Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 22.02.2023 08:54
Кількість переглядів: 337

Фото без опису

 

 

Чи подається ФОП – платниками ЄП першої та другої груп заява про застосування спрощеної системи оподаткування у разі зміни розміру фіксованої ставки ЄП, якщо такі зміни відбуваються на підставі рішення сільської, селищної або міської ради?

 

  Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Згідно з п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).

Крім того, нормами ПКУ для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у разі:

самостійного переходу на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298. 1 ст. 298 ПКУ);

у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності (п. 298.5 ст. 298 ПКУ);

у випадках, передбачених п. 293.8 ст. 293 та п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Таким чином, нормами ПКУ не передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп у разі зміни розміру фіксованої ставки єдиного податку, яка відбувається на підставі рішення сільської, селищної або міської ради.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Легалізація ринку підакцизних товарів

 

         Головним управлінням ДПС у Черкаській області протягом січня 2023 року проведено 37 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які  здійснюють реалізацію підакцизної групи товарів на території Черкаської області. В тому числі, 3 перевірки в рамках проведення спільних заходів з Управлінням стратегічних розслідувань в Черкаській області Національної поліції України.

  За результатами вжитих заходів до суб’єктів господарювання  всього застосовано 14,3 млн. грн. штрафних фінансових санкцій, за порушення вимог Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, із змінами і доповненнями, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 року, із змінами та доповненнями.

 

Як відображається у декларації про майновий стан і доходи мінімальне податкове зобов’язання ФОП – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь?

 Відповідно до абзацу першого п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (дала – МПЗ).

Пунктом 64 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 859), передбачає заповнення окремого додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь» (далі – додаток МПЗ).

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (примітка 1 інформації до додатка МПЗ до Декларації).

Згідно з п.п. 2 п. 5 розд. ІІІ Інструкції у графі 14 розд. V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації зазначається сума позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яка розраховується у додатку МПЗ (графа 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ).

Абзацами другим – п’ятим п. 177.14 ст. 177 ПКУ визначено, що у додатку МПЗ до Декларації, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки окремо;

загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яка обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

ПДФО та військовий збір з чистого оподаткованого доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником ПДФО у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;

рентна плата за спеціальне використання води;

20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису ПДФО та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума ПДФО у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Сума позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок з графи 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ переноситься до графи 14 розд. V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації (далі – розд. V Декларації).

В графі 15 розд. V Декларації відображається сума ПДФО позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплаченого за місцезнаходженням земельної(х) ділянки(ок), відмінним від податкової адреси платника податку.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Врегулювання статусу електронного резиденства

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з 1 квітня 2023 року набирає чинності Закон України від 6 жовтня 2022 року № 2654-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів», який передбачає врегулювання статусу електронного резиденства:

 іноземець, який досяг 18 років, не є податковим резидентом України та зареєстрований у системі «Е-резидент»;

є платником третьої групи спрощеної системи оподаткування без ПДВ:

сплачує податок 5 % від доходів у рамках ліміту (1167 МЗП), якщо перевищує ліміт 15 %;

не дозволені доходи з джерелом походження з України, крім пасивних;

податковим агентом «Е-резидента» є банк, у якому відкритий поточний рахунок платника єдиного податку третьої групи «Е-резидента».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

На яку дату визначається сума податкового боргу для зарахування від’ємного значення у його зменшення в податковій звітності з ПДВ?

Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом з ПДВ ст. 203 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПКУ).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ передбачено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від’ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує реєстраційної суми на момент подання податкової декларації, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до п. 1 розд. II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943 (далі – Порядок № 5), облік платежів ведеться в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.     Підпунктом 5 п. 2 розд. III Порядку № 5 визначено, що під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу – у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Отже, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Начало формы

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Задекларовані доходи громадян Черкащини у січні 2023 року

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з 1 січня 2023 року стартувала деклараційна кампанія 2022 року. Громадяни, які у 2022 році отримували доходи, що підлягають декларуванню, подають річні декларації про майновий стан та доходи та сплачують податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Станом на початок лютого 2023 року громадяни подали до ГУ ДПС у Черкаській області 458 декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Загальна сума задекларованого доходу становить 154,4 тис гривень.

Громадяни визначили до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб у сумі майже 4,0 млн грн та 0,3 млн грн військового збору.

6 громадян Черкаської області задекларували доходи за 2022 рік в сумі понад один мільйон гривень. Загальна сума доходів «мільйонерів» становить понад 17,5 млн гривень.

Протягом січня поточного року 65 осіб задекларували право на податкову знижку на загальну суму до повернення з бюджету 0,25 млн гривень.

 

Декларування 2023: випадки звільнення платників податків від обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи

 

Головне управління ДПС у Черкаській області  нагадує, що з 01 січня 2023 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України, платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

 

Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

 

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).      

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування               в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).     

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову                                в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.      

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:      

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;      

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;      

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;      

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;     

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації                 про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.      

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції                                   (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно                              з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку                          № 520).     

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи                           та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ                       «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).      

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.      

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку                            до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).      

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України                          від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

 

Декларація про майновий стан і доходи: порядок заповнення даних про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» декларації про майновий стан і доходи заповнюється наступним чином:

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь; 13 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі: 

1 – коду рядка; 

2 – номера категорії об’єктів; 

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна; 

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна); 

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах); 

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна; 

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Така норма передбачена п. 8 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 (із змінами і доповненнями)

Відповідно до пп. 7 п. 2 розд. ІІІ Інструкції, у рядку 10.6 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума доходів від надання рухомого та/або нерухомого майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

У рядку 10.6.1 вказується сума доходу, отриманого від фізичної особи – платника податку (орендаря), який не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості) (пп. 8 п. 2 розд. ІІІ Інструкції).

У разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

В якому розмірі ФО – платник ПДФО може включити до податкової знижки суму понесених витрат у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу?

 Підпунктом 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

До якого органу ДПС подається податкова декларація екологічного податку та як сплачується екологічний податок СГ, який здійснює на територіях (одного або декількох) населених пунктів, що входять до складу однієї територіальної громади, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів та який код КАТОТТГ зазначається в Декларації та додатках до неї?

Відповідно до п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.     Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).

Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, здійснюється у Додатку 1 до Декларації (по кожному джерелу забруднення) (далі – Додаток 1).

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 до Декларації (по кожному об’єкту) (далі – Додаток 2).

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 до Декларації (по кожному об’єкту) (далі – Додаток 3).

Рядок 2 Декларації та рядок 3 Додатків 1 – 3 заповнюються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 зі змінами та доповненнями (далі – Кодифікатор).

Кодифікатор розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Напрямки діяльності/Розвиток місцевого самоврядування/Адміністративно-територіальний устрій України/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. екологічного податку), відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Отже, суб’єкт господарювання за здійснення на територіях (одного або декількох) населених пунктів, що входять до складу однієї територіальної громади, викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів подає одну декларацію до органу ДПС, який обслуговує територіальну громаду, до якої входить(ять) такий(і) населений(і) пункт(и).

Разом з Декларацією подаються окремі Додатки 1, 2, 3 по кожному об’єкту оподаткування та окремий Додаток 1 щодо викидів двоокису вуглецю.

При цьому у рядку «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці згідно з Кодифікатором за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу до якого подається Декларація).

У Додатках 1 – 3 , зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація:

у рядку 3.1 – код територіальної громади, визначений за Кодифікатором на території якої знаходиться об’єкт оподаткування;

у рядку 3.2 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором, за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.

Екологічний податок сплачується до бюджету територіальної громади, до якої входять населені пункти, де розміщені об’єкти оподаткування.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Щодо податкових відносин під час використання електрогенераторних установок

 

Відповідно до підпункту 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 розділу VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому, згідно з пунктом 240.7 статті 240 Кодексу не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у пункті 240.1 цієї статті, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 розділу І «Загальні положення» Кодексу зафіксовано визначення поняття «стаціонарне джерело забруднення», а саме: підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Законом України від 13 грудня 2022 року за №2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» доповнено підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу пункт 46 тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII цього Кодексу не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у підпункті 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, у власників електрогенераторних установок, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, не виникають податкові зобовязання з екологічного податку.

 

До уваги фізичних осіб -  благодійників !

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що фізичні особи  -  благодійники для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації можуть подавати заяву про включення до цього Реєстру в електронній формі.

Електронна форми заяви (код форми F1308301) розміщена на вебпорталі ДПС за покликанням: https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.

Подача такої заяви фізичною особою  -  благодійником можлива в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет платника податків» або іншими засобами комунікацій.

 

 

Чи може особа, яка не подала своєчасно Заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ?

Головне управління у Черкаській області роз’яснює, що згідно з п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ).

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.

 

 

 

У якому звітному періоді покупець може скласти розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі, якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, постачальником складено розрахунок коригування на зменшення суми компенсації, реєстрацію якого в ЄРПН було зупинено?

 

Пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Таким чином, якщо виникли підстави, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ для зменшення податкового кредиту, але реєстрацію відповідного розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг, зупинено, то платник податку – покупець повинен у звітному (податковому) періоді, протягом якого був проведений такий перерахунок, самостійно зменшити податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки.

Водночас, у податковому періоді, у якому за результатами проведеного перерахунку зменшено (у тому числі на підставі бухгалтерської довідки) суми ПДВ, що були віднесені до податкового кредиту при придбанні з ПДВ товарів/послуг, необоротних активів, які призначалися для використання або часткового використання в неоподатковуваних операціях, платник податку може скласти розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

При цьому, у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування платник податку має право зменшити суму податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) того звітного (податкового) періоду, у якому складено розрахунок коригування, а у разі його несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у декларації того звітного (податкового) періоду, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

 

 

ДО УВАГИ ГРОМАДСЬКОСТІ І БІЗНЕС-СПІЛЬНОТИ!

 

В ГУ ДПС у Черкаській області працює формат співпраці з бізнесом – Комунікаційна податкова платформа

 

Зараз, як ніколи, важливо залишатися на зв’язку. Саме тому податкова служба розширила можливості для комунікацій з громадськістю і бізнес-спільнотою, аби кожен знайшов оптимальний для себе формат діалогу з податківцями.

Наша платформа – це відкритий майданчик для спілкування з лідерами думок, представниками асоціацій, професійних об’єднань, які захищають інтереси платників податків. Також ми запрошуємо до участі в роботі платформи народних обранців та членів консультативно-дорадчих й інших допоміжних органів, які представляють позицію громад та мають вплив на впровадження змін до податкового законодавства.

 

Як працює Комунікаційна податкова платформа?

 

Для оперативного зв’язку з учасниками платформи створено в Головному управлінні ДПС у Черкаській області окрему електронну скриньку: ck.ikc@tax.gov.ua.

Отже, якщо ви – уповноважений представник громадського, бізнес-об’єднання або громади, депутат або член консультативно-дорадчого органу або, надішліть на цю електронну скриньку свій запит або звернення, в яких необхідно викласти зміст питання, що потребує вирішення. Після отримання листа з вами оперативно зв’яжеться координатор платформи для визначення формату відповіді та дати проведення зустрічі з відповідальними особами профільних структурних підрозділів Головного управління ДПС у Черкаській області.

Тож, долучайтеся до комунікаційної податкової платформи та отримайте необхідну інформаційну підтримку.

 

Разом до перемоги!

 

Чи є доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку кошти, повернуті банком з депозитного рахунку фізичної особи – підприємця на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору?

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом (п.п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 14 липня 2022 року № 144) залучення банком вкладів (депозитів) від вкладників підтверджується договором банківського вкладу.

За договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом установленого договором строку (строковий вклад (депозит)).

Таким чином, не є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку кошти, повернуті банком з депозитного рахунку фізичної особи – підприємця на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору, якщо зазначені кошти були включені до доходу такого підприємця в період їх отримання.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Платниками податків  Черкащини (юридичними особами)

за січень  2023 року

сплачено 174,2 млн гривень місцевих податків і зборів

 

За інформацією в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Сергія Гришка протягом січня 2023 року до місцевих бюджетів Черкаської області юридичними особами сплачено 174,2 млн грн місцевих податків і зборів. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження зросли  на 21,8 млн гривень.

          Із загальної суми  надходжень 74,9 млн грн – це єдиний податок,          65,7  млн грн –плата за землю, 33,1 млн грн – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,  0,5 млн грн – місцеві збори та транспортний податок.

Найбільше, а саме – 21,3 відсотка від загальної суми надходжень, перерахували до бюджету суб'єкти господарювання міста Черкаси – 37,2 млн гривень.

         

Надходження з податку на прибуток за січень 2023 року

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з метою забезпечення виконання показників із надходження податку на прибуток підприємств, частини чистого прибутку (доходу) у січні 2023 року організовано роботу щодо залучення всіх наявних резервів, зокрема проведено протокольні бесіди з платниками, якими не подано декларацію з податку на прибуток підприємств та/або розрахунок частини чистого прибутку та з платниками за якими залишаються несплаченими самостійно задекларовані грошові зобов’язання, визначені за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2021 рік, 1 квартал 2022, 1 півріччя 2022 та три квартали 2022 року. 

За результатами вжитих заходів у січні 2023 року доведений показник із надходження до державного бюджету податку на прибуток підприємств забезпечено на 107,1 відс. (15,1 млн грн), понад завдання надійшло – 1,0 млн гривень, що на 8,0 млн грн або на 113,1 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.

До місцевих бюджетів області у січні 2023 року надійшло 1,8 млн грн податку на прибуток підприємств або 127,2 відс., понад завдання надійшло – 0,4 млн гривень, що на 0,8 млн грн або на 84,4 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Показник із надходження частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету у січні 2023 року забезпечено на 12,6 відс., недобір – 1,04 млн гривень, що у співставних умовах на 0,1 млн грн або на 175,2 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.

Доведений показник із надходження До місцевих бюджетів області у січні 2023 року надійшло 0,024 млн грн або 145,4 відс. частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, бюджет додатково отримав – 0,011 млн гривень, що на 0,012 млн грн або на 51,7 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.

 

За січень 2023 року надходження податку на додану вартість склали – 402,1 млн гривень

 

Показник зі збору ПДВ на січень 2023 року доведений на рівні 346,2 млн грн, фактичні надходження склали 402,1 млн гривень, або 116,1 відс., додатково надійшло 55,9 млн гривень.

За результатами декларування за грудень 2022 року платниками області задекларовано позитивне значення до сплати податку на додану вартість в сумі 404,6 млн гривень.

Збір ПДВ у січні 2023 року забезпечено за рахунок:

- добровільної сплати юридичними та фізичними особами в сумі                    398,8 млн грн (в тому числі по уточнюючих розрахунках 10,9 млн грн);

-    надходжень від погашення боргу в сумі 2,6 млн грн;

-  надходжень від контрольно – перевірочної роботи в сумі 0,7 млн гривень.

Таким чином, сплата позитивних нарахувань з ПДВ згідно наявної бази оподаткування забезпечена у повному обсязі.

 

 

За який звітний період вперше подається податкова декларація платника ЄП – ФОП за формою у редакції наказу Мінфіна від 24.11.2022 № 394 із змінами, внесеними наказом Мінфіна від 15.12.2022 № 438?

 

   Згідно з абзацами першим і другим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

     До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

     Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

     Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

     Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
     Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

     Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

     30 грудня 2022 року набули чинності накази Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 394) та від 15.12.2022 № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (далі – Наказ № 438), якими внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація) з метою приведення форми декларації до положень ПКУ (у т. ч. визначення мінімального податкового зобов’язання).
     Таким чином, вперше Декларація за формою у редакції Наказу № 394 зі змінами, внесеними Наказом № 438, подається за податковий (звітний) період – 2022 рік.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Які санкції передбачені за несплату або сплату в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до абзацу десятого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ строк, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Відповідно до абзацу другого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (крім випадків, передбачених абзацами третім – шостим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
     Абзацами третім – шостим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу – до 01 травня 2024 року;

третього платежу – до 01 травня 2025 року.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором дохід у вигляді дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих ЮО – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів?

 

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Абзацом першим п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, не є об’єктом оподаткування військовим збором.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи зупиняється на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану перебіг строку, передбаченого для включення платником суми ПДВ на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних та до 01.01.2022 не включеної до кредиту, якщо 1095 календарний день з дати складення такої податкової накладної припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану?

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строку, передбаченого для включення платником суми ПДВ на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних та до 01.01.2022 не включеної до кредиту, якщо 1095 календарний день з дати складення такої податкової накладної припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Відповідно до п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строку, передбаченого для включення платником суми ПДВ на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН та до 01.01.2022 не включеної до кредиту, якщо 1095 календарний день з дати складення такої податкової накладної припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

 

Яким чином повернути ПДФО, який був сплачений при укладанні договору купівлі-продажу (обміну) нерухомого майна ФО, у якої не виникає обов’язку щодо сплати вказаного податку?

Згідно з п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну): житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці); земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення; земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину (абзац другий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав (абзац шостий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни (п.п. «а» п. 172.5 ст. 172 ПКУ).

При цьому фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна зобов’язана згідно з п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ сплатити (перерахувати) податок до бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази даних звітів про оцінку інформацію про ціну договору купівлі-продажу. Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПКУ передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи далі – Декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення (помилково та/або надмір у сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків Декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної Декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

До якого контролюючого органу ФОП на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію про майновий стан і доходи з додатками, та куди сплачує ПДФО та військовий збір у разі зміни податкової адреси, яка пов’язана зі зміною адміністративного району?

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) визначено, що суб’єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки з урахуванням п. 10.2 розд. X Порядку № 1588.

Пунктом 10.2 розд. X Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження, зокрема, щодо фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується з відповідною ознакою та визначенням коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що відповідає:

попередньому місцезнаходженню платника податків – до закінчення бюджетного періоду;

новому місцезнаходженню платника податків – з наступного бюджетного періоду.

Пунктом 4 розд. І Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143) (далі – Інструкція) передбачено, що фізична особа – платник податку (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні) подає податкову декларацію за звітний (податковий) період в установлені ПКУ строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (за якою її взято на облік як платника податку у контролюючому органі). Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають розрахунок про нарахування єдиного внеску в складі податкової декларації у випадках, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями у строки та порядку, встановлені ПКУ.

Податкова декларація складається з восьми розділів та дев’яти додатків до неї, що містять розрахунки окремих видів доходів (витрат) та сум нарахованого єдиного внеску (п.1 розд ІІ Інструкції).

Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування:

подає податкову декларацію з додатками за новим місцезнаходженням;

сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

  • проведеної
  • роботи податкової служби Черкащини:
  • а січень місяць 2023 року до бюджету надійшло 1,5 млн гривень

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1 048 справ, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 1 899 млн. гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 805 справ на суму           1 137 млн. грн; за позовами органів ДПС області – 243 справи на загальну суму 762 млн. гривень.

За перший місяць 2023 року розглянуто 40 справ на суму 7 млн. грн. та вирішено: на користь органів ДПС – 38 справ на суму 6 млн. грн, на користь платників – 2 справи на суму 1 млн. гривень.

За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 1,5 млн. гривень.

 

Порядок надання Довідки про відсутність заборгованості

 

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554

Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява), форму якої затверджено додатком 2 до Порядку. (Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку)

Довідка надається платнику безоплатно.

Заява подається платником у паперовій формі або у в електронній формі.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого Довідку буде подано платником.

Для заповнення таких обов’язкових реквізитів у пунктах 3 та 4 форми Заяви передбачено відповідні поля.

Зокрема у пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.

Такі вимоги містяться у чисельних законах України, нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів, тощо.

Найбільш поширеною підставою є Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», для сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств це Постанова Кабінету міністрів України від 01.03.2017 №130 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» та Постанова Кабінету міністрів України від 29.04.2015 №300 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів», якими передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Слід зазначити, що деякі платники вказують як підставу отримання Довідки Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.04.2017 №228. Проте, цим Наказом затверджені тільки форми для отримання компенсації. Відповідно, цей Наказ не передбачає видачу Довідки та розроблений на виконання постанови КМУ від 01.03.2017 №130.

Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначати усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);

індивідуальну назву, що зазначається у лапках («...»);

порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-»,«/»);

дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015).

Отже, на цій підставі заповнений пункт 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року.

Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у пункті 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», оскільки зазначений акт не є підставою для надання Довідки, а визначає механізм її надання контролюючим органом платнику.

У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого буде подано Довідку.

Виходячи з вимог статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа має своє найменування (повне або скорочене), яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

При цьому неприпустимим є зазначення платниками у пункті 4 Заяви, замість найменування суб’єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «не визначено», «тендерному комітету» або власної назви платника, який звертається із Заявою, зазначеної у пункті 2 цієї ж Заяви.

Отже, заповнена з порушенням встановлених вимог Заява не буде прийматися та опрацьовуватися контролюючим органом відповідно до Порядку та, як наслідок, Довідка про відсутність заборгованості видаватися не буде.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.

Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційної системи контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих) за основним та неосновними місцями обліку платника.

Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов'язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

За наявності у платника за даними інформаційної системи контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу.

Підсумовуючи викладене хочу сказати, що Довідка про відсутність заборгованості надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

 

 

Чи може СГ здійснити експорт по кожній розрахунковій операції в ПРРО у розрізі найменування товарів (послуг)?

     В програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» не передбачено здійснення експорту по кожній розрахунковій операції в розрізі найменування товарів (послуг).

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Як подається заява про включення до реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) та де на вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром волонтерів?

 

Відповідно до п. 2 прим. 1 розд. VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (у редакції Закону України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ, який набрав чинності 11.12.2022, далі – Закон № 2757) (далі – Закон № 5073) реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та оприлюднюється на його офіційному вебсайті. Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для включення до Реєстру волонтерів благодійник – фізична особа подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (далі – контролюючий орган), у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг) заяву із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). Включення до Реєстру волонтерів здійснюється за заявницьким принципом протягом одного робочого дня.

Витребування інших відомостей та документів, не передбачених п. 2 прим. 1 розд. VII «Прикінцеві положення» Закону № 5073, забороняється.

Тобто, Законом № 2757 відмінено подання разом із заявою копії документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідки з банку щодо відкриття на ім’я такого волонтера рахунку, призначеного для здійснення благодійної діяльності.

Реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.

Отже, фізичним особам – благодійникам для включення до Реєстру волонтерів достатньо подати до контролюючого органу лише заяву про включення до Реєстру волонтерів.

Фізичні особи – благодійники для включення до Реєстру волонтерів можуть подавати заяву про включення до цього Реєстру в електронній формі засобами Електронного кабінету або засобами комунікацій.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщено електронну форму заяви за ідентифікатором F1308301.

Заява в паперовій формі подається за формою № 1-РВ з позначкою «Включення до реєстру», встановленою Порядком формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089 із змінами та доповненнями.

При цьому, з метою забезпечення дотримання положень Закону № 2757, контролюючі органи приймають заяви, подані у паперовій формі, без додатків.

Державна податкова служба (далі – ДПС) створює та адмініструє Реєстр волонтерів в електронній формі та щодекади оприлюднює на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) відомості з Реєстру волонтерів.

Водночас, в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, розміщених на вебпорталі ДПС, відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

У який спосіб платник податку може отримати Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та чи відображається інформація щодо реєстрації резидента Дія Сіті – платником податку на особливих умовах в розділі «Облікові дані платника» Електронного кабінету?

Відповідно до п.п. 141.10 п. 141.10 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах або відмову від такого оподаткування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99 (далі – Порядок № 99)

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 99 розгляд Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування (далі – Заява) здійснюється контролюючим органом після надходження такої Заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Контролюючий орган протягом 15 робочих днів з дня надходження Заяви надсилає платнику податку Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви за формою, наведеною у додатку до Порядку № 99 (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 99).

Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви надсилається юридичній особі у порядку, визначеному ст. 42 розд. II ПКУ (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 99).

Отже, Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви платник податку може отримати в один із таких способів:

в електронній формі – у разі подання Заяви через Електронний кабінет;

у паперовій формі – у разі звернення платника до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Інформація щодо реєстрації резидента Дія Сіті – платником податку на особливих умовах в розділі «Облікові дані платника» Електронного кабінету поки що не відображається. Триває доопрацювання програмного забезпечення».

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Який термін подання фізичною особою додатка ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» (далі – Додаток ЄСВ 2) у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи та чи застосовується відповідальність за неподання Додатка ЄСВ 2?

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено частиною першою ст. 10 Закону № 2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 2 частини другої ст. 6 Закону № 2464);

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 1433, далі – Наказ 143) (далі – Декларація), у складі якої формують додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» (далі – Додаток ЄСВ 2).

Згідно з Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою Наказом № 143 (далі – Інструкція), Декларації подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю – з 01 числа місяця узгодження збільшення або зменшення зобов’язання з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки або місяця подання декларації для призначення пенсії або місяця подання декларації, в якому закінчився строк дії договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) або місяця подання Декларації при поданні відповідно до п. 179.3 ст. 179 розд. IV ПКУ платниками податку – резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання (п.п. 4 п. 6 розд. І Інструкції).

Тобто, звітний період, за який подається Декларація у разі закінчення строку дії Договору, становить календарний місяць з 01 числа місяця подання Декларації, в якому закінчився строк дії Договору.

Відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У Договорі зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (частина четверта ст. 10 Закону № 2464).

Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала Договір, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Додаток ЄСВ 2 у складі Декларації.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Яка тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ?

 

 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, внесено зміни зокрема, до п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Підпунктом 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації щодо податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, надсилається платнику податку не пізніше наступного операційного дня.

Якщо протягом наступного операційного дня після операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається не пізніше наступного операційного дня.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи вважається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена декларантом у поданій декларації, узгодженою?

Відповідно до п. 11 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

За яких умов сума надходжень в іноземній валюті може бути зменшена?

Відповідно до п. 12 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7), зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено – на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

4) відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв’язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов’язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого митними деклараціями (далі – МД) типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД;

5) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково – на суму цих коштів;

6) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України – на суму сплачених податків. Здійснення такого оподаткування має бути підтверджено поясненнями (інформацією, документами). Банк для цілей п.п. 6 п. 12 розд. III Інструкції № 7 має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати відповідної суми податків;

7) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, – на суму використаних коштів. Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі має бути підтверджено відповідними документами;

8) відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, – на суму зобов’язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.

 

Чи застосовується фінансова відповідальність за несвоєчасне подання Розрахунку з додатками 1, 2, 3, 4ДФ, 5, 6 у період воєнного стану в Україні?

 

  У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання Податкового розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками 1, 2, 3, 4ДФ, 5, 6 (далі – Розрахунок) він звільняється від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

     Платник податків, який має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів подання податкової звітності звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання Розрахунку за І квартал, граничний термін виконання якого припадає на 10 травня 2022 року за умови подання його до 20 липня 2022 року.

     При цьому, за умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у зазначений вище строк, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату ПДФО та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.

     Платник податків, у якого відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання Розрахунку (ів), за умови його (їх) подання протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Чи включаються до доходу ЮО – платника ЄП третьої групи проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?

 

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит (п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Депозит (вклад) – це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом (п.п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – другим п. 11 розд. ІІ Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 516) залучення банком вкладів (депозитів) від вкладників підтверджується договором банківського вкладу.

За договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Вкладник – суб’єкт господарювання, юридична особа з місцезнаходженням за межами України, яка створена та діє відповідно до законодавства іноземної держави (далі – юридична особа – нерезидент), представництво та інший відокремлений підрозділ юридичної особи – нерезидента, яке/який не здійснює підприємницької діяльності на території України від імені юридичної особи – нерезидента, офіційне представництво, міжнародна організація та її відокремлений підрозділ, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, представництво іншої організації з місцезнаходженням за межами України, яке створене та діє відповідно до законодавства іноземної держави і не здійснює підприємницької діяльності відповідно до законодавства України, відокремлений підрозділ юридичної особи – нерезидента, який здійснює підприємницьку діяльність на території України від імені юридичної особи – нерезидента, інвестор (представництво іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції та фізична особа, які внесли/переказали (або для яких надійшли) готівкові (безготівкові) кошти або банківські метали на вкладний (депозитний) рахунок чи які отримали ощадний сертифікат банку України на умовах договору банківського вкладу (п.п. 5 п. 1 розд. І Положення № 516).

Відповідно до п. 23 розд. ІІ Положення № 516 банк відповідно до умов договору банківського вкладу перераховує нараховані проценти за вкладом (депозитом) вкладника, визначеного в абзаці першому п. 18 розд. II Положення № 516, на поточний рахунок цього вкладника або зараховує на поповнення вкладу (депозиту).

Нараховані проценти за вкладом (депозитом) суб’єкта господарювання або відокремленого підрозділу юридичної особи – нерезидента відповідно до умов договору банківського вкладу можуть перераховуватися банком на платіжні рахунки, відкриті цим вкладником у небанківського надавача платіжних послуг.

Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) включаються до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи є доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку кошти, повернуті банком з депозитного рахунку фізичної особи – підприємця на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору?

 Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом (п.п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 14 липня 2022 року № 144) залучення банком вкладів (депозитів) від вкладників підтверджується договором банківського вкладу.

За договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом установленого договором строку (строковий вклад (депозит)).

Таким чином, не є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку кошти, повернуті банком з депозитного рахунку фізичної особи – підприємця на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору, якщо зазначені кошти були включені до доходу такого підприємця в період їх отримання.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Чи зобов’язані СГ – платники ЄП, не зареєстровані як платники ПДВ, сплачувати ПДВ та реєструватися платниками ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України?

 

 Головне управління у Черкаській області інформує . Відповідно до п. 180.1 ст. 180 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно із п. 181.2 ст. 181 р. V ПКУ якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

 

 

 

Чи можуть платники податків авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис в Електронному кабінеті?

Дія.Підпис – це кваліфікований електронний підпис в новій реалізації, який забезпечує користувачам мобільного застосунку та порталу Дія можливість ідентифікації та підписання електронних документів.

Натепер для платників реалізовано можливість входу до приватної частини Електронного кабінету після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн за допомогою Дія.Підпис.

Наразі, для підписання документів Дія.Підпис використовується тільки при замовленні послуг у мобільному застосунку та на порталі Дія (роз’яснення оприлюднено у застосунку Дія в розділі «Дія.підпис» меню «Питання та відповіді»).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи оподатковується ПДФО та військовим збором дохід, у вигляді суми допомоги по вагітності та пологах, що виплачується ФОП Пенсійним фондом України?

 

Згідно з ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 13 Закону № 1105 встановлено види страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид страхових виплат як допомога по вагітності та пологах.

Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) (ст. 4 Закону № 1105).Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 розд. ІV ПКУ та главою І розд. ХІV ПКУ.

Доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий зазначеною особою виключно від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування отримує інші доходи, ніж від підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Також п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли зокрема від Пенсійного фонду України.

Отже, дохід у вигляді страхових виплат, який виплачується Пенсійним фондом, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. ІV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума допомоги по вагітності та пологах, сума страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом.
     Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
     Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого, згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
     Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим.1 ст. 170 ПКУ.

Таким чином, дохід, у вигляді суми допомоги по вагітності та пологах, що виплачується фізичній особі – підприємцю Пенсійним фондом України, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь