Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 11.07.2023 08:28
Кількість переглядів: 101

Фото без опису

 

 

Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи ФОП (загальна система оподаткування)?

 

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності здійснюється відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
        Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
        Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Таким чином, у довідці про доходи фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування на підставі даних податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період воєнного стану?

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).

Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до п. 1 прим. 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року). Зазначену норму запроваджено згідно постанови Правління НБУ від 30 травня 2023 року № 71 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року N 67», яка набула чинності 01.06.2023.

 

 

Правовий статус викривача

 

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує роз’яснювати положення чинного антикорупційного законодавства, які визначають правовий статус  викривачів.

Цього разу хочемо звернути увагу, що Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) нещодавно було підготовлено оновлені роз’яснення щодо правового статусу викривача. В них систематизовано ключові питання, які можуть виникнути у тих, хто викрив чи має намір викрити корупцію, а також в уповноважених осіб, які реалізують свої повноваження у сфері захисту викривачів.

Роз’яснення НАЗК від 12.06.2023 №2 «Щодо правового статусу викривача» визначають:

  • поняття викривача (у міжнародному та національному підході до його визначення),
  • правові підстави для набуття особою статусу викривача,
  • способи та шляхи здійснення викривачем повідомлення,
  • перелік та опис документів, що підтверджують факт того, що особа є викривачем,
  • права та гарантії захисту викривача, встановлені Законом України «Про запобігання корупції»,
  • особливості правового статусу викривача у справі про адміністративне правопорушення та у кримінальному провадженні, включаючи процесуальні права та обов’язки викривача, питання виплати винагороди викривачу та її розміру, забезпечення безпеки викривача та інформування НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача.

 

У додатках до Роз’яснення НАЗК від 12.06.2023 №2 «Щодо правового статусу викривача» можна знайти способи та алгоритм повідомлення НАЗК про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, форми повідомлень про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення та про початок досудового розслідування за участю викривача, а також корисні посилання та матеріали з роз’ясненнями щодо правового статусу викривача.

З вказаним Роз’ясненням можна ознайомитись за посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/status_vykruvacha/.

 

Додатково, відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області інформує громадян, суб’єктів підприємницької діяльності Черкащини та працівників Головного управління ДПС у Черкаській області, що у разі наявності інформації щодо протиправних дій посадових та службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області, ви завжди можете повідомити про вказані факти будь-яким зручним способом:

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;

- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;

- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27

- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції  ck.szvk@tax.gov.ua;

- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

 

Що є об'єктом оподаткування акцизним податком?

 

Об'єктами оподаткування акцизним податком відповідно до п. 213.1 ПКУ є операції з:

1) реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

2) реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу;

3) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

4) реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

5) реалізації або передача у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ПКУ;

6) обсягів і вартості втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ;

На замітку

Визначення "об'єкт оподаткування" наведено у ст. 22 ПКУ. До нього належить майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

7) реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

8) переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу в підакцизний легковий автомобіль;

9) реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

• отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

• увезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

• вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, установлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

10) використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.

Ба більше, податкове законодавство, а саме п. 213.2 ПКУ, визначає такі операції, які не підлягають оподаткуванню:

1) вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України;

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною декларацією, у тому числі якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) – у наступному звітному періоді й на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.

2) ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру;

Такі підакцизні товари (продукцію) ввозить їх продавець (експортер) без подальшої реалізації на митній території України.

3) реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;

4) передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.

 

Як оподатковуються ПДВ операції з експорту товарів у межах договорів комісії?

 

Відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 та 198 ПКУ.

Однак, слід враховувати, те, що норми п. 189.3-189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експорту товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Отже, за операцією з експорту (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення митної декларації митним органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).

Враховуючи викладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

 

 

Який порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді, у разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) керівника (директора) або головного бухгалтера?

 

Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Згідно з абзацом другим п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП чи печатки платника податку.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор (платник) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор (платник), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).

Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 557 передбачено, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності).

Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається автору (платнику) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.

Враховуючи вищезазначене, у разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) керівника (директора) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються КЕП посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення Повідомлення, яке прийняте контролюючим органом, у такому порядку:

першим – головного бухгалтера;

другим – особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»;

третім – кваліфікована електронна печатка (за наявності).

У разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються КЕП керівника (директора) та кваліфікована електронна печатка (за наявності).

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Який порядок складання ППР у разі застосування штрафу за результатами камеральної перевірки та чи додається до нього розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу)?

Відповідно до абзацу першого п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, ППР приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.

ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ (абзац перший п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).

Форма та порядок надіслання ППР визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).

ППР надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац другий п. 58.2 ст. 58 ПКУ).

Порядок надіслання контролюючими органами ППР платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1204).

Порядок складання контролюючими органами ППР наведено у розділі ІІ Порядку № 1204.

Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку № 1024 складає ППР, зокрема, за такими формами:

«Р» – у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених ПКУ штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов’язань (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами ППР) та пені (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ) (додаток 3 до Порядку № 1204);

«Ш» – у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов’язань/порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (додаток 7 до Порядку № 1204);

«В1» – у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 11 до Порядку № 1204);

«ПС» – у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами ППР) (додаток 21 до Порядку № 1204);

«Н» – за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, визначених ст. 201 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або невиконання ППР: щодо попередження платника податку - продавця контролюючим органом про необхідність складання та/або реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або виправлення помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ (додаток 25 до Порядку № 1204);

«ПН» – у разі відсутності складання та/або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків, передбачених ст. 201 ПКУ (попередження про необхідність складання та/або реєстрації податкової накладної), виявлення контролюючим органом помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної (попередження про необхідність виправлення платником податку – продавцем помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної) (додаток 27 до Порядку № 1204);

«АН» – за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації та/або відсутності реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних або відсутності їх складання чи реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних; та/або за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації першого примірника акцизної накладної/першого примірника розрахунку коригування до акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних після спливу 10 календарних днів з дня отримання платником податку ППР про застосування штрафу відповідно до п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ; та/або за відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування, визначених ст.ст. 120 прим. 2 та 231 ПКУ (додаток 30 до Порядку № 1204).

При складанні ППР до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими Порядком № 1204 (п. 3 розд. ІІ Порядку № 1204).

При складанні ППР йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер у межах територіального контролюючого органу, який склав ППР, та комплексний індекс підрозділу, який склав ППР (п. 10 розд. ІІ Порядку № 1204).

ППР додатково повинно містити детальний розрахунок, зокрема, штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у тому числі штрафних санкцій за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок (у разі необхідності такий розрахунок може бути винесений у додаток до ППР, що є його невід’ємною частиною) (п.п. 5 п. 4 розд. ІІ Порядку № 1204).

У податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього розрахунок, зокрема, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені (розрахунок пені додається у разі складання ППР за формами «Р» (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ), «Д» та «С») із зазначенням у ньому відповідної інформації, необхідної для їх визначення (п. 11 розд. ІІ Порядку № 1204).

Отже, якщо за результатами камеральної перевірки приймається ППР, в якому зазначається сума штрафу, то до ППР додається детальний розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), винесений у додаток до ППР, що є його невід’ємною частиною.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Режим роботи центрів обслуговування платників

Головного управління ДПС у Черкаській області

на період дії воєнного стану

 

На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та частини четвертої статті шостої  Закону України від 15 березня 2022 року №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також з метою належного обслуговування платників, на період дії воєнного стану Центри обслуговування  платників ДПІ Головного управління ДПС у Черкаській області працюють з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю з 8 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами робочого місця кожні дві години на 10 – 15 хв. В останній день граничного строку подання звітності, визначеного пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (з урахуванням вимог пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України), час роботи ЦОП до 20 год. 00 хвилин.

З інформацією про центри обслуговування платників (режим роботи, контакти та інше) можна ознайомитись у банері «Центри обслуговування». Контакти центрів обслуговування платників розміщено у відкритій частині Електронного кабінету (розділ «Прес-центр»), та у банері «Центри обслуговування» на вебпорталі ДПС.

Також звертаємо увагу, що вся актуальна інформація розміщується на субсайті Головного управління ДПС у Черкаській області за посиланням: https://ck.tax.gov.ua  та на сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.cherkasy/ .

Нагадуємо, що для зручності, комфортності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.

УВАГА! На час оголошення сигналу «Повітряна тривога» робота Центрів обслуговування платників Головного управління ДПС у Черкаській області припиняється, відвідувачі повинні залишити приміщення ЦОП та перейти до найближчого укриття.

 

 

Подання таблиці даних платників податку

Чи прийме комісія регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, якщо згідно рішення даної комісії таблиця даних платника податку неврахована?

 

Нормами Порядку № 1165,  Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України                      13 грудня 2019 за № 1245/34216 зі змінами (далі - Порядок № 520)                             не передбачено зворотного взаємозв’язку між прийняттям рішень комісіями регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації та прийняття рішень комісіями контролюючих органів за результатами розгляду таблиць даних платника податку.

 

 

 

 

До  складу витрат ФОП-«загальносистемника» включається сума нарахованої зарплати працівника

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що до складу витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

Відповідно до підпункту 177.4.2 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (пункт 164.6 статті 164 ПКУ).

Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

 

 

Стан роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеня ризиків 

 

За січень - червень 2023 року на розгляд комісії ГУ ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія) надійшло 25361 Повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування 1792 суб’єктами господарювання на загальну суму ПДВ 675,6 млн гривень.

За результатами розгляду Повідомлень щодо подання пояснень та копій документів прийнято рішення про реєстрацію 20165 Повідомлень по ПН/РК 1784 СГ на загальну суму ПДВ 667,4 млн гривень.

Крім того, Комісією враховано 729 Таблиці даних платника податку з інформацією щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з ДКПП.

Якщо у майбутньому будуть виявлені ризики у діяльності підприємства, таблиця може бути скасована, як на регіональному так і на центральному рівні.

У разі виникнення додаткових питань з приводу зупинення реєстрації ПН/РК, ви завжди можете отримати консультацію у спеціалістів ГУ ДПС у Черкаській області за номером (0472) 33-91-97.

 

Cтрок давності на стягнення заборгованості з ЄСВ

 

Головне управління ДПС у Черкаській області звертаю увагу платників податків, що єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повинен сплачуватися своєчасно і у повному обсязі.

Більш того,  своєчасна сплата єдиного внеску – це не лише обов’язок  перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного. Адже, не сплачуючи ЄСВ,  особи, які підлягають загальнообов’язковому страхуванню, втрачають страховий стаж, а також право на пенсію.

Недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених законом (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI).

Нагадуємо, якщо платники ігнорують свій обов’язок щодо сплати єдиного внеску, органи ДПС  надсилають таким платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки). У разі, якщо протягом 10 календарних днів з дня надходження вимога залишається непогашеною або не оскарженою у встановленому порядку, орган ДПС надсилає таку вимогу до державної виконавчої служби для її подальшого примусового виконання.

Слід відмітити, що відповідно до діючого законодавства строки давності щодо стягнення єдиного внеску не застосовуються, а його примусове стягнення супроводжується блокуванням рахунків платника у банківських установах, арештом майна таких платників тощо. (ч. 16 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010№2464-VI).

 

 

 

У які строки платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який строк її дії?

Згідно з абзацом першим п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).

Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

 

         Головним управлінням ДПС у Черкаській області протягом січня-червня 2023 року проведено 288 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизної групи товарів на території Черкаської області. В тому числі, 3 перевірки в рамках проведення спільних заходів з Управлінням стратегічних розслідувань в Черкаській області Національної поліції України та 2 перевірки спільно з Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області.

  За результатами вжитих заходів до суб’єктів господарювання всього застосовано 116776 тис. грн. штрафних фінансових санкцій, за порушення вимог Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, із змінами і доповненнями, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 року, із змінами та доповненнями.

 

 

 

 

 

Хто є платниками акцизного податку?

 

Платниками акцизного податку може бути досить широке коло суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з підакцизними товарами. Відповідно до ст. 212 ПКУ ними можуть бути:

• особи, яка виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (пп. 212.1.1 ПКУ);

• суб'єкти господарювання, які імпортують в Україну підакцизні товари (продукцію) (пп. 212.1.2 ПКУ);

• фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які імпортують підакцизні товари (продукцію) в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства (пп. 212.1.3 ПКУ);

• особи, які реалізують конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (пп. 212.1.4 ПКУ);

• особи, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку відповідно до п. 213.3 ПКУ (пп. 212.1.5 ПКУ);

• особи, на яких покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог (пп. 212.1.6 ПКУ);

• особи, які мають виконувати умови щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов (пп. 212.1.7 ПКУ);

• особи, на яких під час здійснення операцій з підакцизними товарами (продукцією), що не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) у разі порушення таких умов (пп. 212.1.8 ПКУ);

• суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (пп. 212.1.11 ПКУ);

• виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та продають її на ринку електричної енергії (пп. 212.1.13 ПКУ);

• власники ввезених на митну територію України вантажних транспортних засобів, що переобладнуються в легкові автомобілі, з яких справляють акцизний податок (пп. 212.1.14 ПКУ);

• особи (у тому числі юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), які реалізують пальне або спирт етиловий (пп. 212.1.15 ПКУ)*;

• особа – суб'єкт господарювання, постійне представництво, які використовують товари (продукцію), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені в пп. 215.3.4 ПКУ (крім газу природного в газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв із двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом (пп. 212.1.16 ПКУ).

Замовники, за дорученням яких виробляють підакцизні товари (продукцію) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику (п. 212.2 ПКУ).

 

 

Чи потрібно ФО, яка встановлює для власних потреб енергоефективне обладнання реєструватися ФОП?

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами і доповненнями визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (далі – ГКУ).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями (ст. 1 глави 1 розд. I ГКУ).

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 глави 4 розд. I ГКУ).

Отже, якщо фізична особа, яка встановлює енергоефективне обладнання, планує використовувати його для власних потреб і не передбачає отримувати прибуток, то вона не повинна реєструватись як фізична особа – підприємець.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Чи можуть ФОП – платники ЄП першої – третьої груп (крім е-резидентів) надавати безповоротну фінансову допомогу?

 

          Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (даліПКУ) фінансова допомогафінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання, зокрема, фізичним особам – підприємцям бути платниками єдиного податку у разі їх здійснення, наведено у підпункті 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділі III ПКУ. (підпункт 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, оскільки такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ).

 

 

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виробничі будівлі, що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні)?

 

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі –ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код  1251), який включає будівлі промисловості, зокрема, до групи «Будівлі офісні» (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.

Тобто, адміністративно-побутові (офісні) приміщення не підпадають під дію п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Враховуючи зазначене, будівлі що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад.

Водночас, визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором, ведення якого здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України.

 

 

Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи ФО, постраждалій внаслідок екологічних, техногенних катастроф, стихійного лиха, аварій, збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, яка отримала цільову благодійну допомогу від державного чи місцевого бюджету або благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ?

Відповідно до п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу, зокрема, цільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями зонами надзвичайної екологічної ситуації, – у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ);

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров’ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв’язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно КМУ або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених КМУ або органом місцевого самоврядування відповідно;

в) збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Для цілей п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті.

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається КМУ.

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ.

Отже, не потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі, постраждалій внаслідок екологічних, техногенних катастроф, стихійного лиха, аварій, збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, яка отримала цільову благодійну допомогу від державного чи місцевого бюджету або благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Щодо заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення»

Головне управління у Черкаській області звертає увагу, що з 01.07.2023 вступив у дію наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 №148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (далі –Порядок № 148).

Порядком  № 148 спрощено порядок заповнення «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску.

У реквізиті «Призначення платежу» платник повинен заповнювати тільки поля: «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

«Код виду сплати» – зазначається код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками:

Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками

Код виду сплати

Назва коду виду сплати

1

2

101

Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску

117

Сплата коштів платником податків, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство

121

Сплата адміністративного штрафу

125

Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів

128

Сплата грошових зобов'язань / сум єдиного внеску, визначених за результатами камеральної перевірки підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (фізичні особи)

130

Сплата грошових зобов'язань, визначених за результатами камеральних перевірок підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (юридичні особи)

131

Сплата грошових зобов'язань, визначених за результатами документальної/ фактичної перевірки підрозділами, що здійснюють контрольно-перевірочні заходи

136

Сплата грошових зобов'язань, визначених територіальними органами ДПС за результатами роботи підрозділів по роботі з податковим боргом

140

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу / заборгованості з єдиного внеску / грошових зобов'язань

145

Сплата розстрочених (відстрочених) сум

200

Сплата зобов'язання за спеціальним дозволом на користування надрами

278

Сплата суми акцизного податку, яка обчислюється при отриманні марок акцизного податку

350

Авансові платежі (передоплата) та грошова застава

354

Сума грошових зобов'язань, визначених митними органами за результатами документальних перевірок та у зв'язку з неподанням в установлений строк митної декларації

355

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів

356

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів у міжнародних правовідносинах

357

Сплата коштів гарантами за виданими гарантіями у разі невиконання платником, відповідальним за сплату митних платежів, обов'язку щодо сплати митних платежів

358

Сплата штрафу за порушення митних правил

058

Проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені) та/або розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов'язань або податкового боргу

«Додаткова інформація запису» – зазначається інформація щодо переказу коштів у довільній формі (рекомендуємо, додатково зазначати код  ЄДРПОУ / ПІБ платника).

Приклади заповнення поля «Призначення платежу»:

  1. Сплата ЄСВ у реквізиті «Призначення платежу» зазначається:

101 сплата ЄСВ за ІІ половину лютого 2023 року (у разі можливості, додатково код ЄДРПОУ/ ПІБ платника),

де «101» - код виду сплати, «сплата ЄСВ за ІІ половину лютого 2023 року» - додаткова інформація запису;

  1. Сплата військового збору у реквізиті «Призначення платежу» зазначається:

101 військовий збір за квітень 2022 року (у разі можливості, додатково код ЄДРПОУ/ ПІБ платника),

де «101» - код виду сплати, «військовий збір за квітень 2022 року» - додаткова інформація запису.

Суб'єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов'язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Зазначимо, що з Порядком № 148 та прикладами заповнення «Призначення платежу» платіжних інструкцій можливо ознайомитися за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0528-23#Text

  

Яким чином платник податків до закінчення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа підписувача (керівника ЮО або ФОП) повідомляє контролюючий орган про отримання нового сертифіката КЕП такими особами?

Відповідно до абзацу першого пункту 42.6 статті 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор (платник) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор (платник), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку (за ідентифікатором форми J(F) 1391103).

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Платник податків до завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа підписувача (керівника юридичної особи або фізичної особи – підприємця (далі – керівник)) повідомляє контролюючий орган, на обліку в якому перебуває такий платник, про отримання керівником нового сертифіката кваліфікованого електронного підпису шляхом направлення Повідомлення.

Слід зазначити, що фізична особа – підприємець у графі «Тип підпису» Повідомлення зазначає «Директор».

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків (абзац п’ятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь