Головне управління ДПС у Черкаській області інформує

Дата: 05.05.2023 09:16

Кількість переглядів: 302

Які СГ мають право здійснювати оптову торгівлю пальним на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі?

 Згідно з ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481):

оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

При цьому, у заяві на видачу ліцензії суб’єкт господарювання зазначає вид господарської діяльності, на провадження якого має намір отримати ліцензію.

Отже, суб’єкти господарювання мають право здійснювати оптову торгівлю пальним на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, у разі, якщо відсутнє місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються такими суб’єктами для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Наповнення бюджетів усіх рівнів

За 1 квартал 2023 року надходження платежів, контроль за надходженням яких покладено на управління оподаткування фізичних осіб, склали 6 228,5 млн грн, що на 2 295,8 млн грн, або 58,4 відс більше, ніж за відповідний період минулого року.

Структура платежів за І квартал 2023 року, контроль за надходженням яких покладено на управління податкового адміністрування фізичних осіб

млн грн

Надходження податку на доходи фізичних осіб за січень – березень 2023 року склали 2 810,4 млн грн, що на 1012,7 млн грн або на 56,3 відс. більше ніж за відповідний період минулого року.

Надходження ПДФО з процентів склали 6,7 млн грн, що на 1,8 млн грн більше ніж за І квартал минулого року, темп росту надходжень склав 167,9 відсотків.

За січень - березень 2023 року до державного бюджету надійшло 221,1 млн грн військового збору, що на 91,6 млн грн або 70,7 відс. більше відповідного періоду м.р.

Надходження єдиного внеску склали 2 849,9 млн грн, що на 71 відс. або на 1 183,6 млн грн більше, ніж за відповідний період 2022 року.

Надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від фізичних осіб за січень-березень п.р. склали 8,5 млн грн, що на 7,0 млн грн більше відповідного періоду 2022 року, тем росту – 593,2 відсотка.

Надходження плати за землю з фізичних осіб склали 39,2 млн грн, що на 17,8 млн грн або на 82,9 відс. більше відповідного періоду 2022 року.

Організація проведення контрольно-перевірочної роботи

Станом на 01.04.2023 проведено 90 позапланових перевірок фізичних осіб - платників податків (пп.78.1.7, пп. 78.1.8ПКУ), з них по 83 платникам  виявлені порушення. За результатами проведених позапланових перевірок фізичних осіб – підприємців донараховано 8221,0 тис.гривень.

Станом на 01.04.2023 року прийнято участь у 56 документальних позапланових перевірках юридичних осіб, в зв’язку з ліквідацією юридичної особи (пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ), з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведених документальних позапланових перевірок юридичних осіб донараховано 209,00 тис. грн. 

За І квартал 2023 року проведено 77504 камеральних перевірок поданої платниками податків податкової звітності, що на 27838 перевірок більше ніж за відповідний період 2022 року, зокрема:

- 32815 камеральних перевірок Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

- 30472 податкових декларації платника єдиного податку;

- 9157 декларацій про майновий стан і доходи.

Як отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» (алгоритм дій)?

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.
     Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:
     1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;
     2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;
     3) натиснути на нього та обрати штрихкод;
     4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;
     5) підтвердити запит для передачі даних.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

• податків Черкащини за січень – березень 2023 року відшкодовано 347,1 млн гривень податку на додану вартість

• січня – березня 2023 року платниками Черкаської області заявлено до відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки 309,8 млн грн, що на 32,7  млн грн більше, порівняно з показником за відповідний період минулого року.
• цілому у січні - березні 2023 року платники Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 347,1 млн грн, за аналогічний період 2022 року бюджетне відшкодування було отримано на загальну суму 251,8 млн гривень.
• початку 2023 року у цілому по області загальний залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.04.2023 складає 131,7  млн грн (105,2 млн грн -  триває камеральна перевірка по поточній заявці сум бюджетного відшкодування поданих у березні 2023 року за звітний період лютий 2023 року, 26,5 млн грн – тривають позапланові документальні перевірки по заявам поданим за січень 2023 року).
• на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з урахуванням норм пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 №2755-VІ.

Податок на додану вартість

За підсумками роботи у січні – березні 2023 року збір ПДВ до державного бюджету становить 980,9 млн грн, що на 10,2 млн грн або на 1,1 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року, доведені показники доходів забезпечено на 100,6 відс., понад завдання надійшло 5,8 млн гривень.

Підсумки ліцензування за І квартал 2023 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що до місцевих бюджетів за І квартал 2023 року надійшло від ліцензування виробництва:

-оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами 6 508,7 тис. грн,

- зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним 617,2 тис. гривень.

Станом на 01.04.2023 видано:

• 1484 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами:
• у т.ч. 733 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
• у т.ч. 75 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом);
• у т.ч. 10 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту);
• у т.ч. 663 – на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
• у т.ч. 3 – на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
• 4 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
• 137 ліцензій на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);
• 4 ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Податкові перевірки під час воєнного стану

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності в період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX (далі – Закон № 2118-IX) вніс зміни до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), за якими додано статтю 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Відповідно до норми цієї статті, будь-які податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Також положеннями Закону № 2118-IX було передбачене звільнення платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства за певних умов.

Наступним кроком у регламентації податкових перевірок стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (Закон № 2120-ІХ), яким внесені зміни до Податкового кодексу України, а саме, крім іншого, додано пункт 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

• камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених і зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за винятком товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, та 215.3.2 прим. 1 та 215.3.3 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання;
• фактичних перевірок.

Крім того, 16 квітня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» № 2173 (далі – Закон № 2173), яким, зокрема статтю 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 69.27.

Так, відповідно до пункту 69.27 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Тобто, розширено підстави проведення визначених ПКУ фактичних податкових перевірок.

Фактична перевірка (відтепер і до завершення воєнного стану) також проводитиметься додатково до інших визначених підстав у разі:

• отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни й ціноутворення;
• отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

27  травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 7360 (Закон № 7360), який передбачає нові зміни. Це, зокрема, можливість проведення камеральних перевірок, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; фактичних перевірок.

Відповідно до положень пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, в разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з положеннями ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Протягом І кварталу 2023 року до державного бюджету забезпечено

430 млн грн надходження податку на прибуток підприємств

Потягом І кварталу 2023 року до державного бюджету забезпечено 430 млн грн надходження податку на прибуток підприємств або 127,8 відс від планових показників, понад завдання надійшло – 93,5 млн гривень податку, що на 215,2 млн грн або 100,2 відс більше ніж за відповідний період 2022 року, в тому числі в березні 2023 року доведений показник із надходження до державного бюджету податку на прибуток підприємств забезпечено на 119,1 відс. (319,8 млн грн), понад завдання надійшло – 51,2 млн гривень, що на 180,3 млн грн або на 129,3 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.

До місцевих бюджетів області протягом січня – березня 2023 року надійшло 55,7 млн грн податку на прибуток підприємств або 165,4 відс від планових показників, понад завдання надійшло – 22 млн гривень податку, що на 31,1 млн грн або 127 відс. більше ніж за відповідний період 2022 року, в тому числі в березні 2023 року доведений показник із надходження до місцевих бюджетів області податку на прибуток підприємств забезпечено на 157,3 відс. (42,2 млн грн), понад завдання надійшло – 15,4 млн гривень, що на 25,1 млн грн або на 145,8 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Показник із надходження частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету протягом 1 кварталу 2023 року забезпечено на 105,6 відс, понад завдання надійшло 0,5 млн гривень, в тому числі в березні 2023 року плановий показник виконано на 101,3 відс., понад завдання надійшло – 0,1 млн гривень.

До місцевих бюджетів області в січні – березні 2023 року надійшло 2,4 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, бюджет додатково отримав – 0,5 млн гривень, що на 0,4 млн грн або 354,3 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року. 

Який порядок подання підтверджуючих документів до реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, що надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі?

Згідно з п. 183.8 ст. 183 розд. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пп. 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.

Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розд. I ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

При цьому контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ст. 73 розд. II ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа, яка подала реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи на паперових носіях до загального відділу контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Рекомендації ДПС при поданні таблиці даних платника ПДВ

1. При поданні до ДПС таблиці даних платника податку враховуйте відповідність виду економічної діяльності платника та кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізуються) платником на території України.

Код виду економічної діяльності відображений в реєстраційних даних платника та зазначається у графі «Код згідно з КВЕД» Таблиці даних платника.

Наприклад, типовою є практика подання сільськогосподарським виробником Таблиці даних на реалізацію сільськогосподарської продукції. У випадках подання цим суб'єктом господарювання Таблиці даних на реалізацію, наприклад, юридичних послуг за відсутності відповідних пояснень, з практики – найчастіше такі Таблиці даних є помилково заповненими.

2. Подавайте лише достовірну інформацію. Подана інформація повинна корелюватися з показниками податкової звітності.

Наприклад, сумнівною є ситуація подання Таблиці даних сільськогосподарським товаровиробником на реалізацію власної сільськогосподарської продукції (код групи товарів 01,02,03,04,07,08,10,12), у якого відсутня інформація про наявні земельні ресурси, трудові ресурси, власна або орендована техніка для виконання робіт, придбання послуг з оброблення землі, збирання урожаю тощо.

3. Дотримуйтесь принципу відповідності кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізовуються) платником та наявних у платника основних засобів, працівників, необхідних для виробництва та реалізації таких товарів (послуг).

Наприклад, платник подає таблицю даних на реалізацію транспортних послуг при цьому відсутнє придбання чи оренда транспортних засобів, відображення відповідних об'єктів оподаткування у податковій та фінансовій звітності, формі 20-ОПП, не надано пояснення.

Ключовий критерій, за яким приймає рішення Комісія про врахування таблиці даних платника податку, – підтвердження наявності достатньої матеріально – технічної бази та людських ресурсів для ведення господарської діяльності (пояснення мають розкривати суть господарських операцій, тобто підтверджують і розкривають внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість ризику) і ділову мету), які за формою (зовнішнім вираженням) зумовлюють зміни в структурі активів, зобов'язань та власного капіталу.

Результат такої діяльності – відповідний рівень сплати платежів до бюджету.

Також ДПС проводить моніторинг роботи не тільки платників ПДВ, які подають таблиці даних до ДПС, але і їх контрагентів на предмет реальності проведених господарських операцій. За результатами такого моніторингу приймають відповідні рішення про неприйняття чи скасування таблиці даних платника податку.

Для прикладу:

– суб'єкт господарювання подає таблицю даних на надання послуг вантажних перевезень, при цьому податковий кредит формує за рахунок придбання шин до легкового авто (або контрагент, який реалізує на платника шини для вантажного транспорту у придбані має лише шини на легковий автотранспорт), продуктів харчування, одягу, взуття, товарів широкого вжитку;

– платник виконує будівельні роботи, при цьому значний відсоток податкового кредиту формує за рахунок придбання оргтехніки, комп'ютерної техніки, продуктів харчування, аксесуарів, сантехніки, побутової техніки, меблів тощо, питома вага яких складає значну частину у загальному обсязі придбання. Пояснення не розкриває необхідності придбання зазначених груп товарів, а реалізація відсутня;

– СГ подає таблицю виконання послуг з ремонту машин, при цьому понад 50% податкового кредиту формує за рахунок придбання консультаційних послуг, акумуляторів, сонячних панелей, шин до легкових авто, меблів та інше;

– платник подає таблицю даних на послуги оренди й експлуатування власної чи взятої у лIзинг нерухомості при цьому, відсутня інформація про основні засоби, які надаються в оренду (їх не відображено у формі 20-ОПП, податковій та фінансовій звітності), відсутня інформація у поясненні до ТПП, відсутній (недостатній) штат працівників, відсутнє придбання будь-яких інших товарів та послуг для ведення господарської діяльності, зокрема, комунальних послуг;

– подано таблицю на надання різного роду послуг, при цьому ліміт в СЕА ПДВ сформовано за рахунок придбання, зокрема, швидкопсувних товарів без подальшої реалізації (наприклад продуктів харчування, овочів тощо) та відповідних умов тривалого зберігання.

Робота, проведена з СГД, які здійснювали виплату зарплати в розмірі нижче законодавчо встановленої мінімальної

Забезпечено вжиття заходів із відпрацювання суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату з порушенням вимог чинного законодавства. За результатами проведеної роботи роботодавцями додатково оформлено 1451 найманого працівника, легалізовано 9,9 млн грн доходів, у результаті до бюджету надійшло 1,8 млн грн ПДФО.

Забезпечено відпрацювання підприємств, які нараховували заробітну плату нижче законодавчо встановленої мінімальної. На засіданнях спільних комісій при територіальних громадах з питань підвищення рівня виплати заробітної плати протягом січня – березня 2023 року заслухано 158 керівників підприємств та 94 суб’єктів господарювання – фізичних осіб, які проводили виплату зарплати в розмірі нижче законодавчо встановленої мінімальної або значно нижче середньої по регіону. За результатами проведеної роботи 138 підприємствами та 80 суб’єктами господарювання – фізичними особами підвищено розмір заробітної плати, у результаті до бюджету додатково надійшло 0,4 млн грн ПДФО та 0,5 млн грн єдиного внеску.

ГУ ДПС в області проведено роботу з керівниками 355 підприємств та 180 суб’єктами господарювання – фізичними особами, що виплачували заробітну плату працівникам нижче або на рівні законодавчо встановленої мінімальної, за її результатами 345 підприємствами та 157 суб’єктами господарювання – фізичними особами підвищено розмір заробітної плати, до бюджету додатково надійшло 0,8 млн грн ПДФО та 0,9 млн грн єдиного внеску.

Робота, проведена з боржниками з виплати зарплати

Вжито заходів щодо погашення заборгованості по заробітній платі по економічно активних підприємствах області. На засіданнях спільних комісій при територіальних громадах протягом січня – березня 2023 року заслухано            12 керівників підприємств – боржників з виплати заробітної плати та відповідних податків і зборів. За результатами проведеної роботи                              10 підприємствами погашено заборгованість по заробітній платі на загальну суму 5,1 млн грн, ПДФО в сумі 0,9 млн грн та 0,93 млн грн єдиного внеску відповідно.

На засідання робочих груп в підрозділах, територіально розміщених в ДПІ, протягом січня – березня 2023 року заслухано керівників 34 підприємств - боржників, в результаті проведеної індивідуальної роз’яснювальної роботи 33 підприємствами погашено або частково зменшено борг із виплати заробітної плати на загальну суму 11,8 млн грн, надійшло ПДФО в сумі 1,1 млн гривень.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Хто повинен сплатити податок при оподаткуванні суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк?

Особою, відповідальною за сплату податку, у такому випадку буде податковий агент.

Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним у встановлений строк, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження – у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з підпунктом 170.9 статті 170 Кодексу;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, – у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Рубрика «Новації. Закон №2888»

Які строки підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій та подання звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт?

Документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Кодексу,

здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

 а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені цим підпунктом, продовжуються на один календарний місяць.

Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається платником податку в аналогічні строки.

Чи має право підприємство у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок за період у якому він був платником ПДВ?

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Проведено 148 фактичних перевірок суб’єктів господарювання,

які  здійснюють реалізацію підакцизної групи товарів

        Головним управлінням ДПС у Черкаській області протягом січня-березень 2023 року проведено 148 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які  здійснюють реалізацію підакцизної групи товарів на території Черкаської області. В тому числі, 3 перевірки в рамках проведення спільних заходів з Управлінням стратегічних розслідувань в Черкаській області Національної поліції України та  1 перевірку спільно з  Головним управління Національної поліції в Черкаській області.

За результатами вжитих заходів до суб’єктів господарювання  всього застосовано 109,4 млн. грн. штрафних фінансових санкцій, за порушення вимог Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, із змінами і доповненнями, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 року, із змінами та доповненнями.

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені ФО на лікування за наслідками 2022 року?

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2022 року платникам не надається.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи зазначає резидент Дія Сіті у рядках 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період», 104 «Облікова кількість штатних працівників» та 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)» заголовної частини Розрахунку гіг-спеціалістів, які перебувають у штаті резидента Дія Сіті та яким нараховується дохід у вигляді заробітної плати?

Якщо гіг-спеціалісти перебувають у штаті резидента Дія Сіті та таким спеціалістам нараховується дохід у вигляді заробітної плати, то при заповненні Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Розрахунок), резидент Дія Сіті зазначає вказаних спеціалістів у рядках 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період», 104 «Облікова кількість штатних працівників» та 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)» заголовної частини Розрахунку.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи має право платник податку, у разі відмови продавця скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, додати до податкової декларації з ПДВ заяву із скаргою на такого продавця?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п. п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

У разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ.

Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Виходячи з форми додатку 7 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.

При цьому подання додатку 7 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи має право уповноважена особа ЮО підписати заяву за ф. №1-ОПП у разі тимчасової відсутності керівника?

Підпунктом 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Статтею 246 ЦКУ визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Таким чином, уповноважена особа юридичної особи у разі тимчасової відсутності керівника має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи за умови, що така довіреність видана органом юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплена печаткою такої юридичної особи.

У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника на час його відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала заяву за ф. № 1-ОПП, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з заявою за ф. №1-ОПП до  контролюючого органу.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи можливо скасувати кваліфікований сертифікат відкритих ключів, виданий Кваліфікованим надавачем ЕДП ДПС, у телефонному режимі?

Відповідно до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, погодженого заступником Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 16 грудня 2022 року та затвердженого в. о. Голови Державної податкової служби України 19 грудня 2022 року, подання заяви на скасування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів в усній формі користувачем до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) засобами телефонного зв’язку за номером телефону наразі не передбачено.

Детальна інформація щодо скасування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів розміщена на офіційному вебсайті Надавача.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Шановні платники податків - попереджаємо про збільшення активності «телефонних аферистів»!

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що, не зважаючи на воєнний стан та тяжке фінансове становище як суб’єктів господарювання, так і звичайних громадян, на території нашої області знову активізували свою діяльність невстановлені особи, які здійснюють шахрайські дії по відношенню до суб’єктів господарської діяльності та прагнуть збагатитись за рахунок інших у незаконний спосіб.

Так, до Головного управління ДПС у Черкаській області продовжує надходити інформація від суб’єктів господарювання області про те, що до них телефонують та надсилають повідомлення через месенджери невстановлені особи, які представляються посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області або довіреними особами таких посадовців. Злочинці здійснюють психологічний тиск на підприємців з метою незаконного заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо). Також, останнім часом шахраї пустили в хід погрози, в тому числі і фізичного насилля, по відношенню до суб’єктів господарювання.

 Після відповідної «обробки» підприємців, аферисти пропонують їм перерахувати грошові кошти на карткові рахунки різних банківських установ України.

Особливо активізувались шахраї на території міста Монастирище, Монастирищенської громади Уманського району та загалом по Черкаській області. Останні спроби ошукати платників податків зафіксовано з телефонних номерів мобільних операторів України (096) 966-33-96 та (097) 088-59-56.

Звертаємо увагу, що такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів. Головне управління ДПС у Черкаській області наголошує, що посадові особи органів ДПС діють виключно в межах повноважень та не можуть звертатися до платників з подібними проханнями.

Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

Якщо ви постраждали від дій аферистів або маєте інформацію про подібні випадки, просимо негайно повідомляти про це підрозділи Національної поліції у Черкаській області за номером телефону – 102, або Головне управління ДПС у Черкаській області будь-яким зручним способом:

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;

- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;

- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27

- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції  ck.szvk@tax.gov.ua;

- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

Що таке виплати, пов’язані з оплатою праці?

Згідно з п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, виплати, пов’язані з оплатою праці – це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду.

Відповідно до п. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, виплати, що не належать до фонду оплати праці:

внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності та пологах;

допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

допомога на поховання; оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

допомога по частковому безробіттю.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

« повернутися