Поради психолога. Батьківський контроль за дітьми в інтернетному просторі
Війна йде не лише безпосередньо на полі бою, вона йде і в інших просторах, зокрема — в інтернеті.
Фейки, вкиди, збір інформації — це все знаряддя цієї війни. Тож дуже важливо навчитися самим та навчити дітей правильно реагувати на них.
Сьогодні ми поговоримо про світ, з яким ви стикаєтесь кожного дня – про світ Інтернету. Інтернет – це цікавий та захоплюючий світ, який дозволяє вам дізнаватись про світ цікавого, спілкуватись з людьми в різних кінцях світу, грати в цікаві ігри та ділитись з іншими своїми думками та захопленнями. Але як і в любому іншому світі в Інтернеті є свої правила, яких треба суворо дотримуватись, для того, щоб уникнути неприємних та небезпечних ситуацій
Особливо вразливими до ворожих інформаційних атак зараз є діти та підлітки, що багато часу проводять в інтернет-просторі, але через свій вік ще не завжди можуть розпізнати загрозу. На сьогодні в Україні проблема безпеки дітей в Інтернеті постала особливо гостро. Аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється, і її переважну частину становлять діти та підлітки, які не усвідомлюють повністю загроз, що можуть чекати у віртуальному просторі. Тому дуже важливо донести до них кілька правил безпеки інтернет-спілкування у військовий час.
Раніше дитина, відчуваючи самотність, виходила зі своєї кімнати і грала з іншими дітьми у дворі, у крайньому випадку – дражнила брата або сестру або дошкуляла батькам своїми примхами. Ні у кого не було мобільних телефонів, а комп’ютери використовувалися тільки для ігор.
В останні роки користувачі смартфонів не тільки розучилися мислити самостійно, у всьому покладаючись на мобільний Інтернет, а й втратили свої соціальні навички. З кожним роком діти все рідше грають і спонтанно спілкуються з батьками. Це пов’язано з тим, що і ті, і інші все більше часу проводять за своїми смартфонами. Сучасні діти з ранніх років знають, які можливості для спілкування дає мобільний Інтернет. Вони захоплюються новими технологіями і не розуміють небезпек, які вони тягнуть за собою.
Краще за все спілкуватись в інтернеті лише з тими, кого дитина знає особисто — однокласниками, сусідами, друзями, знайомими. Пам’ятайте, що особа, яку ви знаєте виключно за фото на аватарці, може бути не тим, за кого вона себе видає. В першу чергу це стосується нових віртуальних знайомих.
Нагадайте дітям, що не можна через інтернет передавати будь-яку особисту інформацію, зокрема номера телефонів, адресу, інформацію щодо батьків. Якщо хтось ставить такі питання, краще, що може зробити дитина — це негайно припинити спілкування та сказати про це батькам.
Не переходьте самі за сумнівними посиланнями та забороняйте так робити дітям. Посилання від незнайомих контактів можуть містити віруси або вести на фішінгові сайти, мета яких — скопіювати важливі паролі. Періодично навіть знайомі контакти, сторінки яких зламали, можуть розсилати такі посилання. Якщо від когось із знайомих прийшло сумнівне посилання, краще за все зв’язатися з ним особисто та спитати, чи відправляв він вам щось.
Розмовляйте з дітьми про важливість критичного мислення та перевірки фактів. Вчить їх не піддаватися на емоційні маніпуляції. Ви можете разом пройти безкоштовні курси з критичного мислення та інформаційної гігієни.
Ще раз нагадайте дітям, що не можна нікому відправляти свої інтимні фото або інтимні фото інших людей. Навіть отримавши одне таке фото шахраї можуть почати шантажувати дитину, вимагаючи гроші, нові фото чи відео або якісь інші дії. Після першого ж прохання надіслати такі матеріали, слід негайно заблокувати контакт та сказати про це батькам. Корисно також передати цю інформацію кіберполіції.
Якщо дитина вже користується соціальними мережами, розкажіть їй про цифровий слід та про те, як важко видалити інформацію, що потрапила в інтернет. Вчіть її дуже прискіпливо відноситись до того, що вона публікує.
Розкажіть дитині про шахраїв, що пропонують легкий та швидкий заробіток в інтернеті за виконання різних завдань або ж ігри чи челенджі — щось кудись віднести, сфотографувати, намалювати. Попередьте, що за такими проханнями та завданнями можуть ховатися диверсії або злочини.
Не бійтесь розмовляти з дітьми на важкі теми, вони й без того бачать та чують більше, ніж здається батькам. Але задача батьків — навчити безпечно користуватися інформацією та відповідально до неї ставитися.
