ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ЗВЕНИГОРОДСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
Ромська музика
Історично кочовий народ, хоча зараз переважно осілий, роми здавна діяли як артисти та торговці. У багатьох місцях проживання ромів вони стали відомі як музиканти.
Існують численні історичні згадки про ромських музикантів, які захоплювали як багатих та знаменитих людей, так і простих людей країн, де вони проживали. Ромські музиканти запрошувалися для більшості традиційних свят.
Майже всі роми не володіли мистецтвом музичного письма. Їх музичне життя мали всі характерні зовнішні ознаки традиційної усної культури; написана музика використовувалася тільки у виняткових випадках. Без акомпанементу сольні пісні, передавалися з уст в уста, а не в письмовій формі. Мелодії були збережені в живій усній традиції, і це є причиною для існування багатьох варіантів.
Роми не мають спільної музичної мови та музичної скарбниці. Ромська народна музика в загальному існує, але відрізняється від країни до країни, вказуючи та презентуючи безліч загальних рис з місцевими елементами народної музики. До прикладу, їх можна знайти в угорській музичному рукописі «Kájoni Codex», який датується серединою 17 століття, де є 2 пісні на ромській мові. Першим колекціонером ромських народних пісень в Угорщині був Антал Герман (Antal Hermann). В 1940 році молоді брати Імре та Шандор Шенкі (Imre and Sándor Csenki) вперше серйозно підійшли до збору ромських народних пісень. Існують два базових типи ромських народних пісень: повільна пісня і танцювальна пісня. Їх різниця полягає в тому, що повільна пісня виконується у вільному стилі. Танцювальна ж співалася суто для танців. Головною характеристикою танцювальних пісень є їх стиль виконання. Вони співаються із допомогою інших
присутніх. Останні, створюють імпровізовані звуки за допомогою різких вигуків чи свистіння в долоні. Оплески та постукування пальцями рук завжди супроводжують виконання ромських народних пісень. Ромська музика характеризується душевністю та своїм безпосереднім зверненням до слухача.
Найважливішим і найвпливовішим з ромських музикантів в ХХ столітті був Джанго Рейнхардт (Django Reinhardt). Він трансформував роль гітари в джазі. Його спільні роботи з скрипалем Стефаном Грапелі (Stephane Grapelli) у Франції започаткували новий жанр музики – «ромський джаз». Навіть після смерті Джанго у 1953 році, продовжуються фестивалі і конкурси, на яких гітаристи різного віку демонструють той стиль та дивовижну швидкість, які були візиткою Рейнхардта. Сьогодні, одним із найвідоміших виконавців ромського джазу із Франції на світовій арені є Бірелі Лагрен (Birelli Lagrene).
Роми Іспанії зробили значний внесок у ромську музуку відому як фламенко. Найвідомішими ромськими митцями в цій галузі є ромська танцівниця Кармен Амайя, ромський співак Камарон де ла Ісла та багато інших. В іспанській культурі, і особливо у фламенко є слово «дуенде» («duende»), яке, зазвичай, перекладається, як дух, душа чи вогонь. Це термін, який є фламенко передають різні емоції, але всі вони мають «дуенде». Як народна музика, фламенко втілює надію, радість та горе ромського народу, і показує це в танці з «дуенде».
Зважаючи на те, що ромських дівчаток заохочували танцювати та співати до часу одруження, небагатьом із них вдалося досягти світової популярності. Однією з них є Есма Реджепова. Протягом більше 50 років, Реджепова процвітає в якості співачки, незважаючи на політичні потрясіння і упередження проти ромів. Вона співає про культуру ромів, розчарування в житті і особливо нерозділеного кохання. В одній із пісень вона співає про те, що так сильно турбує не одне покоління ромів: «Красива дівчина, не йди попереду мене, повернися до мене, подивись на мене, і коли ти побачиш мене намагайся полюбити мене»
В Угорщині є відомим Ромський симфонічний оркестр чи просто «100 скрипок». Цікавим є тим, що Оркестр грає без нот і не має диригента в звичайному розумінні цього слова. Кожен наступний номер, диригує одна з перших скрипок. «Сто скрипок» за час свого існування гастролював в більше як 30 країнах виконуючи твори класики, народні мелодії. Однак основна увага надається ромській музиці.
Румунські роми досі грають в «tarafs» (слово турецького походження, що означає «група»). Найбільш відомою ромською групою з Румунії є «Taraf de Haïdouks». Їх музика поєднує народні та сучасні ритми румунського та ромського фолку. Колектив групи навіть знявся у фільми «Людина, яка плакала» .
Ромським внеском у музику Болгарії є «Весільна музика». Це стало, так би мовити, еклектичним гібридом, який виник як відповідь на державний музичний контроль. Музика лунає в запаморочливо швидкому темпі. Найвідомішим виконавцем є Іво Папазов (Ivo Papasov), який грає на кларнеті. Він курує групою «Ivo Papasov Wedding Band». Він, разом зі своєю групою не один раз гастролювали Сполученими Штатами. Цікаво, що в 2005 році він виграв приз глядацьких симпатій від БіБіСі Радіо Світові Музичні Нагороди.
https://rozvitok.org/tak-shho-zh-take-romska-muzika-zagalniy/