Головне управління ДПС у Черкаській області інформує
-
Платники Черкащини цьогоріч сплатили більше 230 млн грн акцизного податку
Цьогоріч за сім місяців платники Черкаської області сплатили до загального фонду державного бюджету 124,07 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Відтак, за повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Сергія Гришка, додатково до державного бюджету надійшло 1,176 млн грн або 101 відс. від доведених показників доходів Державної податкової служби України. Це на 77,9 млн грн, або на 268,7 відс. більше, ніж за відповідний період минулого року.
Також, за результатами сплати за сім місяців надходження акцизного податку із ввезених в Україну підакцизних товарів сягають 7,9 млн грн, забезпечено виконання 106,6 відс. від доведених показників доходів Державної податкової служби України. Це на 5,1 млн грн, або на 493,7 відс. більше, ніж протягом січня – липня минулого року.
До місцевих бюджетів платники роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплатили 99,33 млн грн акцизного податку. Додатково до місцевих бюджетів надійшло 6,8 млн грн, що становить 107,3 відс. від доведених показників доходів Державної податкової служби України.
До спеціального фонду державного бюджету сплачено акцизний податок з нафтопродуктів та транспортних засобів у сумі 1,5 млн грн.
Станом на 01.08.2023 року в Черкаській області зареєстровано 2684 платники акцизного податку, зокрема 14 виробників алкогольних напоїв, 158 платників акцизного податку з пального, 30 платників з електричної енергії та 2482 платники з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або ПРРО
Суб’єкти господарювання зобов’язані у випадку одержання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на решту та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Це зазначено в п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148.
Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність в касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі решти (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Нацбанком) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або наявності пристроїв для приймання монет.
Якщо ж НБУ ухвалює рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 зі змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».
Платник єдиного податку II-IV груп продає на території села. Чи обов’язковий РРО/ПРРО?
Громадяни, зокрема фізособи – платники єдиного податку II-IV груп, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села чи селища, запитують, чи можуть вони проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО.
Відповідаємо.
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади. Це визначено ст. 10 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями.
Зауважимо, постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, чинної з 1 січня 2022 року) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, зокрема фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
- сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
