25 березня День пам'яті В'ячеслава Чорновола
“Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи. Щоб не довелося потім гірко любити її, втративши…” — це слова нашого земляка, лідера нації, який заплатив життям за самостійність і розвиток України, та все ж зумів об’єднати українців у прагненні до творення власної держави — В’ячеслава Максимовича Чорновола.
24 роки тому, у березні 1999 року його життя обірвалося на бориспільській трасі. Це був чорний і надміру трагічний день для нації.
— Втративши життя лідера, Україна втратила стрижень громадянського суспільства, яке було незрілим і незміцнилим, й на роки сповільнилося у розвитку після смерті В'ячеслава Максимовича. Тепер наша громадянська свідомість має швидко дорослішати. На жаль, не в поступові цивілізованого зростання, а в жорстоких умовах війни. Й поспішати, щоб не втратити того, про що говорив нам Чорновіл. Того, що маємо любити понад усе, — так висловив усю глибину цієї трагедії і значення для нашого суспільства, напередодні гіркої дати загибелі В’ячеслава Чорновола, міський голова Звенигородки Олександр Саєнко.
Отож і збираємося щороку 25 березня на садибі Чорноволів у Вільховці, щоб подякувати Лідеру української нації в день його смерті, за те, що він встиг зробити для всіх нас. І з сумом та жалем, які сповна прозвучали у промовах начальника Звенигородської військової адміністрації Юрія Піковського та керівника музею — вже багато років розташованого на садибі Чорновола — Альони Галайди, всі присутні, як школярі, мешканці села, так і керівництво військової адміністрації, районної та міської ради, поклали квіти до погруддя В’ячеславу Максимовичу. А думка про одне, — чого не встиг за життя зробити Чорновіл, і що ми втратили з його загибеллю…
