Головне управління ДПС у Черкаській області інформує
Як отримати податкову знижку тим, хто здійснив переобладнання транспортного засобу на біопаливо
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання).
За результатами такого оцінювання видається:
сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Як визначається база оподаткування ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях?
Відповідно до п. 180.2 прим. 1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату до бюджету податку у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо він здійснює декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.
Згідно з п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191 ПКУ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі базою оподаткування є їх митна вартість (для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців) або частина сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), визначені відповідно до Митного кодексу України Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ (далі – МКУ), з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті.
Відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Підпунктом 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ визначено, що сплата податку, нарахованого у реєстрах (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень, що подаються оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених ст.ст. 236 і 374 МКУ.
Відповідно до п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191 ПКУ сплата податку, нарахованого у митних деклараціях, що подаються фізичними особами, юридичними особами, фізичними особами – підприємцями або уповноваженими ними особами, здійснюється в загальному порядку, визначеному МКУ.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39 прим. 1 ПКУ (п.191.1.5 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
В яких випадках прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування?
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або
частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування ст. 39 прим. 2 ПКУ такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Для цілей ст. 39 прим. 2 ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн. євро на кінець звітного періоду (п.п. 39 прим. 2.4.2.1 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ);
контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (п.п. 39 прим. 2.4.2.2 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії.
У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;
контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (п.п. 39 прим. 2.4.2.3 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.3.2 п.п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ (п.п. 39 прим. 2.4.3 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.4.1 або 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 39 прим. 2.4.4 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Які граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом дії воєнного стану в Україні?
08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ). Так, підрозд. 2 розд. XX ПКУ доповнено п. 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Які дані будуть відображені у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому ПРРО на наступний робочий день або через інший період у кілька днів за час відключення електроенергії, при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС»?
Якщо при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» відбулось відключення електроенергії, то у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) на наступний робочий день або через інший період у кілька днів, буде відображено загальну суму розрахунків за відповідний проміжок часу відключення електроенергії з моменту відкриття робочої зміни, до фактичного її закриття.
Водночас, якщо ПРРО в процесі використання був переведений в режим офлайн, то суб’єкту господарювання (користувачу) забороняється виконувати закриття робочої зміни на інших пристроях.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Які способи подання податкових декларацій платниками податків передбачені ПКУ?
Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
До яких податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовуються нові строки їх реєстрації в ЄРПН, передбачені з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ?
08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876), яким підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 89 щодо збільшення строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПКУ.
Нові строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Щодо особливостей застосування ставок екологічного податку
за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
З 1 січня 2023 року зросли ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (далі - екологічний податок). Наразі відбувається поетапне збільшення розміру ставок екологічного податку.
Пунктом 37 підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розділі XX «Перехідні положення» установлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки екологічного податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 Кодексу. У 2022 році ставка становила 30 відсотків.
Обов’язково при визначенні податкових зобов’язань з екологічного податку, що виникли з 01.01.2022 року необхідно керуватись нормами Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.11.2021р. № 1914 « Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення, збалансованості бюджетних надходжень».
За який звітний період платники ЄП першої – третьої груп вперше подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника ЄП – ФОП за формою у редакції наказу Мінфіну від 24.11.2022 № 394 із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 15.12.2022 № 438?
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
30 грудня 2022 року набули чинності накази Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 394) та від 15.12.2022 № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (далі – Наказ № 438), якими внесено зміни до форми Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 з метою приведення форми Декларації до положень ПКУ.
Згідно з приміткою 10 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування).
Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.
Враховуючи зазначене, платники єдиного податку першої – третьої груп вперше подають додаток 1 у складі Декларації, за формою у редакції Наказу № 394 із змінами, внесеними Наказом № 438, за звітний період – 2022 рік.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Код УКТ ЗЕД, якщо товар виготовлено у 2022 році, а поставлено у 2023 році
Порядок зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній за операцією з його постачання не залежить від дати виготовлення такого товару.
Починаючи з 01.01.2023 року при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:
- у разі здійснення операцій з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 ПН зазначається код відповідного товару згідно УКТ ЗЕД (версії 2017 року);
- у разі здійснення операцій з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України починаючи з 01.01.2023, у у графі 3.1 ПН зазначається код відповідного товару згідно УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом від 19.10.2022 р. №2697-ІХ «Про митний тариф України».
Чи може уповноважена особа фізичної особи отримати кваліфіковані сертифікати відкритих ключів за довіреністю?
Пунктом 1 частини другої ст. 22 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру, за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Таким чином, отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
- податків Черкащини за січень 2023 році відшкодовано
- 177,0 млн гривень податку на додану вартість
- січня 2023 року платниками Черкаської області заявлено до відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки 153,1 млн грн, що на 59,4 млн грн більше, порівняно з показником за відповідний період минулого року.
- цілому у січні 2023 року платники Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму майже 177,0 млн грн, у січні 2022 року бюджетне відшкодування було отримано на загальну суму 151,7 млн гривень.
- початку 2023 року в цілому по області загальний залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.02.2023 складає 222,4 млн грн (152,9 млн грн - триває камеральна перевірка по поточній заявці сум бюджетного відшкодування поданих у січні в т.ч. за звітний період грудень 2022 року, 49,4 млн грн – тривають позапланові документальні перевірки по заявам поданим за листопад 2022 року, 20,1 млн грн – узгоджені суми бюджетного відшкодування за результатами камеральних та документальних перевірок).
- на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з урахуванням норм пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 №2755-VІ.
Вплив змін податкового законодавства на зупинку реєстрації податкових накладних
Останні зміни до Постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 внесені Постановою КМУ від 23 грудня 2022 року №1428, були спрямовані на удосконалення роботи СМКОР. Наслідком змін повинно стати зменшення рівня зупинки ПН/РК що, в свою чергу, зменшить навантаження на діяльність платників реального сектору економіки.
ГУ ДПС у Черкаській області забезпечено проведення аналізу впливу змін на реєстрацію та блокування ПН/РК. За результатами проведення аналітичної роботи щодо зупинених/зареєстрованих ПН/РК за періоди до внесення змін постановою КМУ від 23 грудня 2022 року №1428 та після, встановлено позитивний вплив прийнятих змін у законодавстві на кількість зупинки ПН/РК в ЄРПН, а саме: середньоденна кількість зупинених ПН/РК зменшилась на 46 відсотків.
До якого контролюючого органу, за якою формою та в які терміни подається декларація про провадження господарської діяльності із зберігання пального яке споживається для заправлення електрогенераторної установки?
Відповідно до ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад
Згідно з ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального.
У Декларації зазначаються відомості про:
суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):
для юридичної особи – організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;
для фізичної особи - підприємця – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);
загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
28 лютого 2023 року – останній день подання
одноразової (спеціальної) добровільної декларації
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що 28 лютого 2023 року – останній день, коли можна скористатися можливістю податкової амністії та легалізувати активи, які не були своєчасно оподатковані.
Правила та порядок одноразового (спеціального) добровільного декларування встановлено підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До вказаної дати громадяни мають можливість легалізувати за низькими ставками активи, набуті з 1991 року до 1 січня 2021 року, які підлягали оподаткуванню в момент їх отримання, але не були задекларовані та оподатковані в порушення податкового та валютного законодавства.
Це можуть бути:
- грошові кошти, валютні цінності,
- нерухомість, земельні ділянки,
- рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва, дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо);
- право грошової вимоги,
- частки (паї) у майні юридичних осіб, корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності
- цінні папери та/або інші фінансові інструменти, визначені законом;
- права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди;
та інші активи, які розміщені в Україні або за її межами, що належать особі на праві власності.
Декларанти, які у повному обсязі сплатили збір з одноразового добровільного декларування, звільняються від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, та від обов’язку нарахування та сплати податків стосовно доходів, які стали джерелом одержання задекларованих активів та у подальшому можуть вільно розпоряджатися своїм майном.
Декларантами можуть бути: резиденти України, у тому числі самозайняті особи, а також особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків (пункт 3 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нагадуємо, що особи, які мають право бути декларантами одноразового (спеціального) добровільного декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності активів, одержаних за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Якщо за результатами камеральної перевірки встановлено порушення, то посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, складається та підписується акт у двох примірниках, який після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.
Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.
За допомогою якої операції в ПРРО ломбарди, які надають кошти у позику, можуть проводити операцію по видачі готівки, якщо ПРРО вимагає ввести реквізити фіскального чеку на придбання?
В програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» на даний час не реалізовано можливість формування фіскальних чеків для видачі готівки у позику ломбардами.
Водночас, АРІ фіскального сервера контролюючого органу надає можливість обробки отриманих фіскальних чеків щодо проведення операції по видачі готівки.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Які розміри штрафу за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН?
08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ). Так, підрозд. 2 розд. XX ПКУ доповнено п. 90, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відс. суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відс. суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відс. суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відс. суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відс. суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
В який термін роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок з нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо Пенсійний фонд України затримує виплату коштів?
Відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Пунктом 1 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), передбачено, що нарахування єдиного внеску платниками здійснюється відповідно до ст. 7 Закону № 2464, порядок обчислення і сплати – відповідно до ст. 9 Закону № 2464.
Згідно з частиною п’ятою ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7 Закону № 2464, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Обчислення єдиного внеску платниками, зокрема, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок (п.п. 6 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. IV Інструкції № 449).
Враховуючи зазначене, роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Де можна отримати форму заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа для скасування, блокування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа?
Отримати форму заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за посиланням: Головна/«Скасування, блокування та поновлення сертифікатів» (https://ca.tax.gov.ua/blokuvannya).
Для завантаження заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа необхідно обрати вкладку з відповідною дією: «Скасування», «Блокування» або «Поновлення».
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Чи включається до оподаткованого доходу сума боргу, яка анульована кредитором до закінчення строку позовної давності, та за якою ознакою доходу відображається анульований борг у додатку 4ДФ до Розрахунку?
Згідно з абзацом першим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2023 році становить 1675,00 грн. (6700,00 грн. х 25%).
При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Водночас, відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:
основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2023 році становить 1675,00 грн. (6700,00 грн. х 25%);
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ «Про споживче кредитування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1734), а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з п. 11 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:
за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2023 році – 1675,00 гривень;
за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2023 році – 1675,00 грн. та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Чи є платними послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України?
Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (www.ca.tax.gov.ua).
Пунктом 1.3 розд. І Регламенту Надавача встановлено, що Надавач здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатного надання ЕДП.
Кваліфікована ЕДП створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником ЕДП та включає:
надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток та/або генерації особистих ключів;
технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Водночас, згідно з п. 5.1 розд. 5 Договору про надання ЕДП, форма якого наведена у додатку 1 до наказу Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930, ЕДП надаються на безоплатній основі.
Отже, Надавач здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Чи застосовується відповідальність у період дії воєнного стану в Україні до ФОП – платників ЄП першої-третьої груп, які мали можливість подати, але не подали (або несвоєчасно подали) податкову декларацію платника ЄП – ФОП?
Відповідно до абзацу першого п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Статтею 120 ПКУ встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності.
Поряд з цим, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до абзаців третього та шостого п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, зокрема, щодо подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Отже, враховуючи положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у період дії воєнного стану в Україні до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої-третьої груп, які мали можливість подати, але не подали (або несвоєчасно подали) Декларацію застосовується відповідальність передбачена ст. 120 ПКУ.
Водночас, від відповідальності звільняються фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку за умови подання ними до контролюючого органу Декларації за звітний (податковий) період – I квартал 2022 року не пізніше 20 липня 2022 року.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Чи необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального якщо таке пальне зберігається в баку автомобіля, каністрі тощо, та наявність яких ємностей передбачає обов’язковість отримання ліцензії на зберігання пального?
Згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Відповідно до ст. 1 Закону № 481 зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Підпунктом 14.1.6 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI передбачено, що не є акцизним складом пересувним, зокрема, паливний бак транспортного засобу.
Частиною двадцять другою ст. 15 Закону № 481 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до
Відповідно до частини сімнадцятої ст. 15 Закону № 481 суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі (частина двадцята ст. 15 Закону № 481).
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Отже, зберігання пального у паливному баку автомобіля не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального. У разі, якщо пальне зберігається в каністрі, ємності, що використовується для зберігання пального, іншій споживчій тарі об’ємом більше
При цьому, ст. 18 Закону № 481 встановлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до
зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Як визначається база оподаткування ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях?
Відповідно до п. 180.2 прим. 1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату до бюджету податку у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо він здійснює декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.
Згідно з п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191 ПКУ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі базою оподаткування є їх митна вартість (для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців) або частина сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), визначені відповідно до Митного кодексу України Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ (далі – МКУ), з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті.
Відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Підпунктом 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ визначено, що сплата податку, нарахованого у реєстрах (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень, що подаються оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених ст.ст. 236 і 374 МКУ.
Відповідно до п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191 ПКУ сплата податку, нарахованого у митних деклараціях, що подаються фізичними особами, юридичними особами, фізичними особами – підприємцями або уповноваженими ними особами, здійснюється в загальному порядку, визначеному МКУ.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39 прим. 1 ПКУ (п.п. 191.1.5 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
