Звенигородська міська рада
Черкаська область, Звенигородський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Дата: 15.04.2021 15:10
Кількість переглядів: 457

Чи мають право ФОП, які звільняються від сплати ЄВ,

укласти договір про добровільну сплату ЄВ?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 Так, згідно з п.п. 4 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція 449), зокрема, фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе ЄВ за умови дотримання ними вимог, визначених частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464.

Такі платники мають право на добровільне нарахування та сплату ЄВ у порядку, встановленому для фізичних осіб – підприємців підпунктами 1 та 2 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, а також подання звітності відповідно до п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, у фізичних осіб – підприємців, які є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або особами з інвалідністю, відсутня необхідність укладати договори про добровільну сплату ЄВ у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Уточнення показників в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі коли об’єкт будівлі було зруйновано

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Звертаємо увагу, база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Так, згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».

Тобто, платник податку - юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення - «Уточнююча».

Уникнення подвійного нарахування ЄВ особою, яка займається незалежною професійною діяльністю

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організації, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, сплачують ЄВ з сум доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 178.5 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік платником ЄВ безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Враховуючи зазначене, з метою уникнення подвійного нарахування ЄВ особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі надання послуг відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію повідомлення про взяття її на облік в контролюючих органах як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за формою № 2-ЄСВ.

Одноразова сплата єдиного внеску

з метою отримання страхового стажу

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі - Договір про добровільну участь) врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ.

Відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) може бути передбачена одноразова сплата особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

Таким чином, фізична особа, яка відповідає вимогам частини першої ст. 10 Закону № 2464, може прийняти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом одноразової сплати єдиного внеску за періоди з 01 січня 2004 року. Сплата ЄВ за попередні періоди до 01 січня 2004 року, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, положеннями Закону № 2464 не передбачено.

При цьому, поняття «страховий стаж» запроваджено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, згідно з яким встановлено, що страховий стаж визначається для періоду роботи чи іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, починаючи з 01 січня 2004 року.

Продаж вживаних речей за посередництвом ЮО – комісіонера

(ФОП – комісіонера) та відображення в додатку 4ДФ до Розрахунку

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує , що відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно до п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Довідником ознак доходів фізичних осіб визначено, що інші доходи відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу вживаних речей за посередництвом юридичної особи – комісіонера (фізичної особи – підприємця – комісіонера), включається комісіонером до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах з відповідним відображенням в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Подання звітності з ПДВ за новою формою починаючи з 01.03.2021 року

 

Головне управління ДПСу Черкаській області нагадує, щовідповідно доп. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Звертаємо увагу, що 12.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Наказ № 131 застосовується до податкових періодів, починаючи з 01 числа місяця, в якому його опубліковано.Наказ № 131 опубліковано в офіційному виданні Офіційний вісник України 12.03.2021 № 19.

Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 131, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 131, подається починаючи з 01.04.2021.

Застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє, що у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовуються в загальновстановленому порядку.

Зокрема, абзацом першим пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2 – 9 цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому, ПКУ регулює відносини, що виникають у сфери справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 ПКУ).

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Частиною третьою статті 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірок стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

Також, відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

При цьому норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, на штрафні санкції та пеню, нараховані відповідно до Закону № 2473, не поширюються положення пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Оподаткування ПДФО доходу, отриманого від обміну об’єктів нерухомості між фізичними особами– резидентами

Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє,що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначений ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна.

Пунктом 172.8 ст. 172 ПКУ передбачено, що для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

У разі обміну об’єкта нерухомості на інший (інші) об’єкти нерухомості дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження об’єкта нерухомості, визначеного:

а) абзацом першим п. 172.1 ст. 172 ПКУ, – не оподатковується;
      б) пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ, – оподатковується за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Отже, отриманий від обміну об’єктів нерухомості між фізичними особами – резидентами дохід (у вигляді вартості об’єкту нерухомості та грошової компенсації) у разі не дотримання вимог п. 172.1 ст. 172 ПКУ оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

До уваги податкових агентів: про зміни в інституті відповідальності за порушення правил нарахування (утримання) та сплати податку на доходи фізичних осіб, які набрали чинності з 01.01.2021.

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно норм Податкового кодексу України податкові агенти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Так, якщо в ході документальної перевірки виявлено, що податковий агент під час виплати доходу не нараховує або нараховує не в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб, контролюючим органом визначається сума податкового зобов’язання та приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, а саме накладається штраф в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

 Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Умисні діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Вчинення таких дій протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Разом з тим, на суми заниження податкового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Платниками податків Черкащини за березень 2021 року

сплачено 333,4 млн  гривень податку на додану вартість

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, протягом березня 2021 року до державного бюджету  платниками Черкаської області сплачено 333,4 млн грн податку на додану вартість, що на 98 млн грн або на 41,6 відсотків більше проти березня 2020 року.

Із загальної суми надходжень найбільші перерахування до бюджетів здійснили суб'єкти господарювання міста Черкаси – 99,7 млн грн та Золотоніського  району – 71,7 млн гривень.

В цьому році спостерігається позитивна тенденція збільшення сплати податку на додану вартість, попри те, що зберігається запроваджений карантинний режим.

З початку 2021 року місцеві бюджети Черкаської областівід ліцензування отримали 7,7 млн гривень

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській  області Антона Царюка, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за I квартал 2021 року отримали 6,8 млн  гривень. Від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 0,9 млн  гривень.

У січні-березні 2021 року видано ліцензій:

- на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту);

- на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік;

- на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);

- на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом);

- на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;

- на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);

- на право роздрібної торгівлі пальним;

- на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

 

При сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати

Головне управління ДПС в Черкаській області звертає увагу платників податків на неухильному дотриманні вимог при заповненні банківських документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску в частині стягнення податкового боргу з обов’язковим зазначенням кодів сплати.

Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:

140 - Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 - Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 - Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 - Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 - Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

148 - Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Крім того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666 (із змінами та доповненнями). Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;

4 – інформація про призначення платежу.

За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

Зміни в декларуванні акцизного податку

 

Головне управління ДПС у Черкаські області інформує, що підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є, зокрема, особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Так, відповідно до п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація, зокрема декларація акцизного податку (далі – Декларація), подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), особи, визначені ст. 212 Кодексу як платники акцизного податку, складають та подають Декларацію.

Згідно з п. 10 розділу V Порядку додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ «Д» (код операції Д 1.1) та додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.

До завершення періоду окремого виконання бюджетів ТГ, що об’єдналися, функції місцевих фінансових органів ТГ, що об’єдналися, здійснюють:

відповідні місцеві фінансові органи, створені до об’єднання ТГ;

сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною ТГ, якщо у відповідних ТГ місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом.

Перелік рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів розміщено на офіційному вебпорталі ДПС в розділі «Бюджетні рахунки».

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу за основним місцем обліку платника, подає Декларацію та заповнює один додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ за основним місцем обліку, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому в додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу не за основним місцем обліку платника, подає одну Декларацію та один додаток 6 (із зазначенням самостійно обраного коду КОАТУУ, за яким наявні пункти продажу підакцизних товарів, який був до об’єднання в ТГ). При цьому в додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських ТГ належить, зокрема, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому абзацом першим частини дев’ятої ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII  «Про добровільне об’єднання територіальних громад», зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 157), встановлено, що бюджети ТГ виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених частиною дев’ятою ст. 8 Закону № 157.

Щодо декларування податкових зобов’язань по акцизному податку з реалізації пального та спирту етилового звертаємо увагу, що відповідно до змін, внесених до Порядку наказом Міністерства фінансів України від 08.12.2020    № 747, для платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу), змінено порядок відображення у додатку 11 (суми акцизного податку з реалізації пального) та у додатку 12 (суми акцизного податку з реалізації спирту етилового) до Декларації обсягів реалізованого/отриманого пального за показниками акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних.

Так, зокрема:

у графах 4 та 5 зазначаються обсяги отриманого/реалізованого пального/спирту етилового суб’єктом господарювання у звітному періоді, зазначені у других/перших примірниках, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних:

акцизних накладних, складених у звітному періоді;

розрахунків коригування до акцизних накладних, якими коригуються показники акцизної накладної, складеної у звітному періоді.

Згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу у додатку 10 до Декларації платник податку може надати розшифровку до додатка 11 та/або додатка 12 щодо обсягів отриманої/реалізованої підакцизної продукції, на яку складені акцизні накладні у попередніх звітних періодах, за акцизними складами/акцизними складами пересувними із зазначенням їхнього унікального номера в розрізі товарів (продукції) за кодами згідно з УКТ ЗЕД.

Нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. 

Умови при яких застосування реєстратора розрахункових операцій, або програмного РРО, або розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій є обов’язковим

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку здійснює роздрібну торгівлю пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин, то застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або програмного РРО (далі - ПРРО), або розрахункової книжки (далі - РК) та книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) для такого платника є обов’язковим (при цьому зазначені операції проводяться за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями).

Зазначимо, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої - четвертої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення та/або роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати РРО або ПРРО, або РК та КОРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків - суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

Започаткували власну справу в I кварталі 2021року 2000 суб’єктів господарювання Черкащини

 

         За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, в січні-березні  поточного року кількість новостворених суб’єктів господарювання регіону, взятих на податковий облік в Головному управління ДПС в Черкаської області, склала 2000 платників податків, з них 316 юридичних осіб та 1684 фізичних осіб-підприємців.        Так, в січні - березні 2021 року по 1438суб’єктах господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань надійшли відомості про державну реєстрацію припинення юридичних осіб та/або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, з них по 147 юридичних особах та по 1291 фізичній особі - підприємцю.     Крім того, Антон Царюк зазначив, що в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків  в I кварталі 2021 року зареєстровано 4935 фізичних осіб, в тому числі реєстровано 181 іноземного громадянина, а також внесені зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 10701 фізичній особі Черкаської області.

Виявлено та припинено нелегальну торгівлю тютюновими виробами

 

В результаті проведених заходів спрямованих на протидію ринку нелегальної торгівлі тютюновими виробами, працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області спільно із співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Черкаській області, виявлено та припинено діяльність роздрібної торгівлі фальсифікованими сигаретами на території  міста Черкаси.

Так, перевіркою встановлено факт реалізації фальсифікованих тютюнових виробів, в результаті вилучено понад 420 пачок сигарет без марок акцизного податку.

Крім того, за порушення порядку провадження господарської діяльності організаторам нелегального продажу фальсифікованих тютюнових виробів загрожує адміністративна відповідальність передбачена ст. 177-2 КУпАП.

Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків (заява за ф. № 5ДР)

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та пунктом 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пп. 2, 3 розд. IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (пп. 3 п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Система оподаткування на якій знаходиться платник податків з моменту взяття на облік в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1.3 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб – нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.

Взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами Центрального контролюючого органу (п. 3.1 розд. ІІІ Порядку № 1588).

З моменту взяття на облік згідно з Порядком № 1588 платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства (п. 3.10 розд. ІІІ Порядку № 1588).


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь