З початком повномасштабної війни Звенигородська громада стала тим місцем, де тисячі українців знайшли тимчасовий або постійний прихисток, втративши житло на окупованих та прифронтових територіях і рятуючись від загарбників.
З початком повномасштабної війни Звенигородська громада стала тим місцем, де тисячі українців знайшли тимчасовий або постійний прихисток, втративши житло на окупованих та прифронтових територіях і рятуючись від загарбників.
Їх щиросердо приймали в кожному без винятку з населених пунктів громади. А найбільше - і це сотні сімей, що шукали порятунку, - на тривалий час оселилися у селі Моринці, яке тепер відоме на всю Україну не лише як батьківщина Тараса Шевченка, а й благодатне місце, де з перших днів вторгнення надали допомогу великій кількості біженців з Харківщини, Київщини, Херсонщини та решти територій інтенсивних бойових дій. Їх приймали у себе не лише родини моринчан, а й шелтер (місце компактного проживання для внутрішньо переміщених осіб) оперативно організований під безпосереднім патронатом Звенигородської міської ради.
Влаштували його на базі гарно впорядкованого приміщення сільської амбулаторії, а точніше кімнат денного стаціонару - комфортних та теплих. Коштом міської ради та міжнародних донорських організацій спорядили кухонний блок, санітарно-побутову кімнату із забезпеченням гарячою та холодною водою. Звичайно ж забезпечили внутрішньо переміщених осіб меблями, білизною та всіма предметами першої необхідності.
Облаштоване місце компактного проживання для вільного розташування 25 осіб, з розрахунку по 3-4 особи в кімнаті. Та до цього часу більшість переселенців роз’їхалися із Моринців. Наразі їх залишається у селі трохи більше 40 осіб, 11 з яких мешкає саме у шелтері, який продовжує функціонувати.
Людям, особливо літнім, зручно у ньому. Адже амбулаторія продовжує діяти, отже медичні послуги й догляд постійно поруч. Та й самі Моринці - село з розвинутою інфраструктурою, а отже зручне для мешканців шелтеру.
Та він не єдиний у Звенигородській громаді. Вже більше року функціонує ще один аналогічний заклад, створений Звенигородською міською радою у селі Гусакове. Зараз у ньому мешкає 23 особи, хоча шелтер спроможний прийняти й забезпечити комфортні умови перебування для 50 людей.
Свого часу місце для нього обрали через зручність розташування, надавши для цієї справи двоповерхове приміщення сільської школи. Воно просторе, світле і тепле, а ще має автономні системи опалення й водопостачання. Поруч знаходяться дитячий майданчик, ставок та магазини. Великою перевагою є й те, що заклад розташований в безпосередній наближеності до траси Н-16 Черкаси-Умань з постійним автобусним сполученням, а отже мешканці шелтеру за потреби можуть легко дістатися як до районного, так і до обласного центрів.
Коштом міської ради та за безпосередньої участі міжнародних донорів й українських благодійних організацій приміщення переобладнали з навчального на зручне для проживання, забезпечивши гарячим водопостачанням, душовими кабінами, пральними машинами, кухонним обладнанням, належним чином умеблювавши.
Міська рада й надалі буде працювати над поліпшенням житлових умов для внутрішньо переміщених осіб, які мешкають в місцях компактного проживання сіл Моринці та Гусакове.
Наголосимо, що проживання в шелтерах Звенигородської міської ради є безкоштовним, тож наша громада готова надати прихисток усім, хто цього потребує. За довідками з цього приводу можна звертатися до відповідальних осіб за телефонами 096-34-85-664 (Моринці) та 067-93-56-104 (Гусакове).
