Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 17.04.2023 16:00

Кількість переглядів: 215

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів ЮО відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та ЮО?

Відповідно до ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати стипендій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
         Пунктом 1 Порядку № 882 визначено коло здобувачів освіти у закладах освіти або наукових установах (далі – заклади освіти) за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду.

Водночас, п. 2 Порядку № 882 передбачено, що учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, слухачам, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеного договору між закладом освіти та фізичною або юридичною особою, яка замовляє платну послугу для себе або іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Так, згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.), що у 2023 році складає 3760,00 грн. на місяць (2684,00 грн. х 1,4).

Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Враховуючи викладене, сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 3760,00 грн.), а сума перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» додатка 4ДФ до Розрахунку кількість працівників, які знаходяться у відпустках по вагітності та пологах, по догляду за дітьми, у відпустці без збереження заробітної плати, тощо та по яких у звітному періоді не здійснювалось нараховування (виплата) доходів за ознакою «101»?

  Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків –  фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п.п. 1 п. 4 розд. ІV Порядку відомості щодо чисельності працівників відображаються у додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, зокрема, у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» – проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «101».

Відповідно до п. 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція) в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які  уклали  письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Враховуючи викладене, кількість працівників, які знаходяться у відпустках по вагітності та пологах, по догляду за дітьми, у відпустці без збереження заробітної плати, тощо та по яких у звітному періоді не здійснювалось нараховування (виплата) доходів за ознакою «101» в графі «Працювало за трудовими договорами» додатка 4ДФ до Розрахунку не відображається.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи потрібно декларувати тимчасове житло, яке вам запропонували як внутрішньо переміщеній особі?

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує надавати роз’яснення положень чинного антикорупційного законодавства та допомагати із  заповненням декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обов’язок щодо подання якої встановлено Законом України «Про запобігання корупції».

Цього разу розберемось, як правильно декларувати місце проживання в період війни.

У зв’язку з військовою агресією проти нашої держави багато українців, в тому числі державних службовців, втратили свої домівки та змушені були виїхати разом із родинами в пошуках безпечного місця. Щоб допомогти таким суб’єктам декларування швидко та просто заповнити декларацію в частині зазначення місця проживання, та розібратися з особливістю декларування знищеного житла Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) підготувало відповіді на поширені питання декларантів, які переїхали через загрозу.

Якщо ви проживали там упродовж половини звітного періоду або станом на останній день звітного періоду (31 грудня 2022 року), то таке житло варто декларувати в розділі «Об’єкти нерухомості». Якщо за рік кількість місць проживання змінювалася і користування одним житлом не тривало понад пів року, то варто декларувати лише об’єкт нерухомості, де ви проживали станом на 31 грудня 2022 року (або ж 2021 року, якщо ви ще не подали декларацію за цей період).

Важливо розрізняти право власності та право користування. У першому випадку (власність) житло вказується, лише, якщо станом на останній день звітного періоду залишається у вашій власності. У другому (право користування, оренда) майно декларується, якщо ви проживали в ньому понад половину звітного періоду (більше 183 днів) чи станом на останній день звітного періоду.

Якщо ви тимчасово переїхали до своєї родини (батьків чи сестер та братів) та проживали з родичами протягом більше ніж 183 днів або станом на 31 грудня, то зверніть увагу, що такі родичі можуть бути членами сім’ї для цілей декларування і відомості про них можуть підлягати відображенню в декларації за умови, що ви з ними були пов’язані спільним побутом та мали взаємні права та обов’язки (крім випадки, коли взаємні права та обов’язки не мали характеру сімейних). Детальніше про це можна дізнатись з пункту 46 Роз’яснень від 29.12.2021 № 11 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлень про відкриття валютного рахунку).

В які терміни ФО подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) рік та сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань?

  Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 розд. IV ПКУ).

Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Нові правила заповнення платіжок для сплати податків та ЄСВ

Наказом Мінфіну від 22.03.2023 р. №148 затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Наказ № 148).

Запроваджено спрощення алгоритму заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції платниками та органами виконавчої влади шляхом скорочення кількості його обов’язкових полів.

Так, кількість обов’язкових полів, які заповнюються платниками у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, зменшено до 2 полів – для платників на бюджетні/небюджетні/депозитний рахунки («Код виду сплати», «Додаткова інформація запису») та до 1 поля – для платників на єдиний рахунок («Додаткова інформація запису»).

Hаказ № 148 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше 1 квітня 2023 року, крім пункту 3 цього Наказу (скасування попереднього Порядку №666), який набере чинності з 1 липня 2023 року.

Таки чином, для всіх платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 01 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, ЄСВ використовувати старий формат реквізиту «Призначення, платежу».

Приклад:

погашення недоїмки з ЄВ

По-новому у реквізиті «Призначення платежу» зазначаємо:

140 заборгованість з єдиного внеску.

Який код пільги зазначається в графі 18 додатка 1 та графі 17 додатка 2 до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Абзацом першим п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Згідно з абзацом п’ятим п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків. На такі рішення не поширюється дія п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та п. 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371) (далі – Декларація).

В графі 18 додатка 1 «Розрахунок № _ у частині об’єктів житлової нерухомості» та графі 17 додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості» до Декларації відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з абзацом першим п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, – зазначається код пільги «18010402», прийнятого згідно з абзацом п’ятим п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ – код пільги «18010403».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Яким чином платник податків підтверджує можливість чи неможливість виконання обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ?

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Наказ № 225).

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає до контролюючого органу не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов’язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліками документів, затвердженими Наказом № 225.

Вищезазначені правила застосовуються до платника податків, який станом на 06.09.2022 має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.

До платників податків, у яких після 06.09.2022 з’явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила: у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у визначені строки (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

До платників податків, які на дату 06.09.2022 та після цієї дати виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість їх виконувати, застосовуються такі правила: платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість виконувати податкові обов’язки, вживають заходи, щодо подання заяви та відповідних документів, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.

Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Заява має містити:

• повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) платника податків;
•  код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
•  реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
• податкову адресу платника податків;
• найменування контролюючого органу, до якого подається заява;
• дату подання заяви;
• чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;
• вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);
• які саме податкові обов’язки не мав / не має можливості виконати платник податків;
• інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації;
• підписи платника податку – фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платники податків – юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Платники податків, які не подали у строки, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Абзацом першим п. 1 розд. ІІІ Порядку встановлено, що заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов’язків.

Чи нараховується та сплачується рентна плата за спеціальне використання води та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин суб’єктом господарювання, який має свердловину, що розташована на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або на території, тимчасово окупованій збройними формуваннями Російської Федерації, в період воєнного стану (у т. ч. за І квартал 2022 року)?

 Згідно з п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:

з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини (абзац другий п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).

Разом з цим, п. 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктом 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, зокрема, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац дванадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години (п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Слід зазначити, що з метою забезпечення безперебійної робити територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану наказом ДПС від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» зі змінами та доповненнями виконання повноважень окремих територіальних органів ДПС закріплено за іншими територіальними органами ДПС.

Платники податків, які стоять на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку) в регіоні, який є територією, тимчасово окупованою збройними формуваннями територіальному органі ДПС Російської Федерації або на якій ведуться бойові дії мають можливість сплатити податки і збори до бюджету на рахунки відкриті в Державній казначейській службі України у розрізі територіально-адміністративних одиниць.

Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів (у т. ч. рентної плати), розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Нормами ПКУ (у тому числі п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) не передбачено особливостей щодо не нарахування та несплати рентної плати для суб’єктів господарювання – платників рентної плати зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Тому, суб’єкт господарювання, який має свердловину, що розташована на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або на території, тимчасово окупованій збройними формуваннями Російської Федерації, нараховує (у разі видобування підземних вод) та сплачує рентну плату за спеціальне використання води та рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин в період воєнного стану (у  т. ч. за І квартал 2022 року).

Платник податків, який зареєстрований (взятий на облік) платником рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, подає податкову декларацію з рентної плати (далі – Декларація) (незалежно від того чи здійснювалося видобування підземної води) в електронному вигляді за своїм місцем обліку або на паперових носіях до територіального органу ДПС, за яким закріплено виконання повноважень територіального органу ДПС, який знаходиться на тимчасово окупованій території або території проведення бойових дій. При цьому в рядку 3 «Найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника рентної плати, де наявний об’єкт оподаткування (свердловина).

Рентна плата за спеціальне використання води та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин  сплачується до бюджету територіальної громади, до якої входять населені пункти, де розміщені об’єкти оподаткування.

Разом з тим, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання Декларації та сплати рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

• роботи  підрозділів управління податкового аудиту за І квартал

2023. року в умовах обмежених можливостей повноцінної реалізації податкового контролю із урахуванням норм діючого законодавства

• підрозділів управління  податкового аудиту спрямовувалася на виконання завдань – поліпшення ефективності організації контрольно-перевірочної роботи та забезпечення надходжень до бюджету в умовах обмежених можливостей повноцінної реалізації податкового контролю та із урахуванням норм діючого законодавства.
• початку року підрозділами  вжито комплекс заходів із детінізації економіки шляхом охоплення контрольно-перевірочними заходами  273 ризикових суб’єктів господарювання, в тому числі й тих, якими подано заяви про їх припинення (закриття). а результатами таких перевірок встановлено порушення податкового законодавства та донараховано до бюджету грошових зобов’язань 16,8  млн грн, які  узгоджені.  Із зазначеної суми сплаченими є  14,8  млн гривень.
•  Аудитори податкової служби працюють в умовах обмежень щодо проведення перевірок, пов’язаних із  військовим станом та  карантином. В зв’язку з цим, основну роботу зосереджено  на аналітичній роботі та відпрацюванні  ризикових  суб’єктів господарювання, які декларують незначні виторги  в  обігу підакцизних товарів та питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ.
• результатами прийнятих у січні-березні 2023 року податкових повідомлень-рішень по 152 фактичних перевірках, сума узгоджених донарахованих штрафних санкцій склала 1,6 млн гривень. Із зазначеної суми сплаченими є  1,3 млн гривень.
• з актуальних напрямів роботи ДПС є забезпечення проведення перевірок суб’єктів господарювання  за заявами платників у зв’язку із закриттям. Після зняття з мораторію на перевірки з ліквідації(закриття) суб’єктів господарювання, в ДПС активізовано роботу  з цього питання.
• на 01.04.2023 проведено 52 перевірки платників податків, якими подано заяви про їх припинення (закриття) (ст.78.1.7 ПКУ), за результатами яких донараховано 18,4 млн грн податкових зобов’язань,  мобілізовано до бюджету за цим напрямком роботи  5,8 млн гривень. Крім того,  прийнято рішення про недоцільність проведення документальних   перевірок (у зв’язку з відсутністю господарської діяльності, відсутністю (закриттям) розрахункових рахунків, відсутністю активів, інше) по 14 суб’єктах господарювання.  
•  Робота щодо відпрацювання ризикової категорії суб’єктів господарювання контрольно-перевірочними заходами, дозволених у період дії мораторію, продовжується.
• проведеної
• роботи податкової служби Черкащини:
• а три місяці 2023 року до бюджету надійшло 3,2 млн гривень

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня-березня поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1 033 справи, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 1 373 млн гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 606 справ на суму           962 млн грн; за позовами органів ДПС області – 427 справи на загальну суму 411 млн гривень.

За три місяці 2023 року розглянуто 141 справу на суму 64 млн грн та вирішено: на користь органів ДПС – 128 справ на суму 59 млн грн, на користь платників – 13 справ на суму 5 млн гривень.

За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 3,2 млн гривень.

Яким чином можуть бути продовжені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів?

Відповідно до частини четвертої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п’яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду визначено Порядком видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 року № 104, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 104).

Відповідно до п. 2 Порядку № 104 висновок видається Міністерством економіки України (далі – Мінекономіки) за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації – операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв’язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації – операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві – операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки – операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування – експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів – імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення – операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Чи необхідно небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направляти до контролюючих органів повідомлення про рахунки/електронні гаманці, відкриті/ закриті до набрання чинності Закону № 2888?

Небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані подати до контролюючих органів повідомлення про відкриття щодо рахунків/електронних гаманців, не закритих на день набрання чинності Законом № 2888 і відкритих платникам податків, визначеним пунктом 69.1 статті 69 Кодексу.

Такі повідомлення мають бути подані протягом одного місяця з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Яка відповідальність передбачена за порушення строку зарахування податків до бюджетів з вини небанківського надавача платіжних послуг, екваєра, емітентам електронних грошей?

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених пунктом 124.1 статті 124 Кодексу.

Довідково: розмір штрафів:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

 Крім того, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги», з вини небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Платнику податків не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, зокрема, за вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Зміни щодо повноважень контролюючих органів стосовно зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, арешту та стягнення коштів

Законом № 2888 були удосконалені положення Кодексу, що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених Кодексом повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів (пп. 19 прим.1 .1.21 п. 19 прим.1 .1 ст. 19, п.п. 20.1.31 – 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, абзац 2 п. 87.1 ст. 87, п. 89.4 ст. 89, абзаци другий-третій п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94, п. 94.12 ст. 94, абзац перший п. 95.3 ст. 95, абзаци другий, четвертий п. 95.5 ст. 95, п. 101.4 ст. 101 Кодексу).

Такі зміни нададуть можливість здійснювати:

стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, електронних гаманців в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;

накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.

Отже, сфера дії таких положень Кодексу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях, у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

В який термін ФОП – платники ЄП подають звітність по єдиному внеску (Додаток 1/ Додаток 2) у складі декларації платника ЄП?

Згідно з п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 у складі звітності з єдиного податку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Періодом, за який платники єдиного внеску – фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів) подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (абзац п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларації) подаються за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, при цьому:

фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів) – платники єдиного податку першої – третьої груп у складі Декларації формують додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1),

фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів) – платники єдиного податку четвертої групи у складі Декларації додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464 для даної категорії платників.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18  ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464 для даної категорії платників.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою порядком, передбаченим у ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом, зокрема, для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Згідно з приміткою 2 до Декларації платника єдиного податку четвертої групи подання декларації за підсумками звітного (податкового) періоду з обов’язковим зазначенням в рядку 1 загальної частини податкової декларації двох відміток одночасно «Загальна», «Звітна» («Загальна нова», «Звітна нова») не пізніше 20 лютого поточного року (п. 294.1 ст. 294 та п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ) з визначенням податкових зобов’язань по єдиному податку та зобов’язань по єдиному внеску за податковий  (звітний) період та з розрахунком ставок по єдиному податку на поточний рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 затверджено форму Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні), у складі якої формується Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).

Згідно з примітою 4 до Декларації на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи з ставкою 2 відс. доходу, з урахуванням особливостей встановлених п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів) третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску у складі Декларації на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за грудень 2022 року за підсумками звітного (податкового) року, подають таку Декларацію з Додатком 2  у строки, встановлені ПКУ для квартального податкового періоду.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Хто є платником єдиного внеску під час виконання договору про спільну діяльність без утворення ЮО?

Згідно частини першої ст. 1130 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ), за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки (частина перша ст. 1133 ЦКУ).

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).

Водночас згідно з п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами (далі – ПКУ), для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Тобто, такі платники єдиного внеску є страхувальниками (в розумінні п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464) для наведеного вище переліку застрахованих осіб.

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Так, частиною другою ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).

Отже, учасники договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи є страхувальники виключно для своїх застрахованих осіб та відповідно окремими платниками єдиного внеску.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи може законний представник (уповноважена особа), ФОП (ЄП, загальній системі) або ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, яка має нотаріальне доручення на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків подавати запит на отримання довідки про доходи та отримувати таку довідку?

Згідно з ст. 1 3акону України вiд 02 лютого 1996 pоку № 393/96-BР «Про звeрнення громадян» (дaлі – Закон № 393) гpомадяни України мaють право звeрнутися до oрганів державної влaди, зокрема iз заявою aбо клопотанням щoдо реалізації cвоїх соціально-eкономічних та oсобистих прав i законних iнтересів.

Статтею 20 Закону № 393 визнaчено, що звeрнення розглядаються i вирішуються y термін нe більше oдного місяця вiд дня їx надходження, a ті, якi не пoтребують додаткового вивчeння – невідкладно, aле не пiзніше 15 днiв від дня їx отримання.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).

Загальні права платника податку закріплено в ст. 17 ПКУ.

При цьому запит на отримання довідки про доходи складається у довільній формі, має містити достатню інформацію про особу, яка звертається з запитом, предмет запиту та бути підписаний особисто, уповноваженим представником (печатка проставляється лише за її наявності).

Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з огляду на ст. 177 та ст. 296 ПКУ, можуть отримати довідку про дохід за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, на підставі поданої декларації за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період.

Фізичним особам, які проводять незалежну професійну діяльність, довідка про доходи видається за (річний) податковий (звітний) період на підставі поданої відповідно до ст. 178 ПКУ податкової декларації за результатами звітного року.

Форма довідки про доходи, що надається контролюючим органом за запитом фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не встановлена та надається у довільній формі.

Отже, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за письмовим запитом до органу ДПС за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання/реєстрації) можуть отримати довідку про доходи на підставі поданої податкової декларації особисто або через уповноваженого представника. Така довідка видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі подання запиту законним представником (уповноваженою особою) фізичної особи – підприємця або фізичної особи необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність та її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи необхідно СГ звертатися до відповідного ГУ ДПС за анулюванням ліцензій, в разі прийняття рішення про скасування державної реєстрації?

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі –Закон №481).

Відповідно до статті 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

анулювання ліцензії – позбавлення суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Статтею 15 Закону №481 регламентовано імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним.

Абзацом 3 частини 52 статті 15  Закону №481 визначено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі рішення про скасування державної реєстрації.

Внесення змін до відомостей про суб’єктів господарювання, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців проводиться державним реєстратором (стаття 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV, далі – Закону №755).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №755 інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та  інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.

Підставою для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації (частина 1 статті 66 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Так, рішення про анулювання ліцензії приймається у відповідності до вимог частини 52 статті 15 Закону №481 за наявності інформації про скасування державної реєстрації щодо суб’єктів господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Варто зазначити, що Законом № 481 не встановлено обов’язковість звернення суб’єкта господарювання до відповідного контролюючого органу щодо анулювання ліцензії у випадку прийняття рішення про скасування державної реєстрації.

« повернутися