Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 04.05.2023 09:11

Кількість переглядів: 321

Дата реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН

Якою датою реєструється податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН?

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, події прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Безпечне та надійне використання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки

       З метою безпечного та надійного використання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки (в тому числі ПРРО) та уникнення його компрометації, нагадуємо, що відповідно до вимог абзаців другого – четвертого та сьомого частини другої статті 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон) користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані:

• забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа;
• невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа;
• надавати достовірну інформацію, необхідну для отримання електронних довірчих послуг;
• не використовувати особистий ключ у разі його компрометації, а також у разі скасування або блокування сертифіката відкритого ключа.

Також повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону, компрометація особистого ключа – будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа.

• податків Черкащини за cічень-квітень 2023 року
• бюджетів усіх рівнів сплачено 7,5 млрд грн
• зборів та платежів

• повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Сергій Гришко, платниками податків Черкаської області за cічень-квітень 2023 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 7,5 млрд грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року до бюджетів спрямовано на 50,1 відс., або на 2,5 млрд грн податків більше.
• державного бюджету України сплачено 3,1 млрд грн, що на 53  відс., або на 1 млрд грн більше у порівнянні з показником за відповідний період минулого року.
• бюджети Черкаської області отримали 4,4 млрд грн, що на 48,1 відс. або на 1,4 млрд грн більше ніж за січень-квітень 2022 року.
• перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат 3,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 59,9 відс. або на 1,4 млрд грн більше у порівнянні з показником за відповідний період 2022 року.
  • • Гришко висловив подяку платникам податків Черкащини за добросовісне виконання ними конституційного обов’язку – сумлінну сплату податків, адже це вклад кожного в Перемогу України! Все буде Україна!

Внесення змін у додаток 5 до

Порядку Функціонування Електронного кабінету

Відповідно до наказу Міністерства фінансів від 27.02.2023 №110 "Про внесення змін у додаток 5 до Порядку функціонування Електронного кабінету" передбачено можливість для платника податків, з метою перевірки контрагента, отримати інформації про наявність контрагента в переліку ризикових платників (дата включення та виключення з такого переліку, критерій ризиковості). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 08 березня 2023 р. за №415/39471 та набирав чинності з 17.03.2023 року.

Відповідно до п. 22 розд. II Порядку функціонування Електронного кабінету платникам податків надається право отримати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, у вигляді документа за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку, в електронній формі з накладенням кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу, а саме:

- податкова адреса;

- інформація про місце обліку платника податків;

- відомості про посадових осіб платника податків;

- наявність відокремлених підрозділів;

- види економічної діяльності;

- наявність об’єктів оподаткування;

- заборгованість;

- нараховані грошові зобов’язання;

- наявність ліцензій;

- зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;

- несвоєчасно зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування;

- перелік товарів згідно з УКТЗЕД;

- інформація щодо включення до/виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;

- звітність з трансферного ціноутворення;

- фінансовий результат до оподаткування;

- залишкова вартість основних засобів та нематеріальних активів;

- наявність експортних/імпортних операцій.

Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, повинен подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій?

Статтею 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) із змінами та доповненнями встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, ст. 123 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями з метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2013 № 787 із змінами та доповненнями затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні (далі – Порядок).

При цьому, п. 1.8 Порядку визначено, що застосування методик допоміжних репродуктивних технологій вирішується після оформлення заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку, медичного огляду та відповідного обстеження.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 162.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Зупинка реєстрації податкових накладних, що складені на одного покупця           за одним кодом УКТЗЕД

Чим можна пояснити зупинку податкових накладних на найбільшу                суму ПДВ, в той час як інші податкові накладні, складені на цього ж покупця             за ідентичним кодом УКТЗЕД зареєстровано?

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165  «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»                    зі змінами (далі – Порядок №1165) визначений механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Порядком №1165 передбачено автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.

Вказаний механізм діє на основі алгоритмів, які в автоматичному режимі здійснюють перевірку поданих на реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування відповідно до ряду критеріїв, визначених Порядком №1165 та виключає будь-яке ручне втручання.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкові накладні/розрахунки коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку №1165), реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку №1165).

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкові накладні/розрахунки коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку №1165), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування зупиняється.

З якою метою ЮО отримують технологічні кваліфіковані сертифікати та які документи необхідно надати до ВПР КНЕДП ДПС для їх отримання?

 Юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегрується до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.

Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа, яка передбачена Порядком використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 зі змінами та доповненнями.

Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:

 – заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка), у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» обравши вкладку «технологічні сертифікати»);

– оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Особливості здійснення імпортних операцій без увезення товару

на територію України

Чи можливе здійснення імпортних операцій за зовнішньоекономічними договорами без увезення товару на територію України і який термін та умови завершення такої операції у період воєнного стану?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Водночас, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).

Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Отже, чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами у період воєнного стану.

Платник орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності

Хто є платником орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та повинен подавати податкову декларацію з плати за землю, у разі якщо ЮО, яка орендує земельну ділянку державної або комунальної власності уклала договір суборенди на цю земельну ділянку?

Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Об’єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Згідно з частинами першою – другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша ст. 5 Закону № 161).

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати (п. 288.6 ст. 288 ПКУ).

Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є землекористувач (орендар) земельної ділянки, то юридична особа, що орендує земельну ділянку державної або комунальної власності, та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Порядок проставлення апостиля на офіційних документах,

виданих ДПС та її територіальними органами

Пакет документів, необхідний для проставляння апостиля:

1. оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його засвідчену в установленому порядку копію;

2. документ про оплату послуги з проставлення апостиля або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копію, засвідчену в установленому порядку;

3. заяву від особи, яка подає такі документи (у заяві щодо проставлення апостиля необхідно зазначити назву документа (документів), що надсилається до ДПС для проставлення апостиля, та країну призначення використання такого документа (документів).

Подача документів здійснюється до Державної податкової служби України за адресою: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053.

За бажанням платника пакет документів може бути поданий через центри обслуговування платників територіальних органів ДПС та переданий до ДПС.

Плата за надання послуги з проставлення апостиля – три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (51 грн).

Звільняються від внесення плати наступні категорії громадян, якщо документи стосуються безпосередньо цих громадян:

– особи з інвалідністю 1-ої і 2-ої груп;

– особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни;

– громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи;

– діти-сироти.

Реквізити для оплати

Рахунок для зарахування плати за надання послуг з проставлення апостиля ДПС:

Отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченк.р-н/22012500

Код за ЄДРПОУ: 37993783

Рахунок отримувача: UA918999980334109879031026011

Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.)

Призначення платежу: за надання послуги з проставлення апостиля. 

Термін розгляду – 20 робочих днів з дня отримання ДПС заяви та документів, необхідних для отримання послуги з проставлення апостиля.

Особливості заповнення податкової декларації з плати за землю

В яких випадках та яким чином заповнюється колонка «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація), у т. ч. якщо до Декларації, показники якої уточнюються, вже подавалась уточнююча Декларація?

Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Інформація «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» заповнюється платником при самостійному виправленні ним помилок за минулий податковий (звітний) період.

При цьому у графі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» Декларації, зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади.

Платник податків може знайти реєстраційний номер у контролюючому органі, до якого подана Декларація, в меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету, яке надає можливість перегляду раніше поданої податкової звітності до контролюючого органу незалежно від способу її подання, включаючи звітність, подану на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

Відповідні роз’яснення розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві податки/Плата за землю (у складі податку на майно)/Коментарі фахівців (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/plata-za-zemlyu--u-skladi-podatku-na-may/komentari-fahivtsiv/657490.html).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Розмір ПДФО, який ФО – платник може включити до податкової знижки суми понесених витрат у вигляді пожертвувань

В якому розмірі ФО – платник ПДФО може включити до податкової знижки суму понесених витрат у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу?

Підпунктом 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Скорочення строків проведення перевірок

на підставі п.п. 78.1.8 ст.78 ПКУ

Законом України від 07.02.2023 року № 2918-ІХ скасовано тимчасові норми щодо зменшення строків проведення документальних позапланових перевірок –на підставі п.п. 78.1.8 ст.78 ПКУ, тобто щодо ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, або при декларуванні від’ємного значення ПДВ понад 100 тис. грн. Строк проведення таких перевірок становитиме 30 календарних днів, що настають після закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку. Закон набирає чинності з 31 грудня 2023 року, але норма щодо скорочення термінів для перевірок для підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ або при декларуванні від’ємного значення ПДВ понад 100 тис. грн. – з 20 березня 2023 року.

Строки отримання довідки про відсутність заборгованості платежів платником податків

У які строки платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який строк її дії?

Згідно з абзацом першим п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).

Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Строки сплати податкових зобов’язань, податковий борг та його наслідки

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Строки сплати податкових зобов’язань визначені Податковим кодексом України (далі ПКУ) п. 57.1 ст. 57  ПКУ:

 – для самостійно задекларованої суми податкового зобов’язання - 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання відповідної декларації;

 – для сплати податковим агентом податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору (ВЗ) (ст. 168 ПКУ). Тобто у загальному випадку, ПДФО і ВЗ сплачується при виплаті оподатковуваного доходу (п.п. 168.1.2 ПКУ). Якщо виплата здійснюється з каси або в не грошовій формі - протягом 3 банківських днів з дня, наступного за днем такого нарахування (п.п. 168.1.4 ПКУ), а якщо дохід нараховується, але не виплачується, - у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 ПКУ).

У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом згідно з пп. 54.3.1 - 54.3.6 ПКУ платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення – рішення (ППР). У разі оскарження такого рішення (ППР) платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем його сплати вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (останній абзац п. 57.1 ПКУ).

У випадку не сплати виникає податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу).

Наслідки не сплати податкових зобов’язань:

1) штраф за несплату/несвоєчасну сплату зобов’язань (залежно від його типу: ст. 126 або ст. 127 ПКУ) і пеня (ст. 129 ПКУ);

2) у контролюючого органу виникає право податкової застави;

3) застосовується арешт майна і рахунків;

4) на підставі рішення суду застосовується примусова реалізація майна, що перебуває в податковій заставі, та/або стягнення грошових коштів на банківських рахунках, а також готівки – якщо податковий борг платник не погасить добровільно;

5) адміністративна та кримінальна відповідальність.

Чи втрачається статус резидента Дія Сіті у разі, якщо такий резидент за власним бажанням нараховує та сплачує ПДФО за ставкою 18 відс. і єдиний внесок з усієї суми заробітної плати (винагороди)?

Статтею 9 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» визначено підстави втрати юридичною особою статусу резидента Дія Сіті.

При цьому рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Шановні платники податків - попереджаємо про збільшення активності «телефонних аферистів»!

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що, не зважаючи на воєнний стан та тяжке фінансове становище як суб’єктів господарювання, так і звичайних громадян, на території нашої області знову активізували свою діяльність невстановлені особи, які здійснюють шахрайські дії по відношенню до суб’єктів господарської діяльності та прагнуть збагатитись за рахунок інших у незаконний спосіб.

Так, до Головного управління ДПС у Черкаській області продовжує надходити інформація від суб’єктів господарювання області про те, що до них телефонують та надсилають повідомлення через месенджери невстановлені особи, які представляються посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області або довіреними особами таких посадовців. Злочинці здійснюють психологічний тиск на підприємців з метою незаконного заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо). Також, останнім часом шахраї пустили в хід погрози, в тому числі і фізичного насилля, по відношенню до суб’єктів господарювання.

 Після відповідної «обробки» підприємців, аферисти пропонують їм перерахувати грошові кошти на карткові рахунки різних банківських установ України.

Особливо активізувались шахраї на території Черкаської області. Останні спроби ошукати платників податків зафіксовано з телефонних номерів мобільних операторів України (096) 966-33-96 та (097) 088-59-56.

Звертаємо увагу, що такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів. Головне управління ДПС у Черкаській області наголошує, що посадові особи органів ДПС діють виключно в межах повноважень та не можуть звертатися до платників з подібними проханнями.

Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

Якщо ви постраждали від дій аферистів або маєте інформацію про подібні випадки, просимо негайно повідомляти про це підрозділи Національної поліції у Черкаській області за номером телефону – 102, або Головне управління ДПС у Черкаській області будь-яким зручним способом:

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;

- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;

- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27

- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції  ck.szvk@tax.gov.ua;

- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

Розрахунок та сплата акцизного податку з переобладнаних транспортних засобів

Яким чином розраховується та сплачується акцизний податок з переобладнаних транспортних засобів та до якого органу ДПС може звернутись особа - власник ввезеного на митну територію України транспортного засобу, що переобладнується, з метою визначення коду УКТ ЗЕД, ставки і розміру акцизного податку?

Підпунктом 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особу - власника ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, визначено як платника вказаного податку.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).

При цьому відповідно до п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 ПКУ платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль, зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні інструкції про сплату податку з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання.

Суми податку, що підлягають сплаті, зокрема з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок акцизного податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 217.1 ст. 217 ПКУ).

3 25 листопада 2018 року з набранням чинності Законом України від 08 листопада 2018 року № 2611-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» запроваджено нову систему оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, зокрема і тих, що переобладнані у легкові автомобілі з вантажних транспортних засобів.

Так, для автомобіля, який в установленому законодавством порядку подається до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку із зміною моделі транспортного засобу, щодо переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, ставка акцизного податку, яка визначена у п.п. 215.3.5 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, обчислюється за формулою шляхом застосування до базових ставок акцизного податку коефіцієнтів - двигуна та віку.

Оскільки ставка акцизного податку встановлена у іноземній валюті (євро), розрахунок суми податку здійснюється за офіційний курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому виникло податкове зобов’язання, і залишається незмінним протягом кварталу (п. 217.3 ст. 217 ПКУ).

Акцизний податок з операції переобладнання вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль сплачується за місцем знаходження (проживання) особи, яка є власником переобладнаного транспортного засобу, за кодом бюджетної класифікації 14020800 «Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) - Транспортні засоби» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11.

Слід зазначити, що у разі складності платнику податку самостійно визначити код згідно з УКТ ЗЕД переобладнаного вантажного транспортного засобу та суму акцизного податку, що підлягає сплаті, до здійснення реєстрації такого транспортного засобу, платник акцизного податку може звернутися до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації і крім заяви довільної форми надати документи про переобладнання транспортного засобу, зокрема, документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Які рентні платежі необхідно сплачувати cуб’єкту господарювання

за видобуті обсяги підземних вод?

Згідно з п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

• первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
• суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Таким чином, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

« повернутися