Головне управління ДПС у Черкаській області інформує
До яких податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням граничного терміну реєстрації, застосовуються штрафні санкції у розмірах, визначених з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX?
08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876).
Законом № 2876 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) доповнено пп. 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Визначені п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Тобто штрафи у розмірах, встановлених п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.
При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто застосовується до податкових накладних/розрахунків коригування з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Який алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом?
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб ( далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником ПДФО протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
К = МП/ФП,
де К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту.
У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО.
При цьому, згідно з абзацом другим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ у разі отримання платником ПДФО протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається у такому порядку:
визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац третій п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац четвертий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац шостий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
В який термін та яким чином ЮО, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою ЄП за ставкою 2 відс. доходу, може перейти на ставку ЄП, відмінну тій, яку застосовувала до обрання особливостей оподаткування?
Відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Абзацами першим – третім п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.
До платників податків, які відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, положення п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються.
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відс., може бути обрана, зокрема, платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розд. V ПКУ (п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розд. V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).
Таким чином, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинна здійснити наступні дії:
1) повернутися шляхом самостійної відмови від спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу на ставку платника єдиного податку, на якій вона перебувала до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, подавши протягом календарного місяця до його закінчення Заяву з позначкою «Внесення змін», в якій заповнити, зокрема, поля 1 – 4 та 5.2;
2) подати Заяву для переходу на обрану ставку, відмінну тій, яку застосовувала до обрання особливостей оподаткування з урахуванням підпунктів 4 та 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ з позначкою «Внесення змін»:
не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника платником податку на додану вартість (у разі зміни ставки з 5 відс. на 3 відсотки);
не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (у разі зміни ставки з 3 відс. на 5 відсотки).
Слід зауважити, що у разі проставлення у Заяві позначки «Відмова» юридична особа, яка перебувала на спрощеній системі оподаткування (в тому числі зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу) вважається такою, що обрала перехід на загальну систему оподаткування.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплаченого земельного податку за земельну ділянку під приміщенням, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого, зокрема, включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця, крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості.
Таким чином, у разі якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування володіє нерухомим майном, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності та розташоване на земельній ділянці, на яку оформлено право власності, то така особа має право включити до складу своїх витрат суму сплаченого земельного податку за вказану земельну ділянку.
Як у податковому обліку відображається внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів?
Операція із внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів є їхнім вибуттям. Тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату, передбачені для ліквідації або продажу основних засобів.
Відповідно до абзацу першого пп. 134.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Абзацом першим пп. 138.3.1 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ, пп. 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладено у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», затвердженому наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92.
Зокрема, п. 29 НП(С)БО 7 встановлено, що нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.
Пунктом 41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561, визначено, що об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або з інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Згідно зі ст. 138 ПКУ при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий п. 138.1 ПКУ).
При цьому фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій п. 138.2 ПКУ).
Таким чином, операція із внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів або повернення внеску засновнику у вигляді основних засобів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу. Тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування, передбачені п. 138.1, 138.2 ПКУ для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів.
Ефективність комунікаційної платформи
Для покращення взаємодії роботи територіальних органів ДПС з бізнес-спільнотою та громадськістю у серпні 2022 року податкова служба розширила можливості для комунікацій з громадськістю і бізнес-спільнотою, аби кожен знайшов оптимальний для себе формат діалогу з податківцями, створивши додатковий ресурс.
Комунікаційна платформа – це відкритий майданчик для спілкування з лідерами думок, представниками асоціацій, професійних об’єднань, які захищають інтереси платників податків.
Фахівці Головного управління ДПС у Черкаській області максимально оперативно відповідають на звернення платників податків.
Протягом січня – лютого 2023 року на електронну скриньку платформи Головного управління ДПС у Черкаській області надходили листи-звернення для проведення зустрічей, а також для надання відповідей. Зокрема, найактуальнішими питаннями були питання щодо порядку визначення мінімального податкового зобов'язання, повноти сплати податків в період воєнного стану та щодо сплати єдиного внеску.
Такий формат спілкування сприяє ефективній комунікації з бізнесом Черкащин вцілому адже пришвидшує вирішення актуальних питань.
Нагадуємо, що для зв’язку з учасниками платформи “працює” електронна скринька: ck.ikc@tax.gov.ua, на яку можна надіслати свій запит або звернення, в яких необхідно викласти зміст питання, що потребує вирішення.
Долучайтеся до комунікаційної податкової платформи та отримайте необхідну інформаційну підтримку!
Також для зручності платників в Головному управління ДПС у Черкаській області щоденно працюють ”Гарячі лініі” для надання усних консультацій платникам податків. Свої питання платники можуть за номерами телефонів за посиланням https://ck.tax.gov.ua/anonsi-ark/30700.html.
З 20 березня діятиме новий термін проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування ПДВ
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 7 лютого 2023 року № 2918-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» внесено зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких виключається положення абз. п’ятнадцятого п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким передбачено проведення позапланових документальних перевірок заявлених сум ПДВ до бюджетного відшкодування понад 100 тис. грн протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.
У зв’язку з цим термін проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування ПДВ на суму більше 100 тис. грн з підстав за пп. 78.1.8 ПКУ становитиме до 30 календарних днів після закінчення строків на проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.
Звертаємо увагу, що зазначені зміни набирають чинності 20.03.2023 року.
За який звітний період платниками ПДВ вперше подається податкова декларація з ПДВ (уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок), за формою з врахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 28.12.2022 № 463?
З 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2022 № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.2023 за № 60/39116 (зі змінами) (далі – Наказ № 463), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11.
Відповідно до Наказу № 463 у новій редакції, зокрема затверджено форми податкової декларації з ПДВ, уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, застосування яких починається з 01 травня 2023 року – для податкової декларації з ПДВ, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.
Також, починаючи з 01 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Яка інформація вноситься до Облікової картки за ф. № 1ДР та яка структура реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП)?
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VIІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізична особа – платник незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Згідно з п. 5 розд. ІІІ Положення № 822 до Облікової картки за ф. № 1ДР (Повідомлення, Заяви про внесення змін) вноситься така інформація:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
дата народження;
місце народження (країна, область, район, населений пункт);
місце проживання/місцеперебування;
громадянство;
для іноземців – податковий номер у країні громадянства (за наявності);
реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія та/або номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ);
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр) (у разі внесення інформації про особу до Реєстру).
Відповідно до п. 70.9 ст. 70 ПКУ та п. 7 розд. VII Положення № 822 за зверненням платника податків – фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків, за формою, наведеною у додатку 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП).
Згідно з пп. 1 та 2 розд. XIII Положення № 822 формування РНОКПП здійснюється ДПС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці за ф. № 1ДР.
ДПС присвоює Обліковій картці за ф. № 1ДР РНОКПП, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.
Структура РНОКПП:
XXXXXNNNNK,
де XXXXX – порядковий номер реєстрації дня народження фізичної особи (для однієї дати народження може бути надано два і більше порядкових номерів);
NNNN – порядковий номер Облікової картки за ф. № 1ДР;
K – контрольний розряд.
При внесенні змін до даних, що вносяться до Державного реєстру з Облікової картки за ф. № 1ДР та/або Заяви за формою № 5ДР, РНОКПП не змінюється (п. 3 Положення № 822).
Перевірку достовірності формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснює виключно ДПС (п. 5 Положення № 822).
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Доповнення та оновлення функції «Дані для декларації»
в Реєстрі декларацій
Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області продовжує надавати допомогу з роз’ясненням положень чинного антикорупційного законодавства та із заповненням декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обов’язок щодо подання якої встановлено Законом України «Про запобігання корупції».
Так, повідомляємо, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) продовжує працювати над доповненням та оновленням функції «Дані для декларації» в Реєстрі декларацій.
Тепер функція «Дані для декларації» поповнилася відомостями з наступних реєстрів:
- Державного суднового реєстру України та Суднової книги України — стосовно водних засобів;
- Державного реєстру цивільних повітряних суден України — стосовно повітряних засобів.
Зверніть увагу, що інформація про водні та повітряні судна буде відповідати даним на 31 грудня відповідного року.
Загалом оновлена функція «Дані для декларації» тепер містить дані про:
- об’єкти нерухомості, у тому числі земельні ділянки (для розділу 3 декларації);
- об’єкти незавершеного будівництва (відомості про які є в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) (для розділу 4 декларації);
- транспортні засоби, у тому числі водні та повітряні засоби (для розділу 6 декларації);
- корпоративні права в товариствах (для розділу 8 декларації);
- кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (для розділу 9 декларації);
- доходи (для розділу 11 декларації);
- пенсійні та соціальні виплати (для розділу 11 декларації);
- спадщину (розділ декларації залежить від виду активу);
- наявні обтяження рухомого майна (для розділу 13 декларації).
Звертаємо увагу, що при використанні інформації, отриманої за допомогою функції «Дані для декларації», важливо пам’ятати наступне:
- Це довідкова інформація, яку вам потрібно перевіряти чи уточнювати станом на кінець звітного періоду. У Реєстрах, з яких НАЗК отримує дані, теж можуть бути помилки або неточності. Якщо ви помітили такі помилки та неточності, рекомендуємо звернутися до держателя реєстру чи бази даних.
- Функція поки що показує лише ваше майно, доходи, спадщину та обтяження, тож не забувайте задекларувати майно, доходи, зобов’язання членів родини. Крім того, не надається інформація щодо майна, яке знаходиться на праві користування, якщо таке право не було зареєстровано у відповідному реєстрі чи базі даних.
- Звертайте увагу на довідкову інформацію про те, за який період ви отримуєте дані відповідно до типу цих даних.
Зокрема, при формуванні даних інформація надється станом на:
31 грудня відповідного року — з Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, Державного реєстру цивільних повітряних суден України, Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
дату формування відповіді на запит — з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Спадкового реєстру, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань надана стосовно юридичних осіб, крім тих, які були припинені (ліквідовані, закриті) до початку звітного періоду:
а) у яких ви є засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) на дату отримання відповіді на запит;
б) у яких ви були засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) до дати отримання відповіді на запит (незалежно від факту відчуження корпоративних прав до звітного періоду).
Також наголошуємо, що кілька тижнів тому НАЗК забезпечила суб’єктів декларування можливістю отримувати відомості про вашу пенсію, соціальні виплати, корпоративні права та бенефіціарство за допомогою функція «Дані для декларації».
Радимо скористатися функцією як тим, хто тільки готується подати деклараціє, так і тим, хто вже подав декларацію для перевірки на помилки.
З урахуванням зазначеного рекомендуємо, за наявності можливості, подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо ви ще цього не зробили.
Платниками податків Черкащини (юридичними особами)
за 2 місяці 2023 року
сплачено 279,1 млн гривень місцевих податків і зборів
За інформацією в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Сергія Гришка протягом січня-лютого 2023 року до місцевих бюджетів Черкаської області юридичними особами сплачено 279,1 млн грн місцевих податків і зборів. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження зросли на 24,1 млн гривень.
Із загальної суми надходжень 141,2 млн грн – це плата за землю, 99 млн грн – єдиний податок, 38,2 млн грн – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 0,7 млн грн – місцеві збори та транспортний податок.
Найбільше, а саме – 22,7 відсотка від загальної суми надходжень, перерахували до бюджету суб'єкти господарювання міста Черкаси – 63,4 млн гривень.
Протягом січня – лютого 2023 року до державного бюджету забезпечено 110,3 млн грн надходження податку на прибуток підприємств
Протягом січня – лютого 2023 року до державного бюджету забезпечено 110,3 млн грн надходження податку на прибуток підприємств, або 162,3 відс від планових показників, понад завдання надійшло – 42,3 млн гривень податку, що на 34,9 млн грн, або 46,4 відс більше ніж за відповідний період 2022 року, в тому числі в лютому 2023 року доведений показник із надходження до державного бюджету податку на прибуток підприємств забезпечено на 176,8 відс. (53,8 млн грн), понад завдання надійшло – 41,3 млн гривень, що на 26,9 млн грн або на 39,5 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.
До місцевих бюджетів області протягом січня – лютого 2023 року надійшло 13,4 млн грн податку на прибуток підприємств, в тому числі в лютому 2023 року надходження склали 11,6 млн грн або 216,0 відс від планових показників, понад завдання надійшло – 6,2 млн гривень, що на 5,3 млн грн або на 82,5 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.
Показник із надходження частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету протягом 2023 року забезпечено на 126,8 відс, понад завдання надійшло 0,4 млн гривень, в тому числі в лютому 2023 року плановий показник виконано на 631,7 відс., понад завдання надійшло – 1,4 млн гривень.
До місцевих бюджетів області в січні – лютому 2023 року надійшло 1,3 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, бюджет додатково отримав – 1,1 млн гривень, що на 1,1 млн грн або на 868,7 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року, в тому числі в лютому 2023 року плановий показник виконано на 1091,8 відс, понад завдання надійшло 1,1 млн гривень податку.
На яких СГ поширюються вимоги наказу Мінфіну від 03.09.2021 №496 щодо ведення обліку товарних запасів?
Наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» (далі – Порядок № 496), який набрав чинності 26.11.2021 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
При цьому, дія Порядку № 496 не поширюється на платників єдиного податку першої групи.
Із загального числа платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) вимоги Порядку № 496 поширюються виключно на платників, які здійснюють:
- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Разом з тим, вимоги Порядку № 496 поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.
За який звітний період подають Додаток 2 у складі податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні ФОП, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?
Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Фізичні особі – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску, подають звітність за звітний період – грудень як Декларацію за IV квартал податкового (звітного) року, де розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та визначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464 для даної категорії (абзац другий п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, який набрав чинності 06.05.2022, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).
Згідно з приміткою 4 до Декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи з ставкою 2 відс. доходу, з урахуванням особливостей встановлених п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування).
Приміткою 3 до Додатка 2 визначено, що у разі якщо Додаток 2 подається за підсумками року у рядку 4 «Податковий (звітний період)» вказується арабська цифра «12». Якщо Додаток 2 подається поза межами звітного (податкового) періоду (до закінчення звітного (податкового) року) у зв’язку з проведенням державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або призначення пенсії, матеріального забезпечення, страхових виплат, платником вказуються арабськими цифрами від «1» до «11»: номер календарного місяця, в якому подається декларація – у разі припинення діяльності або призначення пенсії; номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок – у разі призначення матеріального забезпечення, страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Враховуючи зазначене, фізичні особі – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску у складі Декларації за грудень 2022 року за підсумками звітного (податкового) року, подають таку Декларацію з Додатком 2 у строки, встановлені ПКУ для квартального податкового періоду.
Водночас, такі платники подають Декларацію з Додатком 2 протягом року (поза межами звітного (податкового) періоду) у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду – у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або призначення пенсії, матеріального забезпечення, страхових виплат.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Підсумки роботи підрозділів управління податкового аудиту за січень-лютий
2023 року в умовах обмежених можливостей повноцінної реалізації податкового контролю із урахуванням норм діючого законодавства
Робота підрозділів управління податкового аудиту спрямовувалася на виконання завдань – поліпшення ефективності організації контрольно-перевірочної роботи та забезпечення надходжень до бюджету в умовах обмежених можливостей повноцінної реалізації податкового контролю та із урахуванням норм діючого законодавства.
З початку року підрозділами вжито комплекс заходів із детінізації економіки шляхом охоплення контрольно-перевірочними заходами 218 ризикових суб’єктів господарювання, в тому числі й тих, якими подано заяви про їх припинення (закриття). За результатами таких перевірок встановлено порушення податкового законодавства та донараховано до бюджету грошових зобов’язань 13,1 млн грн, з які узгоджені. Із зазначеної суми сплаченими є 11,1 млн гривень.
Аудитори податкової служби працюють в умовах обмежень щодо проведення перевірок, пов’язаних із військовим станом та карантином. В зв’язку з цим, основну роботу зосереджено на аналітичній роботі та відпрацюванні ризикових суб’єктів господарювання, які декларують незначні виторги в обігу підакцизних товарів та питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ.
За результатами прийнятих у січні-лютому 2023 року податкових повідомлень-рішень по 130 фактичних перевірках, сума узгоджених донарахованих штрафних санкцій склала 1 млн гривень. Із зазначеної суми сплаченими є 0,8 млн гривень.
Одним з актуальних напрямів роботи ДПС є забезпечення проведення перевірок суб’єктів господарювання за заявами платників у зв’язку із закриттям. Після зняття з мораторію на перевірки з ліквідації(закриття) суб’єктів господарювання, в ДПС активізовано роботу з цього питання.
Станом на 01.03.2023 проведено 24 перевірки платників податків, якими подано заяви про їх припинення (закриття) (ст.78.1.7 ПКУ), за результатами яких донараховано 27,4 млн грн податкових зобов’язань та мобілізовано до бюджету 3,5 млн гривень.
Робота щодо відпрацювання ризикової категорії суб’єктів господарювання контрольно-перевірочними заходами, дозволених у період дії мораторію, продовжується.
Чи мають право на пільгу щодо сплати земельного податку пенсіонери, яким була призначена пенсія за віком на пільгових умовах, якщо вони не досягли пенсійного віку, а в пенсійному посвідченні зазначено «пенсіонер за віком»?
Фізичні особи – пенсіонери, яким була призначена пенсія за віком на пільгових умовах, не мають права на пільгу щодо сплати земельного податку, якщо вони не досягли пенсійного віку, а в пенсійному посвідченні зазначено «пенсіонер за віком». Такі фізичні особи – пенсіонери мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв), після досягнення ними пенсійного віку (60 років).
При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документ, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення).
Нагадаємо, що від сплати земельного податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, зазначених вище, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Водночас, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Подання платниками податку письмових пояснень та копій документів
по ПН/РК, реєстрація яких зупинена в ЄРПН
Відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 № 520, із змінами внесеними від 12.01.2023 №19 (далі - Порядку), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно п. 5 Порядку, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно п. 6 Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку
Відповідно п. 9 Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
В яких випадках та яким чином заповнюється колонка «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація), у т. ч. якщо до Декларації, показники якої уточнюються, вже подавалась уточнююча Декларація?
Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Інформація «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» заповнюється платником при самостійному виправленні ним помилок за минулий податковий (звітний) період.
При цьому у графі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» Декларації, зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади.
Платник податків може знайти реєстраційний номер у контролюючому органі, до якого подана Декларація, в меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету, яке надає можливість перегляду раніше поданої податкової звітності до контролюючого органу незалежно від способу її подання, включаючи звітність, подану на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
Відповідні роз’яснення розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві податки/Плата за землю (у складі податку на майно)/Коментарі фахівців (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/plata-za-zemlyu--u-skladi-podatku-na-may/komentari-fahivtsiv/657490.html).
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Результати контрольно – перевірочних заходів
Управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Черкаській області з метою виявлення та опрацювання фактів виготовлення або обігу незаконної алкогольної продукції, тютюнових виробів та пального, з 27.02.2023 проведено 21 фактична перевірка суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють реалізацію підакцизної групи товарів.
- результатами контрольно – перевірочних заходів буде донараховано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 92,9 млн гривень.
Скільки податкових декларацій з рентної плати і додатків 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» до неї подається та який код за КАТОТТГ в них зазначається СГ, який здійснює видобування води із декількох свердловин, розташованих на територіях різних територіальних громад, які обслуговує один контролюючий орган?
Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.
Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).
У Декларації та Додатках 5 до неї заповнюються усі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.
Графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядка 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» і рядка 5 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням водного об’єкта» Додатка 5 до неї заповнюються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – КАТОТТГ).
За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація (примітка 8 до Декларації).
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює видобування води із декількох свердловин, розташованих на територіях різних територіальних громад, які обслуговує один контролюючий орган подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю додатків 5, що відповідає кількості свердловин.
При цьому у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).
У Додатках 5, зокрема, наводиться наступна інформація:
у рядку 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться водний об’єкт;
у рядку 5 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцезнаходженням водного об’єкта.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
