як «Довідкова»?

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143).

Відповідно до п.п. 1 п. 1 розд. ІІІ Інструкції Декларація типу «Звітна» або «Звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «Довідкова» – це Декларація, що подається:

платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), 5 прим. 1 (члени фермерського господарства) частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку;

особами, які беруть участь у добровільному страхуванні;

платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4, 5, 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 за себе, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску таким платникам.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронна форма Декларації (довідкова), за ідентифікатором форми F0100413, у складі якої формуються додатки:

додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0141913 (подається у разі призначення пенсії/призначення матеріального забезпечення, страхових виплат);

додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» – за ідентифікатором форми F0142013 (подається особами, які беруть участь у добровільному страхуванні);

додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки» – за ідентифікатором форми F0142113 (подається, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Щодо нарахування ПДВ після завершення застосування спрощеної системи оподаткування

Відповідно до п.п. 9.9 п.9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ платники ПДВ, які з 01 квітня 2022 року перебували на спрощеній системі оподаткування та були платниками єдиного податку ІІІ групи за ставкою 2 відсотки, можуть самостійно прийняти рішення про відновлення реєстрації платника ПДВ до скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

Після завершення застосування спрощеної системи оподаткування при відновленні правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ повинен нарахувати податкові зобов'язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів, використаних (поставлених, реалізованих) у неоподатковуваних операціях (реалізованих у період дії воєнного, надзвичайного стану), суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки:

за товарами/послугами - виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг;

по необоротних активах, що фактично використані (поставлені, реалізовані) у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу - виходячи з балансової (залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Такі операції повинні бути відображені у рядку 4 «Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

 

За якою ознакою доходу в додатку 4ДФ до Розрахунку відображається сума нецільової благодійної допомоги?

Згідно з п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку на доходи фізичних осіб протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2023 році – 3760,00 гривень).

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «169».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 


 

Як оподатковується ПДФО сума матеріальної допомоги, яка надається працедавцем всім або більшості працівникам і має систематичний характер (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом)?

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей розд. IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, тобто у 2021 році – 3180,00 грн., у 2022 році – 3470,00 грн., у 2023 році – 3760,00 гривень.

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

Який період обирає при створенні податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП, стосовно якої проведено реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, та яку інформацію зазначає у рядку 2.1 розд. «Загальні відомості»?

 

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (до 1 травня року, що настає за звітним), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143).
     Відповідно до п. 1 розд. III Інструкції у розд. І «Загальні відомості» податкової декларації:

у рядку 2 вказується арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік), а у разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації вказується також звітний (податковий) період, що уточнюється. Для декларації з типом «уточнююча» звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаково.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або члени фермерського господарства, у разі зняття з обліку в контролюючому органі вказують у рядку 2.1 номер відповідного місяця арабською цифрою від 1 до 12 (п.п. 2 п. 1 розд. III Інструкції);

у рядку 7 позначкою «х» позначається одна з категорій платника: категорія «особа, стосовно якої проведено реєстрацію припинення підприємницької або незалежної – професійної діяльності протягом звітного року» обирається, зокрема, фізичною особою, яка перебувала на обліку як фізична особа – підприємець (крім осіб, які обирали спрощену систему оподаткування) та стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням протягом звітного (податкового) року (п.п. 7 п. 1 розд. III Інструкції).

Згідно з Приміткою 2 до податкової декларації у разі зняття з обліку в контролюючому органі фізичної особи, стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, у рядку 2.1 розд. «Загальні відомості» зазначається арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця та у рядку 2 – рік, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

В електронній формі податкова декларація подається через розд. «Введення звітності» приватної частини інформаційно–комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

При створенні податкової декларації фізична особа – підприємець в розд. «Введення звітності» у верхній панелі навігації обирає цифрове значення року за який вона подається та із випадаючого списку обирається період – «рік».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 


 

Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату заробітної плати в електронній формі?

Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:
     невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;

недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).

Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.

Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.

Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

Чи має право на ПСП батько, який утримує трьох дітей віком до 18 років, але двоє з яких є його рідними та одна дитина дружини, яка не всиновлена?

Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 СКУ.

Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.

Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 СКУ).

Крім того, ст. 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ст. 141 СКУ).
     Разом з тим, дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (ст.ст. 207 і 208 СКУ).

Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (п. 4 ст. 232 СКУ).

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2023 році складає 1342,00 гривні).

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2023 році – 3760,00 гривень).

Водночас, платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 1342,00 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги» (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Враховуючи зазначене, оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто, він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не всиновлену дитину.

Однак, такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2023 році не перевищує 7520,00 грн. на місяць (3760,00 грн. х 2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 ПКУ, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1342,00 грн. у розрахунку на кожну свою дитину.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

В який строк до ДПС подається скарга на ППР або інше рішення контролюючого органу, яке отримано в період дії воєнного стану на території України, та чи можна подати таку скаргу через Електронний кабінет?

 Оскарження податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) або інших рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами першим – другим п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (абзац четвертий п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження ППР (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ).

Водночас, відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на ППР за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на ППР, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст. 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ.

Враховуючи викладене вище, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не зупиняється перебіг строків для проведення камеральних, фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів, подання скарг на ППР (рішень про застосування фінансових санкцій) за результатами таких перевірок.

Разом з цим, відповідно до абзацу третього п. 56.3 ст. 56 ПКУ протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту (10 робочих днів), платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. ДПС, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Окрім того, строки подання скарги на ППР або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ (п. 56.14 ст. 56 ПКУ).

Порядок застосування норм пп. 102.6 – 102.7 ст. 102 глави 9 розд. ІІ ПКУ, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за № 1373/31241.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання скарги на ППР або інше рішення контролюючого органу (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС, в тому числі скаргу до ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого відправляється лист (запит тощо), тип документа, тематика звернення, короткий зміст листа та сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ). Відправлені листи можна переглянути у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автор електронного листа повідомляється про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого цей запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Чи включається до оподаткованого доходу сума боргу, яка анульована кредитором до закінчення строку позовної давності, та за якою ознакою доходу відображається анульований борг у додатку 4ДФ до Розрахунку?

 Згідно з абзацом першим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2023 році становить 1675,00 грн. (6700,00 грн. х 25%).

 При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас, відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:

основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2023 році становить 1675,00 грн. (6700,00 грн. х 25%);

сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:

за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2023 році – 1675,00 гривень;

за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2023 році – 1675,00 грн. та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 
 

 

 

Чи може нерезидент надіслати засобами електронного зв’язку в електронній формі заяву за формою № 1-ОПН для взяття на облік в контролюючих органах?

Нормами п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та розд. ІІІ, IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (із змінами), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.

Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації) подають до контролюючого органу заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (далі - заява за ф. № 1-ОПН) та копії документів (з пред’явленням оригіналів):

витяг з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
     документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Водночас, нерезиденти, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф. № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг (п. 9.3 розд. ІХ Порядку № 1588).

Таким чином, нерезиденти для взяття на облік подають до контролюючого органу у паперовому вигляді заяву за ф. № 1-ОПН із доданням копій документів з пред’явленням оригіналів документів.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь