Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Дата: 08.12.2023 15:05

Кількість переглядів: 155

НАСИЛЬСТВО - це будь-які умисні дії однієї людини по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують права й свободи людини, наносять їй фізичну, моральну чи психічну шкоду.
 Види насильства:

• Фізичне (штовхaння, побиття, жбyрляння різними предметами, спроба вбивства).

• Психологічне (стеження, погрози, залякування, шантаж, приниження, ігнорування).

• Сексуальне (сексуальні домагання, образи, зґвалтування).

• Економічне (фінансовий контроль, обмеження, заборона працювати і вчитися, свідоме руйнування та пошкодження майна).

• Сімейне (умисний фізичний, сексуальний, психологічний чи економічний вплив, примус з боку одного члена сім'ї у відношенні до іншого з метою контролю, залякування).

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, чоловіків. Вона покликана покращити розуміння та обізнаність людей по всьому світу, і в тому числі – наших співвітчизників, про всі форми насильства та створення вільного від насильства соціального простору.. Під час акції «16 днів проти насильства» ми хотіли нагадати суспільству про те, що проблема домашнього насильства не просто десь собі існує, а може стосуватися кожного з нас. Через наших знайомих, друзів, сусідів або навіть чужих людей, з якими ми можемо поділитись важливою інформацією про те, як протидіяти насильству або куди звернутися по допомогу.

Фахівцями центру соціальних служб спільно з суб’єктами із соціальної роботи  в даному напрямку проведено ряд заходів по школах міста профілактичні бесіди «Перші кроки у випадку домашнього насильства»,, «Не будь байдужим!», анкетування серед підлітків про випадки насильства в сім’», «Я маю право жити без насильства»

Спільно з Черкаським правозахисним центром в  школі ім. Шевченка проведено круглий стіл для старшокласників.

Спільно з Звенигородським районним сектором №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Черкаській області,  проведено відео лекторій на тему профілактики насилля для умовно-засудженої молоді.

 На базі Звенигородської філії Черкаського обласного центру зайнятості психологом центру проведено профілактичну бесідуз особами з числа безробітніх, які перебувають на обліку.

Спільно з громадською організацією «10 квітня» поведено круглий стіл для ВПО  щодо  акції 16 днів проти насилля».

Спільно з Звенигородським РВ ГУНП України в Черкаській області  проведену вуличну акцію «Зупини насильство!», «Не будь байдужим!»,

Учасники акції роздавали перехожим повітряні кульки та буклети з інформацією, як діяти у разі виявлення домашнього насилля, а також з адресами та телефонами установ, до яких можна звернутися за допомогою.

     Кожен з нас має сказати «Стоп!» насильству у власній родині, класі, школі, суспільстві. Адже сім’я, коло рідних та друзів – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Сьогодні вкрай важливо, щоб люди вміли розпізнавати домашнє насильство, знали, яких форм воно буває, та чітко розуміли алгоритм дій – що робити, куди звернутися за допомогою.

Якщо Ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми або Ваша дитина потерпає від домашнього насильства – телефонуйте на Національну дитячу «гарячу лінію» 0 800 500 225. Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Тел для довідок  2 - 29 - 38

 ПОРАДИ ПСИХОЛОГА:

 Ситуація, коли насильство в сім’ях стало майже буденним явищем, завдає великої соціальної та моральної шкоди суспільству. Виховання дітей в умовах насильства призводить не лише до втрати найдорожчого для людини – життя та здоров’я, а також програмує нове покоління на здійснення насильства, утвердження аморальних стандартів поведінки в сім’ї, колективі, у суспільстві в цілому.

Фізичне насильство – це навмисне завдання фізичних ушкоджень дитині, а також свідоме позбавлення свободи, помешкання, їжі, одягу та інших нормальних умов життя, які можуть призвести до смерті дитини, викликати порушення фізичного та психічного здоров’я. Фізичне насильство – це ляпаси, штовхання, опіки, удушення, грубе хапання, удари кулаком, кидання в дитину предметів, погрози зброєю, позбавлення їжі або пиття, викручування рук тощо. Звичайно, такий список не може бути вичерпним.

 Психологічне (емоційне) насильство – це періодичний, тривалий або постійний психічний вплив на дитину, спрямований на навмисне приниження її честі й гідності, що стає причиною образ, страху, невпевненості в собі, гальмує розвиток особистості й призводить до формування патологічних рис характеру.

Зневага до потреб дитини – це відсутність елементарної турботи про дитину, від чого порушується її емоційний стан і з’являється загроза здоров’ю або розвитку. 

                            Наслідки насильства над дітьми

   Насильство в родині справляє величезний негативний вплив на дитину.

• Особливості поведінки і стану дитини, викликані насильством:
• занепокоєння, тривожність, порушення сну й апетиту;
• тривалий пригнічений стан (стрес);
• агресивність;
• прагнення як найбільше часу провести на вулиці (страх повертатися додому);
• низька самооцінка, страх за своє життя своїх батьків, близьких;
• схильність до самотності, невміння спілкуватися;
• конфліктність і брак самоконтролю;
• використання насильства як спробу вирішення конфліктів у школі, з друзями, у родині;
• почуття безпорадності;
• слабкий розвиток соціальних навичок (невміння поводитися  у суспільстві, взаємодія з різними віковими й соціальними групами, самостійно долати життєві труднощі);
• психосоматичні скарги (порушення роботи серця, травлення, зниження імунітету і як, наслідок, схильність до різних захворювань);
• бунтарство, брехня;
• втеча з дому;
• ізоляція від дорослих і ровесників аж до втрати контакту з ними;
• депресія, високий ризик алкогольної й наркотичної залежності
• Діти – жертви насильства мають високий ризик вийти з – під контролю, що робить їх жертвами, й інколи це закінчується залученням у злочинну діяльність (хуліганство, розбій, злодійство, проституцію тощо).

. Жорстоке поводження з дітьми формує людей малоосвічених, соціально дезадаптованих, які не вміють працювати, створювати сім,ю, бути гарними батьками.

      . Негативні наслідки насильства над дітьми полягають також у тому, що насильство породжує нове насильство.

Діти сприймають насильства в родині як норму поведінки, і коли вони стануть бать ками, існує висока ймовірність того, що чи- нитимуть насильство стосовно своїх дітей.  Практично всі, хто постраждав від жорсткого поводження чи зневажливого ставлення, пережили психічну травму, внаслідок чого вони розвиваються з певними особистісними, емоційними, поведінковими особливостями, що негативно впливають на їхнє подальше життя. Дехто сам стає агресивним, і агресія найчастіше спрямована на слабших: молодших дітей або   тварин. Часто вони виявляють насильство у грі, часом їхні спалахи гніву безпричинні.

 Деякі діти, навпаки, надміру пасивні, не можуть захистити себе. В обох випадках порушується контакт, спілкування з ровесниками. Занедбані, емоційно депривовані діти, прагнучи за будь – яку ціну звернути на себе увагу інших, інколи стають паріями серед однолітків, викликають роздратування у дорослих. Це «емоційно голодні» діти, готові «їсти» чужу увагу, позитивну чи негативну. Через це вони часто потрапляють у небезпечні ситуації, коли їхній «голод» використовують непорядні люди.

          Насильство в родині також є одним із чинників, що підштовхують до скоєння правопорушень.

          А головне – діти, які спостерігають насильство у власному домі, переносять цей негативний     досвід у власне життя, відтворюючи саме насильницьку модель поведінки у своїх сім’ях і суспільстві загалом.

« повернутися