ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ
Щодо практичного застосування норм Закону України № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє інформує, що Законом України від 04.12.2020 № 1071 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481).
Зокрема встановлено, що:
- ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчена;
- під час карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, не призупиняється дія ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для закладів громадського харчування.
Відповідно до статті 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві зазначаються реєстратори розрахункових операцій, які знаходяться у місцях торгівлі алкоголем. При видачі ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем у додатку до неї зазначається адреса місця торгівлі і вказуються РРО, які знаходяться в цих місцях торгівлі. Річна плата за ліцензію справляється з кожного вказаного РРО.
Статтею 1. Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до Закону України від 23.12.1997 № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» заклад громадського харчування - це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск.
При державній реєстрації суб’єкт господарювання зазначає вид економічної діяльності, встановлений Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності». Цим класифікатором передбачена група діяльності - «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування». Тобто, відповідно до чинного законодавства заклади громадського харчування здійснюють діяльність, яка в Національному класифікаторі визначена як «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».
З огляду на наведене, положення Закону № 481 щодо продовження на час карантину дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями мають розповсюджуватися на:
- ліцензії, видані суб’єктам господарювання у яких основним видом діяльності е «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування»;
- ліцензії в частині зазначених в додатку до них РРО, які встановлені в місцях, де суб’єкт господарювання здійснює неосновний вид діяльності «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».
Щодо незаконної реалізації підакцизних товарів через мережу інтернет
Працівниками ГУ ДПС у Черкаській області спільно з працівниками ГУ ДФС у Черкаській області на виконання доручення начальника ГУ ДПС у Черкаській області щодо виявлення та усунення порушень у сфері незаконної інтернет торгівлі підакцизними товарами, в тому числі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах управлінням контролю за підакцизними товарами було здійснено контрольно – перевірочні заходи під час яких було встановлено, що одним із фізичних осіб – підприємців міста здійснюється торгівля підакцизною групою товарів, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах без відповідної дозвільної ліцензії через мережу інтернет та безпосередньо в приміщенні кальян-бару. Окрім цього, зазначена продукція реалізовувалася без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 із змінами та доповненнями та ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 із змінами та доповненнями.
За результатами вжитих заходів працівниками ГУ ДФС у Черкаській області вилучено підакцизної продукції на суму більше 15 тис. гривень. За порушення вимог чинного законодавства суб’єкту господарювання загрожує штрафна санкція у розмірі 54 тис. гривень.
Чи передбачено створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату касового чеку у тому числі у разі його втрати?
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО (далі – ПРРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу (ст. 2 Закону № 265).
Відповідно до пп. 1, 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначаються в рядку 24 чеку. Форма фіскального касового чеку № ФКЧ-1 наведена у додатку 1 до Положення № 13.
При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.
Так, відповідно до п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:
- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;
- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;
- створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;
друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.
Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, контрольна стрічка ПРРО – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).
Платниками податків Черкащини за січень 2021 року сплачено 909,7 тис гривень рентної плати
Як повідомивначальник Головного управління ДПС у Черкаській області Антон Царюк, платниками податків Черкащини протягом січня 2021 року до бюджетів всіх рівнів Черкаської області сплачено 909,7 тис грн рентної плати за користування природними ресурсами.
Зокрема, до державного бюджету за січень поточного року сплачено 528,7 тис грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 299,4 тис гривень (56,6 відсотка).
Також, до державного бюджету сплачено 3,4 тис грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 161,4 тис грн рентної плати за користування надрами та 64,5 тис грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
В свою чергу, до місцевих бюджетів впродовж січня 2021 року сплачено 381 тис грн рентної плати, у тому числі: 66,8 тис грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 245 тис грн рентної плати за спеціальне використання води; 69,2 тис грн рентної плати за користування надрами.
Про результати роботи управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Черкаській області у 2020 році
Протягом 2020 року працівниками управлінням контролю за підакцизними товарами було проведено 299 фактичних перевірок, за результатами вжитих контрольно-перевірочних заходів донараховано до бюджету фінансових санкцій у сумі більше 22 млн гривень.
З поміж усіх виявлених порушень слід виділити найбільш резонансні, такі як:
- 32 факти порушень вимог статті 15³ ЗУ №481 (продаж сигарет поштучно, продаж неповнолітнім та на розлив для споживання на місці) на суму більше 245 тис. гривень;
- 33 факти безліцензійної роздрібної торгівлі алкогольними напоями на
суму більше 686 тис. гривень;
- 3 факти провадження безліцензійної оптової торгівлі пальним на суму 1,5 млн гривень;
- 4 факти безліцензійного зберігання пального на суму більше 2 млн гривень;
22 факти провадження безліцензійної роздрібної торгівлі пальним на суму більше 6 млн гривень.
Я к визначається обсяг доходу ФОП платника ЄП другої – четвертої груп для визначення необхідності застосовування РРО та/або ПРРО з 01.01.2021 року?
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Поряд з цим п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
При цьому, 01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Абзацами першим та другим п. 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.
Платниками податків Черкащини за січень 2021 року сплачено 1,5 млн гривень екологічного податку
Протягом січня 2021 року до бюджетів всіх рівнів платники Черкаської області сплатили 1,5 млн грн екологічного податку.
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка до державного бюджету сплачено – 1 млн грн, до місцевих бюджетів – 0,5 млн гривень.
Із загальної суми надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб'єкти господарювання міста Умань та Уманського району – 0,4 млн грн, Чорнобаївського району - 0,3 млн гривень.
Усього на території регіону зареєстровано 1903 платники екологічного податку. Ці підприємства і установи на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або здійснюють розміщення відходів.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що у зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609» територіальні органи ДПС з 1 січня 2021 року визначено органами ліцензування з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.
У зв’язку із зазначеними змінами, інформуємо суб’єктів господарювання, які за основним місцем обліку знаходяться в Головному управління ДПС у Черкаській області та мають намір отримати, переоформити, внести черговий платіж за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі повинні звертатись до Головного управління ДПС у Черкаській області.
У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює оптову торгівлю пальним, за наявності місць оптової торгівлі та/або оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, через філію (яка не є юридичною особою), суб’єкту господарювання необхідно звернутись до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем провадження діяльності.
