Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 19.05.2023 13:56
Кількість переглядів: 337

 

 

 

Увага! На території Черкащини почастішали випадки телефонних дзвінків від шахраїв!

 

Головне управління ДПС у Черкаській області вчергове попереджає та наголошує платникам податків, що, не зважаючи на дію воєнного стану, на території Черкаської області значно активізувалась діяльність невстановлених осіб, які здійснюють шахрайські дії по відношенню до суб’єктів господарської діяльності та у незаконний спосіб вимагають грошові кошти у платників податків.

Так, останнім часом у Головному управлінні ДПС у Черкаській області знову спостерігають збільшення випадків телефонних дзвінків та повідомлень у менеджерах до керівників суб’єктів господарської діяльності області, які здійснюються невстановленими правопорушниками, що представляються посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області або довіреними особами таких посадовців.

Злочинці здійснюють психологічний тиск на підприємців з метою незаконного заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо). Також, останнім часом шахраї пустили в хід погрози, в тому числі і фізичного насилля, по відношенню до суб’єктів господарювання. Зазначені правопорушники пропонують перераховувати грошові кошти на карткові рахунки різних банківських установ України.

Особливо активізувались шахраї на території міста Сміли, всього Смілянського району та загалом по Черкаській області. Останні спроби ошукати платників податків зафіксовано з телефонних номерів мобільних операторів України (068) 464-17-19, (096) 794-88-18, (096) 277-43-40, (096) 794-96-84, (097) 078-83-66 та (097) 078-99-59.

Головне управління ДПС у Черкаській області наголошує, що посадові особи органів ДПС діють виключно в межах повноважень та не можуть звертатися до платників з подібними проханнями.

Звертаємо увагу, що такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів. Головне управління ДПС у Черкаській області наголошує, що посадові особи органів ДПС діють виключно в межах повноважень та не можуть звертатися до платників з подібними проханнями.

Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

Якщо ви постраждали від дій аферистів або маєте інформацію про подібні випадки, просимо негайно повідомляти про це підрозділи Національної поліції у Черкаській області за номером телефону – 102, або Головне управління ДПС у Черкаській області будь-яким зручним способом:

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;

- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;

- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27

- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції  ck.szvk@tax.gov.ua;

- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

 

 

Чи включається до складу доходу ФОП вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)?

 

 Відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

        Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

        - виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

        - виручка в натуральній (негрошовій формі);

        - суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

        Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:

        а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

        б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

        в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

        Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

        Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

        Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.

        Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

        При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.

 

 

Чи виникає об`єкт оподаткування ПДФО за умови якщо ЮО сплачує вартість невиробничих розмов, які здійснюють її працівники з мобільних телефонів, що рахуються на балансі ЮО?

 

Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України  від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до додаткових благ, одержаних працівником від свого працедавця, відноситься і вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

          Виходячи з цієї норми ПКУ, вартість послуг мобільного зв`язку (телефонних розмов з мобільного телефону, який знаходиться на балансі підприємства), що сплачуються за рахунок цього підприємства за здійснені його працівником невиробничі телефоні розмови, розглядається як додаткове благо, одержане працівником від свого працедавця.

          З метою оподаткування вартість таких телефонних розмов включається до складу загального оподаткованого доходу працівника того місяця, коли підприємство здійснило їх оплату оператору мобільного зв`язку, і з її суми роботодавець – податковий агент зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) та перерахувати його до бюджету.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

           

 

 

Хто з ФОП повинен використовувати РРО та ПРРО у 2023 році?

 

Реєстратори розрахункових операцій у 2023 році зобов’язані використовувати підприємці, які здійснюють розрахункові операції:

  • фізичні особи підприємці 2-4 груп спрощеної системи оподаткування, незалежно від виду діяльності та обсягу доходу;
  • фізичні особи підприємці на загальній системі оподаткування.

Таким чином, застосування РРО обов’язкове для підприємців, що ведуть розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формі, при продажі товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також при прийманні готівки для подальшого її переказу.

 

 

 

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 50000 грн на внески до статутного фонду?

 

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

 Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем), які установлені п. 6 розд. ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного фонду.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

 

Чи можна виплатити заробітну плату із готівки, яка надійшла в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду?

 

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» із змінами та доповненням та з метою удосконалення готівкових розрахунків постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення № 148).

Підпунктом 4 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Виплати, пов’язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (п.п. 1 п. 3 розд. I Положення № 148).

Згідно з п. 17 розд. II Положення № 148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).

Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.

При цьому абзацом третім п. 6 розд. II Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу (абзац четвертий п. 6 розд. II Положення № 148).

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (абзац п’ятий п. 6 розд. II Положення № 148).

Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (абзац другий п. 18 розд. II Положення № 148).

Враховуючи викладене, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.

           

          За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

 

 

 

  • Головного управління ДПС у Черкаській області Сергій Гришко розповів про результати кампанії декларування доходів, яка стартувала 1січня 2023 року та звернув увагу на терміни  подання декларацій.
  • які у 2022 році отримували доходи, що підлягають декларуванню, подають річні декларації про майновий стан та доходи та сплачують податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
  • Гришко зазначив, що станом на початок травня 2023 року громадяни подали до Головного управління ДПС у Черкаській області 7 518 декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Загальна сума задекларованого доходу становить 1 715,8 млн гривень.
  • визначили до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб у сумі 38,7 млн грн та 5,1 млн грн військового збору.
  • на 01.05.2023 року 270 громадян області задекларували отримані за попередній рік доходи у розмірі понад мільйон гривень. Загальна сума доходів, отриманих такими громадянами, складає 1 214,4 млн. гривень. Мільйонерами задекларовано до сплати 28,4 млн грн ПДФО та 3,1 млн грн військового збору.
  • акцентував увагу, що граничний термін сплати такими декларантами визначених зобов’язань - 01 серпня 2023 року.
  •     Також громадяни подають декларації (разом з документами для підтвердження відповідних витрат) для реалізації права на податкову знижку за наслідками 2022 року. Варто нагадати, що вказаній категорії можна подавати декларації упродовж всього року (до 31 грудня 2023 року включно).
  • початку року 1631 мешканець області задекларував право на податкову знижку на загальну суму до повернення з бюджету 7,1 млн гривень.

Сергій Гришко звернув увагу громадян щодо можливості подання декларацій засобами електронного зв’язку, зокрема Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, або через вебпортал ДПС. Також нагадав, що з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, затверджену наказом Міністерства фінансів від 17.05.2022 № 143.

 

Який алгоритм дій для подання заяв про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет та за якими ідентифікаторами форм подаються такі заяви?

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями (далі - Наказ № 637).

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702) , і подання її до контролюючих органів.

Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobilelD та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

2. Обрати режим «Введення звітності». У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити. Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 - Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 - Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет).

3. Поля регіон та район заповнюються автоматично.

4. Заповнити форму документа.

5. У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

6. Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши «Перевірити».

7. Після успішного заповнення «Зберегти» заяву.

8. Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису та відправити підписану заяву.

Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 ( Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа). Отриману Квитанцію №2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

 

 

Хто з ФОП звільнений від використання РРО та ПРРО у 2023 році?

 

Є категорії підприємців, які не мають обов’язку у 2023 році використовувати програмні та класичні реєстратори розрахункових операцій, зокрема:

  • ФОП 1 групи;
  • підприємці, які приймають оплати виключно у формі банківського переказу за реквізитами IBAN;
  • підприємці, що реалізують товар у селах з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (якщо вони не здійснюють дистанційний продаж товарів та не реалізують підакцизні товари).

Зверніть увагу: починаючи з 1 січня 2023 року торгівці, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб повинні забезпечити приймання безготівкових розрахунків, в тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних додатків або пристроїв за  товари чи послуги, включно з дистанційною реалізацією таких товарів чи послуг.

Відповідальність за незабезпечення прийому платіжних карток за здійснення розрахунків за продані товари застосовується додатково до штрафу за невиконання Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»

 

 

 

До уваги громадян!

 

З метою сприяння підвищенню обізнаності громадян та якості сплати, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Державною податковою службою України впроваджено сервіс «Калькулятор податку на майно».

За допомогою нього громадяни самостійно можуть здійснювати розрахунок сум податку на майно та плати за землю з фізичних осіб. Для цього потрібно перейти за посиланням https://tax.gov.ua/calculator/realty та заповнити необхідні поля, і Ваш розрахунок готовий!

 

 

Чи оподатковується ЮО - працедавцем сума компенсації вартості проїзду до місця роботи та/або з роботи до дому найманому працівнику?

 

 Відповідно до п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України  від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) передбачені випадки, коли юридична особа повинно компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:        

- у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 5 прим. 1 КЗпП)        

- у зв’язку з службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).        

Таким чином, компенсація вартості проїзду в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.        

Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума доходу у вигляді додаткового блага.        

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.        

Враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

  • проведення контрольно-перевірочної роботи

 

  • на 01 травня 2023 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено 114 позапланових перевірок фізичних осіб - платників податків (пп.78.1.7, пп. 78.1.8ПКУ), з них по 101 платникам  виявлені порушення. За результатами проведених позапланових перевірок фізичних осіб – підприємців донараховано 11,3 млн гривень.
  • січень – квітень 2023 року прийнято участь у 57 документальних позапланових перевірках юридичних осіб, в зв’язку з ліквідацією юридичної особи (пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ), з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
  • результатами проведених документальних позапланових перевірок юридичних осіб донараховано 0,3 млн гривень. 

 

 

 

Чи зобов’язаний фізична особа – підприємець  на загальній системі оподаткування, у разі надання в оренду нерухомого майна, застосовувати Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно ФО?

 

Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).

Відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

        Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).

        Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

        Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

        При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади (абзац другий п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

        Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

        Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

        Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

        Враховуючи викладене, дохід фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування від надання в оренду нерухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, встановленої за погодженням сторін у договорі оренди, з врахуванням розміру мінімальної суми орендного платежу, встановлений згідно з Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253.

        При цьому для визначення чистого оподатковуваного доходу враховуються понесені документально підтверджені витрати від такої господарської діяльності, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

 

  • бюджетів усіх рівнів

 

  • січень-квітень 2023 року надходження платежів, контроль за надходженням яких покладено на управління оподаткування фізичних осіб, склали 8 485,9 млн грн, що на 3 014,5 млн грн, або 55,1 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.
  • податку на доходи фізичних осіб за січень – квітень 2023 року склали 3836,3 млн грн, що на 1357,5 млн грн або на 54,8 відс. більше ніж за відповідний період минулого року.
  • ПДФО з процентів склали 9,3 млн грн, що на 4,2 млн грн більше ніж за відповідний період минулого року, темп росту надходжень склав 180,8 відсотків.

 

 

  • платежів за січень - квітень 2023 року, контроль за надходженням яких покладено на управління оподаткування фізичних осіб
  • грн

 

 

 

  • січень - квітень 2023 року до державного бюджету надійшло 294,4 млн грн військового збору, що на 113,1 млн грн або 62,4 відс. більше відповідного періоду м.р.
  • єдиного внеску склали 3883,4 млн грн, що на 63,6 відс. або на 1510,3 млн грн більше, ніж за відповідний період 2022 року.
  • податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від фізичних осіб за січень-квітень п.р. склали 10,4 млн грн, що на 8,8 млн грн більше відповідного періоду 2022 року, темп росту – 659,6 відсотка.
  • плати за землю з фізичних осіб склали 51,3 млн грн, що на 22,7 млн грн або на 79,5 відс. більше відповідного періоду 2022 року.

 

 

За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід, отриманий ФО від продажу товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій ФО?

 

   Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування платника податку є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розд. IV ПКУ.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.2 п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).             

Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).   Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів?

 

 Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 – ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензія на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:         

- копії засновницьких документів;         

- атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції - зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального);         

- договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);         

- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється. Подаються копії зазначених у Законі № 481 документів в одному примірнику. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом, або подаються в електронному вигляді. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.         

Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) (частина четверта ст. 3 Закону № 481).         

Обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України, підлягає внесенню до Єдиного реєстру обладнання.         

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 3 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.         

Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) (частина двадцята ст. 3 Закону № 481).         

Повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481), акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 481).         

При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 291/1316, із змінами та доповненнями.         

Інформацію щодо органів, які проводять атестацію виробництва виробів в Україні, можна знайти в мережі Інтернет на офіційному сайті ДП «Укрметртестстандарт» за адресою: http://www.ukrcsm.kiev.ua.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

За яких умов операції СГ з використання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, чи заправлення пального за договорами підряду, не вважаються операціями з реалізації пального?

 

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

- призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

- належать іншим особам;

- виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в п.п. «б» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Крім того, п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено операції, які на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Чи є об’єктом оподаткування сума поворотної фінансової допомоги (позики) отримана ФОП на загальній системі оподаткування?

 

          Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

          Згідно із п. 177.1 ст. 177 розд. IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

          Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

          При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

 

 

  • позовна робота Черкащини
  • а чотири місяці 2023 року

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня-квітня поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1 161 справа, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 1 405 млн. гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 634 справи на суму           972 млн. грн; за позовами органів ДПС області –527 справ на загальну суму 433 млн. гривень.

За чотири місяці 2023 року розглянуто 224 справи на суму 147 млн. грн. та вирішено: на користь органів ДПС – 208 справ на суму 138 млн. грн, на користь платників – 16 справ на суму 9 млн. гривень.

За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 5 млн. гривень.

 

 

 

  • проведена з боржниками з виплати зарплати

 

  • управлінням ДПС у Черкаській області вжито заходів щодо погашення заборгованості по заробітній платі по економічно активних підприємствах області. На засіданнях спільних комісій при територіальних громадах протягом січня – квітня 2023 року заслухано 15 керівників підприємств – боржників з виплати заробітної плати та відповідних податків і зборів. За результатами проведеної роботи 13 підприємствами погашено заборгованість по заробітній платі на загальну суму 7,0 млн грн, ПДФО в сумі 1,1 млн грн та 1,0 млн грн єдиного внеску відповідно.
  • засідання робочих груп в підрозділах, територіально розміщених в ДПІ, протягом січня – квітня 2023 року заслухано керівників 37 підприємств - боржників, в результаті проведеної індивідуальної роз’яснювальної роботи 34 підприємствами погашено або частково зменшено борг із виплати заробітної плати на загальну суму 12,5 млн грн, надійшло ПДФО в сумі 2,2 млн гривень.

 

 

  • проведена з СГД, які здійснювали виплату зарплати в розмірі нижче законодавчо встановленої мінімальної

 

  • вжиття заходів із відпрацювання суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату з порушенням вимог чинного законодавства. За результатами проведеної роботи роботодавцями додатково оформлено 1908 найманих працівників, легалізовано 13,1 млн грн доходів, у результаті до бюджету надійшло 2,4 млн грн ПДФО.
  • відпрацювання підприємств, які нараховували заробітну плату нижче законодавчо встановленої мінімальної. На засіданнях спільних комісій при територіальних громадах з питань підвищення рівня виплати заробітної плати протягом січня – квітня 2023 року заслухано 231 керівника підприємств та 145 суб’єктів господарювання – фізичних осіб, які проводили виплату зарплати в розмірі нижче законодавчо встановленої мінімальної або значно нижче середньої по регіону. За результатами проведеної роботи 194 підприємствами та 125 суб’єктами господарювання – фізичними особами підвищено розмір заробітної плати, у результаті до бюджету додатково надійшло 0,54 млн грн ПДФО та 0,65 млн грн єдиного внеску.
  • ДПС в області проведено роботу з керівниками 466 підприємств та 241 суб’єктами господарювання – фізичними особами, що виплачували заробітну плату працівникам нижче або на рівні законодавчо встановленої мінімальної, за її результатами 420 підприємствами та 211 суб’єктами господарювання – фізичними особами підвищено розмір заробітної плати, до бюджету додатково надійшло 1,0 млн грн ПДФО та 1,1 млн грн єдиного внеску.

 

Хто вважається самозайнятою особою?

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI    зі змінами та доповненнями самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.        

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.        

Відповідно до п. 65.9 ст. 65 ПКУ якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

 

 

Своєчасне та у повному обсязі виконанні зобов’язань

щодо сплати податків, зборів, платежів

 

Сплата податкових зобов’язань в повному обсязі та в передбачені законодавством терміни сприяє своєчасному фінансуванню програм соціально-економічного розвитку як на державному так і регіональному рівнях.

На місцевому рівні джерелом фінансування потреб територіальних громад є місцеві податки та збори, а також загальнодержавні податки, частина яких зараховується до місцевих бюджетів (зокрема, податок на доходи фізичних осіб).

Звертаємо увагу, що за несвоєчасні розрахунки з бюджетами по сплаті зобов’язань із податків, зборів, платежів, які згідно з нормами Податкового кодексу України визнаються податковим правопорушенням, передбачена фінансова відповідальність.

Крім цього, за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, нараховується пеня згідно з нормами пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Також, звертаємо увагу платників, які мають податковий борг, сума якого не перевищує 3060 гривень. Необхідно зазначити, що податкова вимога, такої категорії боржників, не надсилається. Відповідно такі особи можуть і не знати про його наявність та накопичувати борг за рахунок штрафних санкцій, які застосовуються за несвоєчасну сплату податків.

З метою уникнення застосування фіскальних заходів стягнення податкових боргів, а також додаткового податкового навантаження в майбутньому у вигляді необхідності сплачувати застосовані штрафні санкції та нараховані пені за несвоєчасну сплату належних платежів, Головне управління ДПС в Черкаській області області наголошує на погашенні суб’єктами господарювання регіону наявних податкових боргів, своєчасному та у повному обсязі виконанні своїх зобов’язань щодо сплати податків, зборів, платежів, зокрема, до місцевих бюджетів.

Нагадуємо, що з інформацією про суми, дати та підстави виникнення податкового боргу, платники податків мають можливість ознайомитися скориставшись сервісом – Електронний кабінет (вхід здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua), або ж звернутись до фахівців управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС в Черкаській області за місцем реєстрації.

Також, інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, оприлюднюється в банері «Відкриті дані» вебпорталу ДПС.

 

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума страхового відшкодування, яка виплачується ФО за пошкоджене застраховане рухоме майно?

 

Відповідно до п.п. «в» п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1961), у разі виконання такої умови: під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

У який термін видається ліцензія на виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів або рішення про відмову?

 

Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, видаються, призупиняються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:

- копії засновницьких документів;

- атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального);

- договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється. Подаються копії зазначених у Законі № 481 документів в одному примірнику. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом,  або  подаються  в  електронному  вигляді. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у  Законі № 481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь