МЕЛЬНИЧЕНКО АНДРІЙ ІГОРОВИЧ
Мельниченко Андрій Ігорович,народився в м. Звенигородка 25.05.1998 році. У 2004 р. пішов до першого класу Звенигродського ліцею №2, проте через декілька місяців перевівся до Звенигородського ЗОШ-інтернат І-ІІст.-спортивний ліцей. Навчався Андрій посередньо. Його більше цікавило образотворче мистецтво, він вмів гарно малювати, ще його цікавили такі уроки як фізкультура та трудове навчання. Закінчивши 9 класів у 2013 році, Андрій поспутив навчатися у Державний Лисянський професійний аграрний ліцей, за професією тракторист - машиніст, слюсар з ремонту машин. В 2016 році закінчив ліцей і пішов працювати. А в 2017 році добровільно підписав контракт та був взятий до зони АТО. 29.12.2017р. Склав присягу на вірність нашій державі. У період з 2018 по 2019р. Приймав безпосередню участь у зоні бойових дій в Донецькій та Луганській області. Був у складі 56 окремої мотопіхотної бригади, мав звання старший механік - водій. Під час служби був нагороджений подяками і грамотами. Після закінчення контракту 24.11.2020 році був звільнений в запас. У житті Андрій був простим хлопцем, працьовитим, відзичливим, веселим, мав багато планів і мрій на майбутнє. У 2021 році виїхав за кордон зі своєю майбутньою дружиною, спочатку в Польщу, а потім в Естонію. Працювали вони на фермі. Мріяв коли повернуться додому одружитися,але нажаль цього не сталося тому що із за повномаштабного вторгнення,,рф", Андрій відклав святкування весілля до Перемоги.Після повернення із за кордону в Андрія народилася донечка Ангеліна.Але не зважаючи на те що в нього є донька,він як справжній патріот своєї країни вже 25.02.2023 вступив до лав ЗСУ. Проходив навчання за кордоном, був у складі 503 окремого батальйону морської піхоти України 38 бригади, на посаді старший водій роти вогневої підтримки. Він та його бригада допомагали своїми зусиллями звільняти н.п. Урожайне, у Запорізькій області. Після звільнення Урожайного Андрія перевели до Херсонської області,де Андрій допомагав бойовому медику вивозити тяжких побратимів та нажаль полеглих.Був сам декілька раз поранений при виконанні свого обов'язку врятувати життя побратимів,але не зважаючи на свої поранення,він не відмовився від своїх обов'язків,і далі виконував бойові завдання.
Декілька місяців був водієм медичної допомоги на передовій. Показавши свої навики в бойових діях, Андрія та його побратимів був приказ відправити на лівий берег Херсонщини до н.п. Кринки для зміцнення плацдарму.
24.12.23 Андрій вийшов у штурм,і наче відчував що це його останній вихід. Він того дня зателефонував до всіх своїх рідних і в розмові він промовляв що це його останній бій. Вже 31.12.23 родині сповістили що Андрій зник безвісти,після 10 днів активних пошуків, нажаль чуда так і не сталося. 10.01.24 По привеликий жаль Військомат сповістив що Андрій Героїчно загинув у н.п. Кринки лівого берега Херсонщини, визволяючи Україну від російських загарбників.
Тепер Андрій назавжди став янголом ЗСУ. Про його любов до своєї рідної Неньки України, тепер має знати кожен. Він став Героєм,для своєї родини,а особливо для донечки він мріяв зробити щасливе дитинство без війни.
Велика Шана та Повага полеглому Воїну України Мельниченко Андрію якому назавжди 25 років .
