Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 10.04.2023 10:00

Кількість переглядів: 149

Яка інформація міститься в Єдиному реєстрі ППР контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків?

Відповідно до абзаців четвертого – п’ятнадцятого п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо платників податків.

У Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків (далі – Єдиний реєстр), міститься інформація про:

1) дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;

2) дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення;

3) визначену суму (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та дати настання граничного строку їх сплати;

4) стан узгодження сум, зазначених у п. 3 п. 58.2 ст. 58 ПКУ;

5) строки сплати сум, зазначених у п. 3 п. 58.2 ст. 58 ПКУ;

6) виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги;

7) оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

У Єдиному реєстрі, може міститися інша інформація.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є технічним адміністратором Єдиного реєстру.

Для цілей внесення відомостей до Єдиного реєстру, технічним адміністратором надається доступ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальним органам до Єдиного реєстру.

Пунктом 41.2 ст. 41 ПКУ передбачено, що порядок обміну інформацією між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальними органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальними органами для цілей виконання функцій контролюючих органів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, Порядок взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 286 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 286), встановлює основні вимоги щодо інформаційної взаємодії між інформаційно-телекомунікаційними системами, базами даних, реєстрами, іншими інформаційними ресурсами (далі – інформаційні системи) Державної податкової служби України (далі – ДПС) та Державної митної служби України (далі – Держмитслужба), що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства.

Зокрема, в інформаційній взаємодії між ДПС та Держмитслужбою задіяний, зокрема, Єдиний реєстр (п. 4 Порядку № 286).

Нормативно-правовими актами не передбачено розміщення Єдиного реєстру на офіційному вебпорталі ДПС.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

• податків Черкащини за І квартал 2023 року
• бюджетів усіх рівнів сплачено 5,7 млрд грн
• зборів та платежів

• повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Сергій Гришко, платниками податків Черкаської області за cічень-березень 2023 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 5,7 млрд грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року до бюджетів спрямовано на 46,3 відс., або на 1,8 млрд грн податків більше.
• державного бюджету України сплачено 2,4 млрд грн, що на 46,2 відс., або на 775,6 млн грн більше у порівнянні з показником за відповідний період минулого року.
• бюджети Черкаської області отримали 3,2 млрд грн, що на 46,4 відс. або на 1млрд грн більше ніж за січень-березень 2022 року.
• перераховані і спрямовані 2,8 млрд грн єдиного внеску що на 1,1 млрд грн більше у порівнянні з показником за відповідний період 2022 року.
  • • Гришко висловив подяку платникам податків Черкащини за добросовісне виконання ними конституційного обов’язку – сумлінну сплату податків, адже це вклад кожного в перемогу України! Все буде Україна!

В який термін ФОП – платники ЄП подають звітність по єдиному внеску (Додаток 1/ Додаток 2) у складі декларації платника ЄП?

Згідно з п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 у складі звітності з єдиного податку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Періодом, за який платники єдиного внеску – фізичні особи – підприємці подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (абзац п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларації) подаються за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, при цьому:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп у складі Декларації формують додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1), фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку четвертої групи у складі Декларації додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464 для даної категорії платників.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464 для даної категорії платників.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою порядком, передбаченим у ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом, зокрема, для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Згідно з приміткою 2 до Декларації платника єдиного податку четвертої групи подання декларації за підсумками звітного (податкового) періоду з обов’язковим зазначенням в рядку 1 загальної частини податкової декларації двох відміток одночасно «Загальна», «Звітна» («Загальна нова», «Звітна нова») не пізніше 20 лютого поточного року (п. 294.1 ст. 294 та п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ) з визначенням податкових зобов’язань по єдиному податку та зобов’язань по єдиному внеску за податковий (звітний) період та з розрахунком ставок по єдиному податку на поточний рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 затверджено форму Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні), у складі якої формується Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).

Згідно з примітою 4 до Декларації на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи з ставкою 2 відс. доходу, з урахуванням особливостей встановлених п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску у складі Декларації на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за грудень 2022 року за підсумками звітного (податкового) року, подають таку Декларацію з Додатком 2 у строки, встановлені ПКУ для квартального податкового періоду.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Включення до складу витрат ФОП суми сплаченого земельного податку

за вказану земельну ділянку

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплаченого земельного податку за земельну ділянку під приміщенням, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності?

Головне управління  ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого, зокрема, включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця, крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості.

Таким чином, у разі якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування володіє нерухомим майном, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності та розташоване на земельній ділянці, на яку оформлено право власності, то така особа має право включити до складу своїх витрат суму сплаченого земельного податку за вказану земельну ділянку.

На якому вебсайті можна переглянути інформацію про види діяльності (КВЕД) платника податків?

Відповідно до п. 7 частини першої ст. 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Згідно з абзацом другим п. 1 частини другої ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту, зокрема, про види діяльності.

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Погоджено:

Завідувач сектору                                                                      Тетяна НИЖНИК

Завідувач сектору правового

супроводження діяльності

управління правового забезпечення                                           Катерина ЗІННИК

Закон №2888: які обмеження існують при сплаті електронними грошима податків і зборів?

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» набирає чинності з 1 квітня 2023 року.

Законами України передбачено можливість сплати податків та зборів у готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи.

Проте, існують обмеження при сплаті електронними грошима податків і зборів:

не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок;

Єдиний внесок сплачується з відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники (фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно), які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку.

Який обмінний курс НБУ використовується ФОП-«загальносистемник», якщо доходи отримані в іноземній валюті?

  Сума доходів (витрат), одержаних (понесених) платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування її у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичного одержання (понесення) таких доходів (витрат).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначений статтею 177 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи- підприємця.

 Враховуючи те, що виручкою фізичної особи- підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок або у касу, тобто застосовується касовий метод.

Пунктом 177.4 статті 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Про переваги подання звітності в Електронному вигляді

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує про переваги подання звітності в електронному вигляді.

Основними перевагами використання електронних сервісів ДПС України є економія робочого часу платника податків, відсутність необхідності придбавати бланки звітних документів, уникнення черг, оновлення версій документів звітності, оперативність обробки отриманої інформації, підтвердження подання звітності, постійне оновлення програмного забезпечення, автоматичне формування архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.

У разі необхідності платникам надається кваліфікована практична допомога щодо використання електронних сервісів ДПС України, зокрема Електронного кабінету платника.

Електронний кабінет платника податків - сервіс, за допомогою якого можна надсилати до органів ДПС електронні документи, податкову звітність, отримати довідки про відсутність заборгованості, необхідну інформацію із загальнодоступних реєстрів та надсилати запити чи заяви для отримання необхідних даних.

Електронний кабінет складається з відкритої (загальнодоступної інформації) та приватної частини (особистого кабінету). Вхід до особистого кабінету здійснюється за допомогою електронного цифрового підпису (https://cabinet.tax.gov.ua).

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів за договором комісії, якщо сплата ПДВ при митному оформленні таких товарів здійснюється комісіонером з власного поточного рахунку?

Статтею 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-М із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому згідно зі ст. 1013 ЦКУ у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).

Згідно з п.п. «е» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ (п.189.4 ст. 189 ПКУ).

Разом з цим, норма п. 189.4 ст. 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України

товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Разом з цим відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Таким чином, якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбаває товари у нерезидента та при їх розмитненні здійснює оплату ПДВ до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту виникає лише у комітента - власника таких товарів на підставі митної декларації (тимчасової, додаткової та іншого виду митної декларації, за якою сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), оформленої відповідно до вимог законодавства, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

При цьому комісіонер визначає податкові зобов'язання за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату, виходячи з суми комісійної винагороди, за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акта наданих послуг.

Які реквізити слід зазначати у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ?

Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – Порядок № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Державній казначейській службі, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 1 п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка.

Відповідно до вимог частини другої ст. 40 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Отже, у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у платіжній інструкції необхідно заповнювати:

у полі «Отримувач» – назву платника;

у полі «Код» – податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такої платіжної інструкції необхідно заповнювати з урахуванням вимог, установлених у розд. II Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163).

Згідно з п. 41 розд. ІІ Інструкції № 163 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Чи можуть бути поверненими помилково таабо надміру сплачені платником податків до бюджету кошти (суми грошового/податкового зобов’язання) на рахунки у небанківського надавача платіжних послуг?

Так, можуть. Для цього платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Довідково: !!! У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Чи передбачається повернення суми бюджетного відшкодування платника податку на його рахунки у небанківського надавача платіжних послуг?

Так, платник податків зобов’язаний лише вказати реквізити його рахунку, відкритого в небанківського надавача платіжних послуг, для перерахування бюджетного відшкодування.

Дані про рахунки платника податків вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Для ФОП-«загальносистемника» змінюється термін подання

декларації про доходи

У зв'язку із набранням чинності Закону від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України», для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) встановлюється граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний податковий період рік до 1 травня року, що настає за звітним.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

   Тобто, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) за результатами 2022 року подають податкову декларацію до 1 травня 2023 року (включно).

Також нагадуємо, що з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, затверджену наказом Міністерства фінансів від 17.05.2022 № 143.

Хто є платником транспортного податку у разі передачі юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні згідно з чинним законодавством?

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).

При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи включається до загального оподатковуваного доходу платника податку – контролюючої особи скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, якщо між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та виконуються умови п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ?

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб платника податку – контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню, зокрема, до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування ст. 39 прим. 2 ПКУ такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Для цілей ст. 39 прим. 2 ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи встановлена форма запиту на отримання довідки про доходи ФОП та ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та форма такої довідки?

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону № 393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

З огляду на зазначене, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, можуть отримати за письмовим запитом в контролюючих органах за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої податкової декларації.

Запит на отримання довідки про доходи складається у довільній формі, повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається з запитом, предмет запиту та бути підписаний такою особою.

Форма довідки про доходи, яка надається контролюючим органом за запитом фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, не встановлена та надається у довільній формі. Така довідка видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання запиту.

Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з огляду на ст. 177 та ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), можуть отримати довідку про дохід за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, на підставі поданої декларації за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період.

Фізичним особам, які проводять незалежну професійну діяльність, довідка про доходи видається за (річний) податковий (звітний) період на підставі поданої відповідно до ст. 178 ПКУ податкової декларації за результатами звітного року.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи втрачається статус резидента Дія Сіті у разі, якщо такий резидент за власним бажанням нараховує та сплачує ПДФО за ставкою 18 відс. і єдиний внесок з усієї суми заробітної плати (винагороди)?

Статтею 9 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» визначено підстави втрати юридичною особою статусу резидента Дія Сіті.

При цьому рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівникам?

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2021 році – 3180,00 грн., у 2022 році – 3470,00 грн., у 2023 році – 3760,00 гривень).

При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2023 році не перевищує 3760,00 грн. (у 2021 році – 3180,00 грн., у 2022 році – 3470,00 грн.), а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи є пільгою звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначене п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Податкові пільги визначені у Довіднику пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довіднику інших податкових пільг, які розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ/ДОВІДНИКИ/Довідники пільг.

Підпунктом 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) встановлено особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Тимчасовий порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням особливостей не може вважатися пільгами, тому положення п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не включені до довідників пільг.

Враховуючи зазначене, у разі застосування положень п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при декларуванні податкових зобов’язань, у формі Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371) (далі – Декларація), інформація щодо пільг не зазначається (колонки 18 – 22 розд. І додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) до Декларації та колонки 17 – 21 розд. І додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) до Декларації)).

Пояснення зменшення суми податкового зобов’язання до сплати (різниця між показниками колонок 17 та 23 розд. І додатка 1 до Декларації та колонок 16 та 22 розд. І додатка 2 до Декларації) у зв’язку з застосуванням положень п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платником зазначається в Декларації у рядку 8 «Доповнення до Податкової декларації».

У колонці «Зміст доповнення» зазначається причина зменшення податкового зобов’язання: «Уточнена сума податкового зобов’язання до сплати розрахована відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи є помилкою відсутність коду «6» у другій частині порядкового номеру податкових накладних, складених на операції з реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни?

Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Зазначеним пунктом також визначено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, до яких, зокрема, належить порядковий номер податкової накладної.

Згідно з п. 6 Порядку № 1307 порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:

у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;

у другій частині порядкового номера (після знака дробу), зокрема, у разі здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, зазначається код «6». За такими операціями платники податку складають окремі податкові накладні.

Таким чином, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ реквізит податкової накладної «порядковий номер податкової накладної» є обов’язковим реквізитом податкової накладної, особливості заповнення якого у разі здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, визначено пунктом 6 Порядку № 1307.

Отже, якщо за операцією з реалізації тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, платником податку складено податкову накладну, у якій у другій частині порядкового номеру не зазначено код «6», то така податкова накладна складена з порушенням норм ПКУ та Порядку № 1307.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи застосовується штраф при самостійному виправленні у Звіті про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення інформації (код особи, код ознак пов’язаності особи, код типу предмета операції, код сторони операції тощо) або при виявленні такої невідповідності контролюючим органом, але при цьому інформація щодо найменування особи – сторони контрольованої операції та вартісний показник контрольованих операцій не змінюється?

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок № 8) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданому платником податку Звіті визначено п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п. 2 розд. І Порядку № 8.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати (п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку № 8):

новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).

Подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пп. 120.3 та 120.4 ст. 120 ПКУ.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий Звіт.

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку № 8 у розд. «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту (далі – Додаток) у відповідних рядках зазначається інформація, зокрема:

«Повне найменування особи» – повне найменування, яке зазначено у контракті (угоді). У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента;

«Код особи» – повинен збігатися з кодом, зазначеним у графі 3 відповідної особи Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту;

«Код(и) ознак(и) пов’язаності особи» – код відповідно до додатка 2 до Порядку № 8 у разі здійснення платником податків контрольованих операцій з пов’язаними особами – нерезидентами. У разі якщо ознак пов’язаності декілька, зазначають коди всіх ознак.

У разі заповнення рядка «Код(и) ознак(и) пов’язаності особи» разом з додатком надається інформація, яка заповнюється за встановленою формою (крім кодів 512 – 515 та 517 – 518, 524). В інформації про пов’язаність осіб зазначається номер додатка, до якого вона надається.

Крім того, п. 2 розд. IV Порядку № 8 передбачено, що Додаток містить відомості про особу, яка бере участь у контрольованій операції, та детальну інформацію про здійснені протягом звітного року контрольовані операції.

Отже, у Додатку зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у Додатку.

Таким чином, відображена контрольована операція повинна бути ідентифікована згідно з первинними документами відповідної господарської операції.

Загальний вартісний показник усіх контрольованих операцій, відображений у графі 20 Додатка, має збігатися з вартісним показником, зазначеним у графі 5 основної частини «Загальні відомості про контрольовані операції» Звіту.

З урахуванням п. 8 та п. 13 розд. IV Порядку № 8 у розд. «Відомості про контрольовані операції» Додатка у графах 3 та 9 зазначається інформація про «код типу предмета операції», «Код сторони операції».

Відповідно до п. 120.3 ст. 120 ПКУ неподання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації з трансфертного ціноутворення, – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання Звіту;

3 відс. суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання, зокрема, Звіту та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту та/або документації з трансфертного ціноутворення, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, у разі самостійного виправлення у Звіті та/або документації з трансфертного ціноутворення інформації (код особи, код ознак пов’язаності особи, код типу предмета операції, код сторони операції тощо) або при виявленні такої невідповідності контролюючим органом, але при цьому інформація щодо найменування особи – сторони контрольованої операції та вартісні показники контрольованих операцій зазначені у графах 20 Додатка та 5 основної частини «Загальні відомості про контрольовані операції» Звіту не змінюється, відповідальність передбачена п. 120.3 ст. 120 ПКУ не застосовується.

ПКУ не передбачено застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні Звіту, що не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування контрольованих операцій у раніше поданому Звіті.

Звертаємо увагу, що кожний конкретний випадок розглядається окремо враховуючи фактичні обставини справ та дані про контрольовані операції, а також виправлені показники.

Що стосується уточнення показників у документації з трансфертного ціноутворення, ПКУ не передбачено окремого порядку її складення, тому інформація повинна відповідати вимогам, визначеним п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи має право платник податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі?

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.

Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

Чи може ФО (резидент, нерезидент України) отримати в контролюючих органах довідку про відсутність заборгованості з платежів для пред’явлення за місцем вимоги?

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Відповідно до п. 3 Порядку № 733 для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).

Довідка надається платнику безоплатно.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Форма Довідки наведена у додатку 1 до Порядку № 733, форма Заяви – у додатку 2 до Порядку № 733.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Враховуючи наведене, контролюючий орган видає довідку у разі, якщо фізична особа (резидент, нерезидент України) є платником податків у розумінні ст. 15 ПКУ та звернулась до контролюючого органу із Заявою.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи необхідно ФО подавати декларацію про майновий стан і доходи громадян для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи для пред’явлення за місцем вимоги?

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Відповідно до п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733) для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).

Довідка надається платнику безоплатно.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 глави 1 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п. 8 Порядку № 733).

Необхідність подання фізичною особою декларації про майновий стан і доходи громадян для отримання Довідки визначається виходячи з обов’язку подання такої декларації відповідно до норм розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи оподатковується ПДФО сума компенсації, яка виплачується ЮО - працедавцем найманому працівнику, за використання власного автомобіля при виконанні службових обов’язків?

Згідно з п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями передбачені випадки, коли юридична особа повинна компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:

у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість;

у зв’язку з службовими відрядженнями.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно із розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст.759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV із змінами та доповненнями за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Таким чином, компенсація, яка виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання ним під час здійснення службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді у юридичної особи, може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та буде вважатися додатковим благом найманого працівника.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, сума компенсації, яка виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання власного автомобіля, який не перебуває в оренді у юридичної особи, при виконанні службових обов’язків, є додатковим благом такого працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. «а» та п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи подається у складі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) з типом «Звітна нова» Додаток ЄСВ 1, якщо виправленні у Декларації показники не впливають на раніше задекларовані у Додатку ЄСВ 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску?

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 859 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується Додаток ЄСВ 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1), який є її невід’ємною частиною.

Такі платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка ЄСВ 1 у складі Декларації з типом «Звітна нова».

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску встановлені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5).

Згідно з п. 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку № 5 первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).

Якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання» (абзац перший п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5).

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій) (абзац другий п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5).

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), подають у складі Декларації з типом «Звітна нова» Додаток ЄСВ 1, оскільки поданий раніше пакет звітності (Декларація з типом «Звітна» з Додатком ЄСВ 1) стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи потрібно здійснювати перереєстрацію РРО та/або ПРРО з метою виключення інформації, щодо індивідуального податкового номеру в фіскальному чеку, якщо СГ включений до реєстру платників ПДВ та використовує особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відс.?

Згідно з п. 183.18 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п. 1.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, особі, що реєструється як платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов’язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, пов’язаних із розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про ПДВ, оформленні податкового кредиту.

Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто, для суб’єктів господарювання, які обирають третю групу єдиного податку зі ставкою 2 відс., та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебувають у статусі платника ПДВ, відповідно до положень підпунктів 9.5 та 9.9 пп. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ реєстрація платника ПДВ не анулюється.

Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).     Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону № 265, зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.      Надавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні послуг в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Відповідно до п. 2 розд. II Положення № 13 для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, обов’язковим реквізитом фіскального касового чека на товари (послуги) є, зокрема, індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Процедури реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації РРО та ПРРО регулюються порядками, що розроблені відповідно до ст. 7 Закону № 265, зокрема:

для РРО – Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547);

для ПРРО – Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317).

Згідно з п. 2 глави 3 розд. II Порядку № 547 у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові), суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (ідентифікатор J/F1311405) (додаток 1 до Порядку № 547) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації, реєстраційне посвідчення.

Перереєстрація ПРРО здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО (п. 8 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 9 розд. II Порядку № 317 передбачено, що заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у заяві про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – заява № 1-ПРРО), що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Отже, у разі присвоєння/анулювання індивідуального податкового номера платника ПДВ суб’єкт господарювання, який є користувачем ПРРО, подає заяву № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» та у розд. 2 «Дані щодо суб’єкта господарювання» заяви № 1-ПРРО зазначає відповідні дані, що відповідають вказаним змінам.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Щодо встановлення тимчасового обмеження - у праві виїзду керівника платника податків боржника за межу України

Відповідно до статей 14, 20, 87 та 91 Податкового Кодексу України, статей 283 і 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року 3857-ХП «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», застосовується тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України - це забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків - юридичної особи або постійного представництва нерезидента за наявності у такого платника податків податкового боргу:

• у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;
• що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручених такому платнику податків податкової вимоги.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України застосовується згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу.

Обмеженням для застосування такого заходу є наявність зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента - боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Повноваження щодо виконання тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України покладено на податкові органи за основним та неосновними місцями податкового обліку платника податків, що має податковий борг і який відповідає наведеним вище критеріям.

Інформація щодо застосування до керівника платника податків - юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника розміщується в Реєстрі, який оприлюднюється на вебпорталі ДПС, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до податкового органу рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлюється таке тимчасове обмеження.

Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України здійснюється за таких підстав:

• погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження;
• отримання у встановленому законодавством порядку інформації про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника;
• отримання рішення суду про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника.

Інформація про закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин для такого закінчення:

• надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;
• розміщується в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Як батьки (усиновителі, опікуни, піклувальники) можуть отримати відомості про джерела/суми доходів, виплачених малолітнім дітям (до 14 років)?

 Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ.

Згідно з частиною другою ст. 14 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, а також порядок отримання відомостей з Державного реєстру, регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за № 1306/31174 (далі – Положення № 822).

Відповідно до п. 1 розд. VII Положення № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що облікові картки за формою № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Згідно з п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822).

Таким чином, для отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми доходів, які виплачені малолітнім дітям (до 14 років), їх батькам (усиновителям, опікунам, піклувальникам) необхідно звернутися особисто до контролюючого органу за податковою адресою (місцем проживання) дитини або до будь-якого контролюючого органу (у разі тимчасового перебування за межами населеного пункту проживання) та подати Заяву за формою № 10ДР. Заява за формою № 10ДР подається за наявності документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), та свідоцтва про народження дитини.

При цьому в Заяві за формою № 10ДР зазначаються, зокрема:

у графі «Особисті дані заявника» – реєстраційний номер облікової картки дитини та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) згідно з даними свідоцтва про народження дитини;

у графі «Адреса реєстрації місця проживання» – адреса реєстрації місця проживання дитини;

у графі «Документ, що посвідчує особу» – реквізити свідоцтва про народження дитини (назву документа, серію (за наявності), номер, дату видачі та орган, що видав документ);

у графі «Контактна інформація» – мобільний або домашній телефон одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);

у графі «Інформація щодо представника (якщо Заява подається такою особою)» – реєстраційні дані та дані документа, що посвідчують особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

            За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Як заповнюється графа «Порядковий номер за рік за видом декларації» податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)?

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 2 до Декларації у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» рядка 1 загальної частини Декларації зазначається номер Декларації арабськими цифрами, починаючи з 1 (одиниці), послідовно у порядку зростання кількості поданих з початку року Декларацій.

Тобто, Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата» незалежно від типу Декларацій (звітна, нова звітна, уточнююча). При цьому окрема нумерація ведеться по кожному контролюючому органу до якого платник плати за землю подає Декларацію.

Наприклад, якщо платник земельного податку подає першу звітну Декларацію з позначкою «земельний податок», то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року уточнюючої Декларації з позначкою «земельний податок» у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».

Якщо платник земельного податку подає Декларації з позначкою «земельний податок» до декількох контролюючих органів, то повинна вестись окрема нумерація Декларацій за їх видом (земельний податок, орендна плата) по кожному з таких органів.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Як застосовується критерій 240 тис. євро якщо гіг-спеціаліст має декілька гіг-контрактів з різними резидентами Дія Сіті (до кожного окремого контракту чи до сукупного доходу, отриманого по усім гіг-контрактам)?

Розмір 240 тисяч євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року, застосовується до сукупного доходу по усім гіг-контрактам, тобто до загального річного оподатковуваного доходу.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Яка інформація відображається в реєстрі платників ЄП, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету та яким чином здійснюється наповнення реєстру?

 Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

податкова адреса суб’єкта господарювання;

місце провадження господарської діяльності;

ставка єдиного податку та група платника податку;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

дата реєстрації;

види господарської діяльності;

дата анулювання реєстрації.

Водночас п. 299.13 ст. 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

податковий номер (для юридичної особи);

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

ставку єдиного податку;

групу платника податку;

види господарської діяльності;

дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».

Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.

Отже, реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС:

податковий номер (для юридичної особи);

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

ставку єдиного податку;

групу платника податку;

види господарської діяльності;

дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу.

Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку.

Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

« повернутися