Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Дата: 18.02.2021 09:10
Кількість переглядів: 266

Право платника на отримання податкової знижки

Протягом 2020 року,щоб скористатися правом на податкову знижку черкащани подали -4909 декларацій до Головного управління ДПС у Черкаській області. До повернення громадяни задекларували 13,1 млн грн раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що до основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки (передбачені у п.3 ст. 166 Податкового кодексу України), належать:

  • частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;

  • сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

  • сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;

  • сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;

  • сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

  • оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;

  • сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу;

  • сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним);

  • сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Нагадуємо, що декларацію з метою оформлення податкової знижки необхідно подати у податкові органи не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним. Якщо право на отримання знижки не використане протягом року, на наступний рік воно не переноситься.

Звертаємо увагу, що у Центрах обслуговування платників створено усі умови для того, щоб задекларувати доходи громадяни могли зручно, комфортно і швидко.

Зазначимо, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Що означає «первинна реєстрація РРО»

  Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
      Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:

перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).

Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.

Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

 

Головне управління ДПС у Черкаській області упереджує незаконну торгівлю алкогольними напоями

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області проведено заходи по відпрацюванню інтернет-торгівлі алкогольної продукції в м. Черкаси, в ході яких було здійснено замовлення алкогольної продукції (коньяк) в упаковці ПЕТ з доставкою до одного з відділень транспортного оператора поштового зв’язку.

В подальшому працівником було отримано замовлення та встановлено, що громадянин «К» здійснив відправлення ПЕТ пляшки (рідина темного кольору з характерним запахом спирту) через відділення транспортного оператора поштового зв’язку у м. Черкаси.

Вказану інформацію із зразком продукції в ПЕТ пляшці направлено до ГУ ДФС у Черкаській області для проведення експертизи на відповідність алкогольним напоям згідно вимог ДСТУ та прийняття відповідного процесуального рішення

Яким нормативно-правовим актом затверджено перелік платних послуг у сфері охорони здоров’я з метою застосування РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» із змінами та доповненнями визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер іторгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності у об’єктів господарювання, а Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями регулює питання сфери застосування РРО та/або ПРРО відповідно до певних видів економічної діяльності.

Для отримання відповідного переліку платних послуг у сфері охорони здоров’я з метою застосування РРО та/або ПРРО пропонуємо Вам звернутися до Міністерства охорони здоров’я України, як органу, який здійснює ліцензування господарської діяльності з медичної практики.

Чи виникає об’єкт оподаткування у ФО, якщо банк за договором з такою особою вилучає заставне нерухоме чи рухоме майно та бере його на свій баланс як ОЗ, у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору?

      ГоловнеуправлінняДПСуЧеркаськійобластіінформує, щовідповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (п. 1 ст. 574 ЦКУ).

Згідно з ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 590 ЦКУ).
      Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна (іпотеки) є Закон України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898).

Відповідно до ст. 33 Закону № 898 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому ст. 36 Закону № 898 встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, визначено Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1255).

Згідно з ст. 24 Закону № 1255 звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із Законом № 1255.

При цьому позасудовим способом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження є, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання в порядку, встановленому Законом № 1255 (ст. 26 Закону № 1255).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172-173 ПКУ.

Так, порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна.

Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна регламентується ст. 173 ПКУ, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Разом з тим п. 173.2 ст. 173 ПКУ передбачено як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 172.8 ст. 172 та п. 173.8 ст. 173 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомого та рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Крім того, абзацом другим п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Враховуючи викладене, передача іпотекодержателю (обтяжувачу) права власності на предмет іпотеки (обтяження) в рахунок виконання основного зобов’язання за договором вважається продажем нерухомого або рухомого майна.

При цьому, якщо заставне майно, яке відчужується у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), було придбано за рахунок коштів такого кредиту, то дохід, отриманий внаслідок такого відчуження, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, якщо при реалізації заставного майна не виконуються умови абзацу другого п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то дохід, отриманий від такого відчуження, оподатковується відповідно до норм ст.ст. 172 – 173 ПКУ.

Черкаськими податківцями надано роз’яснення

щодо використання РРО

Податківці Черкащини продовжують роз’яснювальну роботу середсуб’єктів господарювання щодо застосування  програмних РРО з 2021 року.

Під час зустрічей в торгівельних центрах Пасаж та Транзит, ПСК "Критий ринок"фахівцями надано роз’яснення щодо останніх  новацій та всіхнюансів щодо використання РРО. Приватних підприємців ознайомлено з  головними змінами, які внесені Законом України від 01 грудня 2020 року №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій часини суми застосованих штрафних санкцій».

Особливу увагу було зосереджено на питаннях: перенесення термінів обов’язкового застосування РРО; обов’язку застосування програмних РРО; переваг програмних РРО у порівнянні із традиційними касовими апаратами, так як ПРРО можна встановити на будь-який гаджет та зекономити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні, а також надано роз’яснення щодо скасування штрафних санкцій.

Головною метою проведення вищезазначеного заходу це захист легального бізнесу та виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та безконтрольного обігу товарів.

Довідка про відсутність заборгованості: як скласти заяву для її отримання

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що правильне оформлення довідки про відсутність заборгованості міститься у Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджено наказом Мінфінувід 03.09.2018 року № 733. 

Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява), форму якої затверджено дод. 2 до Порядку.

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменуванняс уб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (абз. 6 п. 3 Порядку).

Для заповнення таких обов'язкових реквізитів у п. 3 та 4 форми Заяви передбачено відповідні поля.

Зокрема у пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.

Тож для правильного заповнення Заяви потрібно зазначати усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

- вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету МіністрівУкраїни або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);

- порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»);

- дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015);

- індивідуальну назву, що зазначається у лапках («...»).

Наприклад, заповнений на цій підставі п. 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у п. 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», оскільки зазначений акт не є підставою для надання Довідки, а визначає механізм її надання контролюючим органом платнику.

У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) буде подано Довідку.

Виходячи з вимогстатті 90 Цивільного кодексу юридична особа має своє найменування (повне або скорочене), яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Тож на основі даної інформації заповнюється п. 4 Заяви, де зазначається повний або скорочений варіант найменування суб'єкта до якого плану є те подавати Довідку.

Не припустимим є зазначення платниками у п. 4 Заяви, замість найменування суб'єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «не визначено», «тендерному комітету» або власної назвиплатника, який звертається із Заявою, зазначеної у п. 2 цієї ж Заяви.

Довідка надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, її опрацювання контролюючим органом та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Невідповідність поданої Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення є причиною неприйняття такої Заяви.

Слід зазначити, що протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви, податковий орган готує Довідку або відмову у її наданні. Довідку у паперовій формі платник  отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Електронну форму Довідки платник отримує через особистий  електронний кабінет. Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Вилучення готівки з каси в погашення податкового боргу

ГУ ДПС у Черкаській області повідомляє, що контролюючий орган має право здійснювати стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 95 ПКУ  контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному КМУ (п. 95.4 ПКУ).

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1244.

Так, управлінням по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Черкаській області за минулий рік вилучено готівки на 1,2 млн гривень.

Визначено основні напрямки співпраці податкової

з територіальними громадами Черкащини

В рамках взаємодії Головне управління ДПС у Черкаській області з територіальними громадами 11.02.2021 прийняли участь в ZOOM конференції для територіальних громад на тему: "Заробітна плата, охорона праці та співпраця з Державною податковою службою для територіальних громад". Даний вебінар відбувся за підтримки територіального відділення Всеукраїнсткої громадської організації "Асоціація платників податків України" в Черкаській області, ТОВ "Академія Консалтингу та Аудиту" та Головного управління ДПС в Черкаській області.

Доповідачами були висвітлені найбільш актуальні питання для представників територіальних громад області та України в цілому. Зокрема, доповідачами від Головного управління ДПС у Черкаській області заступником начальника Юрієм Кучеренко і начальником управління податкового адміністрування фізичних осіб Володимиром Жаврідом були озвучені основні напрямки співпраці Головного управління ДПС у Черкаській області з територіальними громадами та подальші перспективи ефективної взаємодії.

Даний вебінар відвідали понад 50 представників з 5 областей України.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь