Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ ІНФОРМУЄ

Дата: 25.03.2021 16:25
Кількість переглядів: 217

Уряд збільшив щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві на 11%

Щомісячні страхові виплати для потерпілих на виробництві та їх родин, які фінансуються Фондом соціального страхування України, зростуть на 11%.

Проведення перерахунку зазначених страхових виплат Кабінет Міністрів України затвердив на своєму засіданні сьогодні, 24.03.2021. Прийнятий проект постанови Мінсоцполітики розробило на виконання Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Розмір щомісячних страхових виплат буде перерахований на коефіцієнт 1,11 з 01 березня 2021 року для 200 тисяч осіб. 

Підвищені виплати за березень потерпілі внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також члени їх родин отримають у квітні. Нагадаємо, фінансування таких виплат здійснюються Фондом у наступному місяці за попередній.

Раніше кошти для проведення зазначеного перерахунку було закладено в проект бюджету Фонду, схвалений правлінням ФССУ.

Найбільше нещасних випадків за підсумками 2020 року сталось із медичними сестрами (братами)

Упродовж 2020 року на підприємствах України зафіксовано 6 646 нещасних випадків, на які складено акти за формою Н-1/П (пов’язані з виробництвом), з яких 3 054 – випадки гострого професійного захворювання працівників закладів охорони здоров’я на COVID-19. Зокрема, 841 випадок стався із медичними сестрами (братами), 316 випадків – із молодшими медсестрами (братами) з догляду за хворими, 257 випадків – з молодшими медичними сестрами (братами).

Також серед професій, робітники яких найчастіше травмувались/інфікувались на роботі у минулому році, водії автотранспортних засобів (200 випадків), лікарі загальної практики – сімейні лікарі (200), медична сестра (брат) стаціонару (176).

Зазначений розподіл спостерігається вперше та пов’язаний із пандемією коронавірусу. Нагадаємо, випадки захворювання працівників закладів охорони здоров’я на COVID-19 внаслідок виконання посадових обов'язків є гострими професійними захворюваннями та вважаються нещасними випадками на виробництві.

Серед усіх потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві (у тому числі гострої профхвороби на COVID-19, отруєння) 53,7% – жінки.

Найвищий рівень виробничого травматизму спостерігався у 2020 році серед працівників віком від 50 до 59 років (1809 осіб, що складає 27,2% від загальної кількості травмованих по Україні за минулий рік).

Нагадаємо, у разі настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання Фонд здійснює для потерпілих такі виплати:

1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу;

5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

6) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням.

Крім того, у разі настання страхового випадку за кошти Фонду здійснюється надання медичних і соціальних послуг. Зокрема, фінансується лікування всіх прямих наслідків страхового випадку до відновлення здоров’я або упродовж усього життя потерпілого у разі визначеної в цьому потреби, проходження курсу оперативної реабілітації на базі санаторно-курортних закладів, проведення досліджень, здійснення оперативних втручань, ендопротезування, протезування, забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення тощо.

Самоізоляцію за кошти Фонду пройшли понад 100 тисяч працівників

З початку пандемії 100 тисяч 603 застраховані особи знаходились на оплачуваній за кошти Фонду соціального страхування України самоізоляції під медичним наглядом. Станом на сьогодні Фонд прийняв на оплату відповідні листки непрацездатності для компенсації втраченого за час ізоляції заробітку на загальну суму 114,2 мільйона гривень.

Зокрема, на самоізоляції знаходились 13 387 медичних працівників, сума компенсацій за кошти Фонду склала для них 23,2 мільйона гривень.

Така допомога фінансується ФССУ на підставі лікарняного листка, виданого із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11». Направлення на самоізоляцію під меднаглядом здійснює лікар у разі контакту застрахованої особи з хворим на COVID-19 – Фонд компенсує втрачений за цей час заробіток з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції.

Для отримання від Фонду допомоги, отриманий листок непрацездатності необхідно передати своєму роботодавцю, який оформлює заяву-розрахунок та передає її до Фонду на фінансування. ФССУ забезпечив можливість зробити це дистанційно.

Сума компенсації втраченого за період самоізоляції заробітку від Фонду складе 50% середнього доходу незалежного від тривалості страхового стажу, а для медичних працівників – 100% середнього доходу. ФССУ здійснює фінансування, починаючи з шостого дня ізоляції, перші п’ять днів оплачуються роботодавцем.

Нагадаємо, у разі потреби в оплачуваній за кошти Фонду соціального страхування України самоізоляції під меднаглядом, відповідні лікарняні листки видаються за спрощеною процедурою та не потребують погодження із заввідділення або ЛКК для їх продовження на термін понад 10 днів. Такі зміни внесено наказом МОЗ України від 11.11.2020 № 2593 «Про затвердження Змін до Порядку надання первинної медичної допомоги та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян». Документ набув чинності 22.12.2020.

Фонд профінансував щомісячні страхові виплати за лютий у повному обсязі

Учора, 16.03.2021, Фонд соціального страхування України завершив фінансування щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та членам їх родин за лютий, кошти перераховано вчасно та в повному обсязі для 200 тисяч осіб. Виплати таких допомог здійснюються Фондом у наступному місяці за попередній.

Загалом за оперативними даними для потерпілих внаслідок профзахворювань або нещасних випадків на виробництві, зокрема у разі гострих профхвороб на COVID-19, було нараховано за лютий 799 млн гривень.

У тому числі щомісячні виплати було нараховано для 20 працівників закладів охорони здоров’я, які мають стійку втрату працездатності внаслідок гострого професійного захворювання на COVID-19, а також для 48 членів родин медиків, які померли внаслідок профзахворювання на коронавірусну хворобу.

Так, ФССУ направив 442 тисячі гривень на фінансування щомісячних страхових виплат за лютий для зазначених осіб. З них на щомісячні виплати для медичних працівників – майже 110 тис. гривень, для осіб, які перебували на утриманні померлих медичних працівників, – близько 332 тис. гривень.

Щомісячна виплата для одного медика від Фонду складає від 710,79 грн до 22 700 грн. Розмір такої виплати залежить від ступеня втрати працездатності і середнього доходу, який потерпілий мав на момент настання страхового випадку.

Нагадаємо, окрім щомісячних страхових виплат, Фонд профінансував для зазначених осіб одноразові допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням і компенсував медичним працівникам втрачений за час лікування гострої професійної хвороби заробіток. Для медичних працівників, яким було встановлено інвалідність, або для їх родин у разі смерті медика, Фондом також було профінансовано одноразові страхові виплати за кошти державного бюджету відповідно до ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Дотримання вимог охорони праці при проведені  весняно-польових робіт

З початком проведення весняно-польових робіт значно зростають обсяги та інтенсивність виконання відповідних технологічних операцій, пов’язаних із посівною компанією. Зокрема, зростає кількість осіб, що беруть участь у виробництві, у тому числі за рахунок тимчасово залучених, збільшується кількість задіяної техніки, тривалість сільськогосподарських робіт протягом доби тощо. Цей травмонебезпечний період в сільськогосподарському виробництві зумовлений максимальним напруженням, перенасиченістю праці, що призводить до помилкових дій, нехтування безпекою та відсутністю належного контролю за безпечним виконанням робіт з боку інженерно-технічного персоналу.

Основними шкідливими та небезпечними факторами при проведені весняно-польових робіт є:
 — технічна несправність тракторів і сільськогосподарських машин;
 — виконання робіт в охоронних зонах ліній електропередач;
 — виконання робіт на відкритому повітрі, при підвищеній або низькій температурі повітря;
 — підвищений рівень шуму та вібрацій;
 — підвищена забрудненість повітря пилом;
 — наявність отрутохімікатів;
 — ризик контакту з отруйними рослинами, небезпечними комахами та тваринами;
 — схили полів, наявність перешкод у вигляді ям, ярів;
 — рухомі агрегати;
 — пожежна небезпека;
 — нервово-психічні перевантаження.

Керівникам і спеціалістам підприємств напередодні весняно-польових робіт слід посилити профілактичну роботу у запобіганні виробничого травматизму, організувати роботу згідно з Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.02-18).

З метою забезпечення безпеки праці, профілактики травматизму при підготовці і в період проведення весняно-польових робіт, рекомендуємо сільськогосподарським товаровиробникам:

1) розробити організаційно-технічні заходи щодо забезпечення безпеки праці на період підготовки і проведення весняно-польових робіт;

2) забезпечити безумовне дотримання вимог Правил з охорони праці;

3) перед початком весняно-польових робіт проводити з працівниками цільовий інструктаж з охорони праці за професіями і всіма видами виконуваних ними робіт. Не допускати до роботи працівників, що не пройшли медогляд, навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

4) провести комісійне приймання підготовленої для проведення весняно-польових робіт техніки, у тому числі на її відповідність вимогам безпеки праці. Не допускати до експлуатації трактори, сільськогосподарські машини й агрегати, що не відповідають вимогам безпеки, не пройшли відповідні технічні огляди;

5) сівалки та садильні машини повинні бути обладнані підніжками, перилами із сторони спини сівача, захисними огорожами на зубчатих та ланцюгових передачах, пристосуваннями для очистки робочих органів і вирівнювання насіння та міндобрив в насіннєвому та туковисіваючому ящиках;

6) посівні агрегати необхідно обладнати двосторонньою сигналізацією, не допускати одночасного обслуговування одним працівником двох або більше сівалок під час руху агрегату;

7) працюючих у польових умовах механізаторів необхідно забезпечити аптечками, питною водою, гарячим харчуванням;

8) заміну, очищення та регулювання робочих органів навісних машин та знарядь, які знаходяться в піднятому стані, слід проводити після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.

9) скласти маршрути пересування техніки з однієї ділянки виробництва на іншу. Виключити випадки використання тракторів і автомобілів не за призначенням, встановити контроль за їх пересуванням до місць виконання робіт;

10) проводити передрейсові медичні огляди водіїв і механізаторів. Організувати зберігання транспортних засобів в спеціально відведених місцях;

11) обладнати спеціальні місця для короткочасного відпочинку та прийому їжі тих, які працюють в полі;

12)перевезення працівників до місця роботи і назад проводити тільки на спеціально обладнаних автомобілях;

13) завантаження агрегатів мінеральними добривами робити при вимкненому двигуні;

14) забезпечити завантаження мінеральних добрив у машини й агрегати механізованим способом при масі однієї упаковки добрив більше 10 кг;

15) приготування, розведення і змішування рідких мінеральних добрив проводити з використанням спеціальної апаратури і засобів індивідуального захисту;

16) усі місця роботи з пестицидами і мінеральними добривами забезпечити медичними аптечками;

17) вжити заходів щодо забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту, справним інструментом і інвентарем. Усувати від роботи працівників, що не використовують виданих засобів індивідуального захисту при виконанні робіт з підвищеною небезпекою;

18) виключити випадки допуску до виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами осіб молодших 18 років, а також працівників, що мають медичні протипоказання, вагітних і годуючих грудьми жінок;

19) виключити випадки застосування праці жінок при транспортуванні, навантаженні і розвантаженні пестицидів;

20) забезпечити контроль за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці, безпечних прийомів і методів робіт, трудової і виробничої дисципліни;

21) припиняти роботи у випадках виникнення загрози життю і здоров'ю працівників. Не допускати до роботи (усувати від роботи) працівників, що з'явилися на роботі в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.

Більшість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань трапляються через особисту необережність і невиконання працівниками елементарних норм охорони праці. Тому закликаємо як працівників, так і роботодавців не допустити на робочих місцях нехтування нормами охорони праці при виконанні весняно-польових робіт.

У 2020 році кількість профзахворювань зменшилась на 7,9%

У минулому році Фондом соціального страхування України зареєстровано 2 220 професійних захворювань, на які складено акти за формою П-4. Кількість встановлених профзахворювань серед українських працівників зменшилась на 7,9% порівняно з 2019 роком.

Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Дніпропетровській області (41,7%), Донецькій області (20,9%) та Львівській області (16,2%). Кількість потерпілих осіб, які отримали профзахворювання у цих областях, складає 78,8% від загальної кількості потерпілих по Україні.

У структурі професійних захворювань найбільше діагнозів, пов’язаних із хворобами органів дихання – 39,6% від загальної кількості діагнозів. Захворювання опорно-рухового апарату складають 27,5%, хвороби слуху – 24,8%, вібраційна хвороба – 5%.

Основними причинами набуття професійних захворювань є недосконалість технологічного процесу (33,1% від встановлених профзахворювань), невикористання засобів індивідуального захисту (10,8%) та недосконалість механізмів та робочого інструменту (10%). 

У разі діагностування професійного захворювання та відповідного висновку МСЕК Фонд фінансує застрахованим особам щомісячні страхові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності; допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності або смерті потерпілого та ін.

Також потерпілі на виробництві мають право на: лікування за рахунок коштів Фонду в закладі охорони здоров’я, враховуючи оперативні втручання; забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення упродовж усього періоду до відновлення працездатності; подальшу медичну реабілітацію; санаторно-курортне лікування тощо.

Звертаємо увагу, що випадки захворювання працівників закладів охорони здоров’я на COVID-19 внаслідок виконання посадових обов'язків не входять до зведених даних по професійним захворюванням, оскільки є гострими професійними захворюваннями, тобто вважаються нещасними випадками на виробництві та включаються до відповідної аналітичної інформації.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь