ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ

Дата: 18.05.2021 10:43

Кількість переглядів: 1641

Надаєте фізособам благодійну допомогу:

яка сума не оподатковується ПДФО?

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 грн, у 2021 році – 3180 гривень).

Положення пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені пп. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Відповідальність суб’єкта господарювання,  у разі невидачі розрахункового документа у паперовій формі на вимогу споживача

при застосуванні ПРРО

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, якщо суб’єкт господарювання, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу в зручний для нього спосіб) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції в таких розмірах:

за порушення, вчинене вперше, – 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), товарів (робіт, послуг);

за кожне наступне вчинене порушення – 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг).

В січні - квітні 2021року започаткували власну справу

2759 суб’єктів господарювання Черкащини

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, в січні-квітні поточного року кількість новостворених суб’єктів господарювання регіону, взятих на податковий облік в Головному управлінні ДПС в Черкаської області, склала 2759 платників податків, з них 427 юридичних осіб та 2332 фізичних осіб-підприємців.

        Так, в січні - квітні 2021 року по 1901 суб’єкту господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань надійшли відомості про державну реєстрацію припинення юридичних осіб та/або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, з них по 238 юридичних особах та по 1663 фізичних особах - підприємцях.

        Крім того, Антон Царюк зазначив, що в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків в січні - квітні  2021 року зареєстровано 7853 фізичні особи, в тому числі зареєстровано 241 іноземний громадянин, а також внесено зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 15599 фізичних особах Черкаської області.

Порядок заповнення реквізитів: «Код операції» та «Код КОАТУУ» заголовної частини додатка 6 до декларації акцизного податку та розділу Д декларації акцизного податку

Форму, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями.

Пунктом 2 розд. І Порядку встановлено, що платник, який відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до декларації акцизного податку (далі – Декларація).

Додаток 6 заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

При заповненні заголовної частини Додатка 6 у значенні розділ зазначається літера – «Д» (податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та відповідно вказується код операції «Д1.1» («Д.1. n», де коефіцієнт n - дорівнює кількості додатків, поданих до Декларації).

З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ «Д» (код операції Д 1.1) та Додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.

Розділ Д Декларації заповнюється на підставі Додатка 6 відповідно до вимог п. 7 розд. IV Порядку, при цьому :

1. у рядках Д1.1 – Д1.n у першій графі зазначаються коди розділу та операцій з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, оподаткування яких передбачено розд. VI ПКУ.

Коефіцієнт n – кількість рядків розділу Д, що має дорівнювати кількості додатків, поданих до Декларації. Наприклад, якщо додатків 5, n = 5, тобто останній рядок буде Д1.5;

2) у рядках Д1.1 – Д1.n у другій графі зазначається код КОАТУУ відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами;

3) у рядках Д1.1 – Д1.n у третій графі зазначається код показника додатка, що використовується для обчислення суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

4) у рядках Д1.1 – Д1.n у четвертій графі зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ, обчислені за формою згідно з Додатком 6 до Декларації (рядок «Усього» Додатка 6).

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу територіальної громади (далі – ТГ), яка належить до контролюючого органу за основним місцем обліку платника, подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ за основним місцем обліку, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому в додатку 10 «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ» (далі – Додаток 10) до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу не за основним місцем обліку платника, подає одну Декларацію та один Додаток 6 (із зазначенням самостійно обраного коду КОАТУУ, за яким наявні пункти продажу підакцизних товарів, який був до об’єднання в ТГ). При цьому в Додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.

З початку 2021 року місцеві бюджети Черкаської області

від ліцензування отримали 9,5 млн гривень

      За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за січень-квітень 2021 року отримали 8,4 млн гривень. Також від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 1,1 млн гривень.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області у січні-квітні 2021 року видано ліцензій:

• 2 081 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та    тютюновими виробами (1117 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 964 – на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами);

• 2 - на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);

• 1 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік;

• 3 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);

• 23 - на право роздрібної торгівлі пальним;

• 96 - на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);

• 2 - на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Нарахування штрафних санкцій та пені на суму заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток

Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абзац другий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Згідно з абзацами четвертим – сьомим п. 50.1 ст. 50 ПКУ платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає звітну нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Підпунктом 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ встановлено, що нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни до ПКУ, згідно з якими підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено, зокрема, п. 52 прим. 1.

Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», зокрема, внесені зміни до редакції п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

• відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

• порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового,

• алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

• цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

• здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

• порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Враховуючи зазначене, у разі виправлення помилок, що самостійно виявлені платником податку у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), платник податку має право виправити такі помилки відповідно до ст. 50 ПКУ як у складі звітної (звітної нової) Декларації з поданням додатка ВП, так і шляхом подання уточнюючої Декларації.

Платник податку на прибуток, у якого податковий (звітний) період припадає на період дії карантину, має право у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 ПКУ, з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), самостійно виправити помилки, що містяться у поданих ним Деклараціях за звітні (податкові) періоди, які припадають на період дії карантину, без нарахування штрафних санкцій на суму заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

При цьому на підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник може подати доповнення до такої Декларації, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною її частиною. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

У разі самостійного виправлення помилок, допущених у Деклараціях за звітні (податкові) періоди минулих років (у т. ч. за 2019 рік), протягом проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину), платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Пеня нараховується відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ за винятком періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Особливості подання та заповнення Повідомлення за формою №20-ОПП

Головне управління ДПС в Черкаській області нагадує, що згідно п.63.3 Податкового кодексу України та п. 8.1. розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за№ 1562/20300 (далі - Порядок № 1588) платники податків зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за формою № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Звертаємо Вашу увагу, що порядок заповнення Повідомлення за формою № 20-ОПП наведено в Пам’ятці до додатку № 10 Порядку № 1588 за посиланням електронні форми документів (http://tax.gov.ua/ elekronni_formi_dokumentiv/).

Більшість помилок, які виникають при поданні Повідомлення за формою №20-ОПП стосуються заповнення граф: 5 - «Ідентифікатор об'єкта оподаткування» та 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування». Так, графа 6 заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному вебпорталі Державної служби статистики України.

Також інформуємо платників податків, що в приватній частині Електронного кабінету платника надано можливість заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП (ідентифікатор форми J/F1312002) та подачі його в електронному вигляді після накладення електронно цифрового підпису. Дана процедура скорочує термін взяття об’єкта на податковий облік та/або внесення змін об’єкти оподаткування.

Так, при подачі Повідомлення за ф. № 20-ОПП через електронний кабінет протягом першої години ви отримуєте першу квитанцію щодо отримання даного повідомлення, протягом наступної години (але не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за формою N 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі) ви отримуєте другу квитанцію щодо обробки відомостей в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб ДПС, в якій зазначено, що об’єкт взято на податковий облік, або зазначено код помилки з її описом. 

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.

Звертаємо увагу платників податків!

За неподання Повідомлення за формою № 20-ОПП накладається штраф на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, – 1020 грн.

За повторне порушення протягом року накладається штраф на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, – 2040 грн (п. 117.1 ПКУ).

Роз’яснення щодо подачі Повідомлення за ф.№20-ОПП надано на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 116.11).

Чи має право скористатися податковою знижкою за іпотечним кредитуванням один із членів подружжя за вибором, коли об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності?

  Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з   п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).

Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.

Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Оподаткування ПДВ послуг з технічної підтримки 

програмного забезпечення

Головне управління ДПС у Черкаській області, в продовження теми «Програмна продукція та ПДВ», пропонує розглянути   деякі питання щодо практичного застосування норм Податкового кодексу, якими передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з програмною продукцією.

Послуги з технічної підтримки

Деякі види діяльності потребують забезпечення безперебійного зв’язку абонентів, наприклад, у сфері мобільного зв’язку. З цією метою оператори укладають договори про надання послуг з технічної підтримки програмного забезпечення як з виробниками такого забезпечення, так і з іншими постачальниками. В рамках таких договорів здійснюються цілодобове підтримання роботоздатності програмного забезпечення шляхом виправлення у ньому помилок та його оновлення через віддалений доступ, надання телефонних консультацій щодо належної експлуатації такого програмного забезпечення тощо. У такому разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, не відбувається жодних змін у такій продукції (у тому числі встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Якщо ж результатом постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, є будь-які зміни у такій продукції (у тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу або п. 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (залежно від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

Також звільняються від оподаткування ПДВ послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм), які є складовою частиною постачання такої продукції і входять до складу її вартості.

У разі якщо послуги із технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) не входять до складу вартості такої продукції і надаються постачальниками за окремими від постачання програмного забезпечення договорами, такі послуги оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Увага, шановні платники податків, будьте пильними,

щоб не потрапити на гачок телефонного шахрайства!

Головне управління ДПС у Черкаській області застерігає, що останнім часом значно збільшилась активність «телефонних шахраїв».

Так, протягом останніх декількох днів спостерігається збільшення кількості телефонних дзвінків та повідомлень у месенджерах з наступних номерів: (066) 801-27-59 та (050) 248-62-50, що здійснюються невідомими особами, які представляться керівництвом Головного управління ДПС у Черкаській області, або особами, що діють від імені чи за дорученням керівництва, та  намагаються заволодіти грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо), пропонуючи перераховувати їх на карткові рахунки банківських установ.

Звертаємо увагу, що такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів. Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

У разі отримання інформації про такі пропозиції або про вчинення протиправних дій особами від імені чи під виглядом працівників ДПС - негайно повідомляйте підрозділи Національної поліції у Черкаській області, до компетенції яких входить розслідування вказаних фактів,  за номером телефону – 102.

Відомості які повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки

      Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

  Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
       сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

 розмір та сума податкової соціальної пільги; сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

« повернутися