Разом усе здолаємо! Терміновий гуманітарний вантаж для постраждалих від підтоплення після підриву Каховської ГЕС зібрала й доставила на південь України Звенигородська громада.
Продукти харчування, медичні та гігієнічні засоби і, звичайно ж, бутильовану питну воду, якої дуже бракує на Херсонщині, збирали, що називається, всім миром. І одразу з приємністю зазначимо, що всі місцеві виробники та підприємці, до кого звернулися представники Координаційно-гуманітарного штабу Звенигородської міської ради, беззастережно відгукнулися на прохання про допомогу.
Продуктів та предметів першої необхідності зібрали більше, ніж вдосталь. Два волонтерських автомобілі, а це п’ятитонна вантажівка та двотонний мікроавтобус, заповнили вщерть. Юні волонтери — постійні помічники Координаційно-гуманітарного штабу, учнівська і студентська молодь, намагалися ефективно використати кожен сантиметр корисного об’єму при завантаженні. Мають в цьому вже неабияку практику, отож з поставленим завданням впоралися. І навіть перевиконали його, адже в дорогу автомобілі рушили з великим перевантаженням. Та для досвідчених водіїв-волонтерів Сергія Лисого й Василя Лисенка це не стало проблемою. За плечима в кожного десятки подібних, і навіть складніших за умовами, рейсів на південь і схід України. Тож вантаж за призначенням доправили без найменших ускладнень.
Супроводжували ж його особисто міський голова Олександр Саєнко та секретар міської ради Володимир Низенко, адже на керівництво міста у цій поїздці була покладена важлива представницька місія. І мова тут не лише про доставку гуманітарного вантажу на прифронтову територію, а й про міжнародну підтримку населених пунктів півдня України, містком у якій мають стати вже налагоджені стосунки між Звенигородською громадою та містами у Німеччині.
Ворог завдає постійних ударів, руйнуючи житлові квартали Херсону, обстрілюючи прилеглі населені пункти. Він не припиняв обстрілів на період евакуації населення, продовжує масовані обстріли й зараз. Отож, доставивши частину вантажу безпосередньо до Херсона й побачивши на власні очі, в яких умовах і під постійними артилерійськими обстрілами живе це місто, Олександр Саєнко не зміг змовчати:
— Ми щасливі у своїй тихій Звенигородці. Наші люди в більшості так і не зрозуміли й не відчули на собі, що таке війна. Справжнє щастя, що у нас сигнал “повітряна тривога” — це просто тривога. А тут слідом за ним щодня приходить смерть, — ділився емоціями міський голова, поспілкувавшись із херсонцями.
Вода на Херсонщині та частині Миколаївщини, яка також потрапила в зону підтоплення, поступово відходить, залишаючи по собі безліч проблем і зруйновану інфраструктуру життєзабезпечення. Евакуаційні заходи завершені, всіх, кого встигли та мали змогу, в перші ж дні вивезли до тимчасових прихистків. Наразі люди, а їм неймовірно болить і тривожно за понівечене майно та житло, частково вже почали повертатися додому. Але це ті, кому є куди повертатися.
З тим, як безпосередньо організовують роботу з вимушеними переселенцями, делегацію зі Звенигородки ознайомили перший заступник голови Миколаївської обласної ради Антон Табунщик та його радниця з гуманітарних питань Валентина Самофал. Разом з керівництвом Миколаївської області, звенигородчани, також привізши частину гуманітарного вантажу, побували в евакуаційному центрі під назвою «Прихисток своїм» в місті Коблево. Тут, в одному з пансіонатів колись велелюдного, а нині практично порожнього курортного містечка, під протекцією Благодійного фонду “Світлі справи”, зараз мешкають більше 300 вимушених переселенців з Херсонщини, третина з яких — діти.
Одразу можна сказати, що роботу в евакоцентрі організували на високому рівні. Переселенцями на постійній основі опікуються волонтери під керівництвом Вікторії Матієнко, які працюють у прихистку в режимі 24/7. Люди мають тут можливість не лише переночувати, а й отримати всебічне забезпечення та підтримку, в тому числі юридичну та соціальну. За необхідності їм допомагають відновити втрачені документи, а з дітьми постійно займаються педагоги.
Як розповіла Вікторія Матієнко, прихисток працює з практично з перших днів російської інтервенції. За цей час через нього пройшло більше 20 тисяч осіб. І зараз він став у великій нагоді херсонцям. Люди тут на повному забезпеченні, мають, в тому числі, й триразове гаряче харчування. Водночас, робота організована таким чином, що переселенці тут виступають не просто пасивними “квартирантами”, а активно включаються у життєзабезпечення прихистку. І, пори великі затрати, евакоцентр обходиться без вливання бюджетних коштів. Практично повністю його потреби задовольняють волонтери. У їхньому числі тепер і мешканці Звенигородської громади, які доправили до прихистку близько трьох тонн гуманітарного вантажу.
Підсумком зустрічі і загалом поїздки стало спілкування з Антоном Табунщиком. Керівник Миколаївської облради поділився проблемами й бідами прифронтових територій, які зазнали підтоплення. Розповів, що відновлення пошкодженої інфраструктури та житла вже розпочалося, тому Миколаївщина і Херсонщина тепер потребуватимуть будівельних матеріалів: деревини, вікон, матеріалів для покрівлі й багато іншого. Будь-яка благодійна допомога зараз цінна, адже життя після відходу води потрібно відновлювати. Й робити це необхідно швидко…
Міський голова Звенигородки Олександр Саєнко висловлює щиру подяку всім небайдужим, хто долучився до формування гуманітарного вантажу та допомагав у відправці його на південь України. Це, зокрема: волонтери Координаційно-гуманітарного штабу при виконавчому комітеті Звенигородської міської ради; водії-волонтери Сергій Лисий та Василь Лисенко; німецькі партнери з м. Ельтвілль-на-Рейні Патрік Кункель та Пітер Фріс; благодійна організація «БФ «МХП-Громаді; ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»; ТОВ «Комбінат Баранкових Виробів»; ФОП «Карапетян Саргіс Славікович»; ФОП «Кирнос Олександр Васильович» (МП «Тікич»); ФОП «Притульська Віра Вікторівна» (аптека № 1 «Здравниця»); клуб «Берегиня» міської ветеранської організації ТГ; Звенигородський ліцей Звенигородської міської ради; КНП «Звенигородський центр первинної медико-санітарної допомоги» та решта небайдужих жителів громади. Окрема вдячність «Всеукраїнській асоціації громад» за забезпечення логістики та координацію доставки гуманітарного вантажу потерпілим від російської агресії.